У Великій Британії розсекречено інформацію щодо планів Міністерства оборони Сполученого Королівства запропонувати Росії статус «асоційованого члена» НАТО 25 років тому. Згідно з матеріалами розсекречених документів Державного архіву, ця неочікувана пропозиція мала на меті стати на заваді поглибленню історичного протистояння Сходу і Заходу і, на думку тодішнього міністра оборони уряду консерваторів Малкольма Ріфкінда, мала б розвіяти побоювання Росії щодо розширення НАТО на Схід. Оприлюднені документи того часу також проливають світло на серйозні проблеми з алкоголізмом тодішнього президента Росії Бориса Єльцина.
Згідно з розсекреченими таємними документами британського уряду середини 90-х років минулого сторіччя, тодішній міністр оборони уряду прем’єра-консерватора Джона Мейджора – Малкольм Ріфкінд подав на розгляд британського керівництва пропозицію, згідно з якою, за поясненнями самого Ріфкінда, відносини з Росією можна було б змінити у докорінний спосіб. І, на думку тодішнього керівника оборонного відомства Сполученого Королівства, саме Північноатлантичний альянс міг би бути інструментом у здійсненні цих змін.
Із пояснень британського міністра оборони тоді також випливало, що найнагальнішим і найскладнішим завданням того часу було допомогти Росії інтегруватися до європейської і західної сім’ї демократичних держав. Малкольм Ріфкінд, втім, наголошував, що надати Росії повноцінне членство у Північноатлантичному альянсі було б дещо нереалістичним, отож, як на британського міністра, можливим вирішенням цієї проблеми могло б створення нової категорії членства у НАТО, а саме: надати Росії офіційний статус «асоційованого члена» без надання гарантій безпеки, згідно зі статтею 5 статуту НАТО.
«Росія має увійти до НАТО як «асоційований член» для того, аби забрати ту країну з холоду і стати на заваді тому, аби вона знов скотилась назад до авторитаризму, зазначив 25 років тому Малкольм Ріфкінд у надзвичайно секретному документі»
Оглядачі зазначають, що як для 1995 року ситуація у Росії була дещо непередбачуваною. Холодна війна закінчилась і відносини Москви із Заходом змінювались відповідно, тоді як Кремль вчився жити у зменшених кордонах того, що свого часу звалося СРСР. Саме за цих умов консервативний уряд Великої Британії намагався якимось чином показати Москві чітку перспективу залучення її до західних цінностей після колапсу комуністичної системи.
Незалежний британський оглядач з питань оборони Джордан Максвелл вважає, що до певної міри пропозиція Малкольма Ріфкінда щодо надання Росії «асоційованого членства» у НАТО поставала «відчайдушним кроком» за умов активного несприйняття Кремлем розвалу радянської імперії.
«Пропозиція сера Малкольма Ріфкінда щодо надання Росії асоційованого членства у НАТО відображала відчайдушний крок керівництва Сполученого Королівства у напрямку замирення войовничих настроїв Москви, які знов почали даватися взнаки після розвалу радянської імперії»
Проте тодішній керівник Росії Борис Єльцин, за визнанням британського керівництва, також був доволі непередбачуваним у ролі союзника. Єльцин активно закликав «заморозити» розширення НАТО на Схід. На додаток до усього, у розсекречених документах Державного архіву Британії напряму вказувалось, що на ситуацію у стосунках з російським президентом Єльциним також впливав поганий стан здоров’я російського керівника і його алкоголізм.
У записках британських дипломатів відверто зазначалось, що Борис Єльцин споживав вино і пиво з надзвичайною спрагою і нарікав на відсутність коньяку під час офіційних зустрічей. Згадується, зокрема, ситуація, коли один з помічників Єльцина буквально виривав у нього з рук келих з шампанським перед спільною пресконференцією з тодішнім президентом США Біллом Клінтоном. У нотатках британського Форин-офісу був чіткий план дій на випадок смерті російського президента і було підготовлене послання британського прем’єра з висловленням співчуття на випадок раптової смерті Єльцина.
«Єльцин був на той час вже на шість років старшим, ніж жили в середньому чоловіки в Росії, і в нього вже було два серцевих напади лише впродовж останніх трьох з половиною місяців», – йшлося у нотатках Міністерства закордонних справ Великої Британії.
Втім, як випливає із розсекречених документів британського уряду, пропозиція міністра оборони Ріфкінда не набула широкої підтримки у керівництві Сполученого Королівства. Головним каменем спотикання було те, яке саме членство у НАТО можна було б запропонувати Росії в обмін на розширення альянсу на Схід. Ба більше, з урядових протоколів обговорення пропозиції Ріфкінда випливає, що члени британського уряду реально запитували, що коли представники Росії будуть присутніми на стратегічно важливих зустрічах НАТО, як це вплине на ухвалення рішень членами альянсу? Також реально ставилось запитання про те, яким чином членство Москви у НАТО позначиться на незалежності України? Деякі члени тодішнього британського керівництва у світлі цих питань відкинули пропозицію Ріфкінда, визначивши її як таку, що нагадує фарс.
Все це було ще до Путіна. Тоді були Горбачов і Єльцин, які співпрацювали з нами і хотіли зблизитись із Заходом... Все зійшло нанівець, коли Росія анексувала КримМалкольм Ріфкінд
Малкольма Ріфкінда запитали вже після розсекречення таємних документів Державного архіву, що він сам думає щодо своєї тодішньої пропозиції. На що колишній міністр оброни відповів, що все це, звісно, стосувалось Росії до приходу до влади Володимира Путіна, а анексія Росією українського Криму взагалі припинила будь-який рух у цьому напрямку.
«Все це було ще до Путіна. Тоді були Горбачов і Єльцин, які співпрацювали з нами і хотіли зблизитись із Заходом. Вони були проти розширення НАТО на Схід, проте не робили з цього аж такої трагедії. Отож, я просто намагався знайти шлях до тіснішої співпраці з Росією. Досить печально, що цьому не судилося бути і все взагалі зійшло нанівець, коли Росія анексувала Крим», – сказав колишній міністр оборони Британії Малкольм Ріфкінд.
