Україна звільнила з полону російських гібридних сил на Донбасі 76 своїх громадян, але кого віддала натомість? Серед тих, кого звільнили з в’язниць та СІЗО і передали російській стороні – громадяни України, Росії та ще кількох країн, яким інкримінують розстріл Небесної сотні, тероризм і військові злочини, а також засуджені за них. Однак повного списку тих, кого віддали в обмін на полонених українців – не наводять ні українська, ні російська сторони. Деякі з організаторів обміну з українського боку пояснюють це «захистом персональних даних». Українська влада боїться негативного суспільного резонансу, у Кремлі – також не зацікавлені розкривати перелік тих, кого вони отримали під час обміну, стверджують опозиційні політики та громадські активісти, опитані Радіо Свобода. Тим часом, українські журналісти та правники змогли ідентифікувати частину з тих, кого передали російським гібридним силам на Донбасі в рамках «великого новорічного обміну».
Україна змогла звільнити 76 своїх громадян, які перебували у полоні російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу: всі їхні прізвища Служба безпеки України оприлюднила 29 грудня, одразу ж у момент обміну.
Так, серед них 12 військових: Володимир Воскобойник, Олександр Геймур, Сергій Глондар, Іван Дєєв, Кім Дуванов, Юрій Євтушок, Василь Жемелінський, Сергій Іванчук, Олександр Коріньков, Богдан Пантюшенко, Борис Пундор, Роман Фурсов. А також – 64 цивільних. Один із яких – журналіст Радіо Свобода Станіслав Асєєв (Васін), який жив і працював на окупованій частині Донбасу.
Однак ані Служба безпеки України, ані президент Володимир Зеленський та його офіс, ані представники України у Тристоронній контактній групі не розголошують імена і статус тих, кого Україна передала російській стороні натомість. Ідеться про 124 осіб, яких звільнила українська сторона і передала російським гібридним силам на лінії розмежування на Донбасі, підтвердила у розмові з Радіо Свобода представниця України у гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи, ексомбудсмен України Валерія Лутковська.
При цьому вона вважає, що Україні не варто публікувати повний список осіб, яких держава віддала в обмін на 76 українців, звільнених з російського полону на Донбасі.
«Я була б категоричною противницею того, щоб публікувати повний список, враховуючи, що це персональні дані. І я не думаю, що всі ці люди встигли дати дозвіл на публікацію персональних даних і були б задоволені тим, що такі персональні дані публікують. А питання суспільного інтересу в цьому випадку ще не вивчено. Тому чесно скажу: не знаю!» – відповіла Валерія Лутковська на запитанняпро повний список людей, яких Україна віддала російській стороні в рамках обміну.
Законодавство України дає право на розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо вона становить «значний суспільний інтерес».
Водночас президент України Володимир Зеленський підтвердив передачу російській стороні п’ятьох «беркутівців», яких звинувачують у розстрілі Небесної сотні на Майдані Незалежності в Києві під час Революції Гідності.
«Якби в мене було ще сто «беркутівців» і мені пропонували б (на обмін – ред.) одного розвідника, я би віддав цих сто беркутівців», – пояснив Зеленський.
П’ять колишніх «беркутівців» – це Олег Янішевський, Сергій Зінченко, Павло Аброськін, Сергій Тамтура, Олександр Маринченко, обвинувачені у вбивстві 48 та пораненні 80 людей на вулиці Інститутській у лютому 2014 року. Напередодні Генпрокуратура змінила групу прокурорів у справі розстрілу на Майдані, а суд, який розглядав справу – змінив усім п’ятьом запобіжний захід: з тримання під вартою на особисте зобов’язання.
Офіційна інформація про 124 людей, звільнених Україною в рамках обміну, обмежуєтьсяцими п’ятьма особами.
Хто інші?
Частину зі «списку 124», яких Україна передала Росії, змін зміг ідентифікувати головний редактор сайту «Цензор.нет» Юрій Бутусов. Він згадує про військовополонених росіян, сепаратистів, колаборантів (засуджених за відповідні злочини), а також фігурантів кримінальних справ, пов’язаних з підтримкою російських окупаційних сил на Донбасі та з тероризмом. «Список Бутусова» наразі є найповнішим.
Окрім «беркутівців», які фігурують у справі про розстріл Небесної Сотні, він згадує про трьох звинувачених у підриві мирної демонстрації в Харкові 22 лютого 2015 року, які роком раніше, під час Революції Гідності, ймовірно, брали участь у сутичках у Маріїнському парку на боці «Антимайдану». А ще – про учасників штурму міського управління міліції у Маріуполі у травні 2014 року, Миколу Рубана, який у 2015 році заклав вибухівку до банки з медом та підірвав бійців ЗСУ, мешканців Донеччини, які викривали супротивнику розташування українських підрозділів. Також у «списку Бутусова» – бразильський бойовик Рафаель Лусваргі, який воював на Донбасі у складі російських гібридних сил, фігуранти «трагедії 2 травня» в Одесі, замовних убивств та інших кримінальних злочинів.
Загалом Юрій Бутусов ідентифікував 31 з 124 осіб, яких Україна передала Росії. Частину з них можна упізнати на світлинах та на відео обміну 29 грудня.
Ще кількох осіб ідентифікувало «Суспільне», перевіряючи інформацію про фігурантів кримінальних проваджень, які розглядаються в Харкові.
Вони говорять про шістьох засуджених та обвинувачених, яких утримували у місцях обмеження волі на Харківщині та вивезли на обмін 29 грудня, та ще про одного, якому несподівано змінили запобіжний захід на особисте зобов’язання.
Частина з «харківського списку» перетинаються з учасниками обміну зі «списку Бутусова».
Чотирнадцятьох з обмінюваних, яких зажадала отримати російська сторона, наводять у своєму матеріалі журналісти «Громадського».
Журналісти ідентифікували їх на світлинах, зроблених під час обміну.
Попри це більшість людей, яких Україна передала російській стороні під час обміну, залишається невідомою.
Чому «список 124» залишається таємним?
Колишня народна депутатка, ексголова парламентського комітету в закордонних справах Ганна Гопко виділяє три причини, через які, на її думку, не оприлюднюють перелік військовополонених та фігурантів кримінальних справ, яких передали Росії.
Приховування імен цих людей могло бути вимогою РосіїГанна Гопко
«Частину людей із цього списку оприлюднив Юрій Бутусов: ми там бачимо кілерів, причетних до терактів та до диверсійних актів. Треба, щоб суспільство усвідомило наслідки звільнення цих осіб. Один зі звільнених, коли вже був із представниками російської сторони, показав непристойний жест із середнім пальцем. Інший – заявив, що він обіцяє повернутися, «щоб завершити розпочате у 2014 році, щоб цю фашистську українську владу таки добити». Українська влада побоялася називати цих людей, щоб уникнути негативного суспліьного резонансу. Друга причина – приховування імен цих людей могло бути вимогою Росії. І третя: частину з них ми ще побачимо: як пропагандистський інструмент для дискредитації Революції Гідності, для того, щоб оголосити Майдан «фейковим». А також зауважте: деякі українські медіа повелися на російський меседж те, що це нібито «обмін з ОРДЛО», хоча списки погоджували Україна та Росія на найвищому рівні. І тут ми вже потрапляємо в капкан того, що війну представлятимуть як «внутрішньоукраїнський конфлікт», – наголошує Ганна Гопко.
За її словами, звільнення частини фігурантів кримінальних проваджень ставить під сумнів як розгляд справ проти Росії у міжнародних судах, так і процес визнання Росії країною-агресором на міжнародному рівні.
Координатор групи «Патріот», яка опікується, зокрема звільненням полонених і заручників Олег Котенко в розмові з Радіо Свобода, вважає, що українська влада просто боїться повідомляти список тих, кого вона відпустила в рамках обміну.
Ці імена для влади – були б ще одним ударом по іміджуОлег Котенко
«Ці імена для чинної влади – були б ще одним ударом по іміджу, якби громадськість почала обговорювати переданих осіб. Адже передавали не лише тих людей, які причетні до українсько-російського конфлікту. Отже, хтось платить гроші за те, щоб якась Дар’я Морозова (представниця угруповання «ДНР» – ред.) могла включати у список на обмін просто засуджених до війни, які не мають до неї ніякого стосунку», – вважає Котенко.
Водночас представниця підтримуваних Росією сепаратистів Дар'я Морозова наголосила, що серед звліьнених осіб, яких отримало угруповання «ДНР», «п'ять жінок, вісім громадян Росії, один громадянин Білорусі».
Кого з тих, що воювали на боці Росії, Україна вже віддала, а хто – залишається за ґратами? Це питання наразі не має відповіді, хоча від нього залежать подальші обміни. Громадські активісти і правники згадують про те, що не було обміну «всіх на всіх», оскільки в Росії та в анексованому Криму незаконно утримують кілька десятків українців, зокрема – і кримських татар.
«В Україні залишаються ще близько тисячі осіб, які засуджені за злочини, пов’язані з війною, або звинувачені в таких злочинах. Але їх не можна вважати «обмінним фондом»: адже значна частина з них просто не хоче, щоб їх віддавали до Росії: вони зрозуміли, хай і з запізнення, що й до чого», – пояснює Олег Котенко.
Зі свого боку, Валерія Лутковська запевнила Радіо Свобода, що українська сторона вже опрацьовує питання наступних етапів обміну:
«Всі ці питання тримаються на контролі. Будуть подальші перемовини, подальші звільнення. Тут ЗМІ трошки спровокували, оголосивши, що це обмін «всіх на всіх». І постало питання: а як же кримські татари, а також українці, яких незаконно ув’язнили на території Росії? Насправді це був обмін, а точніше взаємне звільнення суто в рамках мінських перемовин, яке розглядається під дуже особливим кутом зору. Але навіть у цих межах ішлося про формат «всіх підтверджених на всіх підтверджених».
Валерія Лутковська наголосила, що звільнення кримчан, а також утримуваних у Росії українців є предметом подальших перемовин, та залишається пріоритетом для української влади.
Внаслідок обміну на Донбасі на підконтрольну Україні територію повернулися 76 громадян (12 військових і 64 цивільних). Ще п’ятеро людей відмовилися повертатися через те, що мають родини на непідконтрольній території.
