Гість програми «Ваша Свобода»: член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Гривня продовжує міцнішати. 26 грудня Нацбанк України зміцнив її курс на 2 копійки. І тепер він становить 23,25 за долар. А стосовно євро курс стабільний – 25,77. Від початку цього року гривня зміцнилась до долара на 19% і стала, як свідчить агенція «Блумберг», світовим лідером за темпами зміцнення.
Олександр Лащенко: Пане Пендзин, продовжує зміцнюватися національна грошова одиниця. Це ж прекрасно?
Коли українська промисловість вже 5 місяців падає, гривня зміцнюватися об’єктивним шляхом не може
Олег Пендзин: Ні. Коли зміцнюється грошова одиниця, виходячи з об’єктивних економічних законів, коли росте виробництво, нарощуються доходи населення у відповідності до ВВП, коли люди стають багатшими, тоді можна плескати у долоні. Але й навіть тоді зміцнення гривні шкодить експортерам, виробникам продукції, які і є основними постачальниками валюти в країну. А коли ми маємо абсолютно зворотні тенденції, коли українська промисловість вже 5 місяців падає (падіння економіки у вересні до вересня 2018 року було 2,5%, у жовтні – 5%, зараз – 7,5%), у цих умовах гривня зміцнюватися об’єктивним шляхом не може.
Коли нас переконують, що це є загальна тенденція в цілому світі, то це є глибока неправда. Наші найближчі сусіди на сьогодні всі мають позитивний ріст промисловості: і білоруси, і північні сусіди. Я вже не кажу про Туреччину, яка має 4,5% росту.
Кілька днів тому Мінекономіки створило навіть спеціальний комітет по боротьбі з падінням української промисловості. На жаль, пізно... Те, що сьогодні відбувається з українською промисловістю і укріпленням курсу гривні є речі достатньо пов’язані між собою.
Ціни не змінюються. І спосіб президента переконувати імпортерів знижувати ціну, як він це зробив з нафтотрейдерами, напевне, правильний спосіб якийсь в одній конкретно взятій царині, але хіба завтра він проводитиме нараду з імпортерами бананів, щоб вони перед новим роком знижували ціну? Це не варіант в ринковій економіці. Якщо є картельна змова – є АМКУ, є механізми це зробити. Але тут немає картельної змови.
Сьогодні гривня зміцнилася неприроднім способом, а завтра неприроднім способом впаде
Імпортер – людина стріляна, людина досвідчена. Вона розуміє, що сьогодні гривня зміцнилася неприроднім способом, а завтра неприроднім способом впаде. Як наслідок, вона отримає збитки. Тому у ціну товару закладає валютні ризики. І сьогодні ми купуємо імпорт, де закладений курс гривні до долара 27-27,5, як в бюджеті 2020 року намальовано, аж ніяк не 23. Тому зміцнення гривні ні людям, ні промисловості позитиву не дає.
– Міністр економіки Тимофій Милованов заявив, що є наміри переглянути курс гривні на 2020 рік щодо більшого зміцнення...
Маючи фактичний курс 23, кожен долар імпорту, який заходить в країну, не додає ПДВ на 6 гривень
– Негатив у тому, що якщо хочете щось змінити, переглядаючи прогноз, то треба розуміти, що якщо міняєте прогноз, треба міняти і держбюджет. Найголовніше, де використовується прогнозний курс – це розрахунок доходів держбюджету. У бюджеті був закладений курс 29,4. Маючи фактичний курс 23, маємо розуміти, що кожен долар імпорту, який заходить в країну, не додає ПДВ на 6 гривень. У зв’язку з цим ми маємо фантастичне недовиконання держбюджету, який Мінфін намагається погасити через випуск облігацій. Тому що ніхто ж зобов’язань з бюджету не знімав.
(Повна версія програми)
Називають портфельним інвестором, але в реальній дійсності це є фінансовий спекулянт
Облігації внутрішньої держпозики були орієнтовані в основному на іноземного інвестора. Його називають портфельним інвестором, але в реальній дійсності це є фінансовий спекулянт, який приходить сюди, продає свою валюту, купує гривні. А так як ставка рефінансування НБУ була дуже висока – 17-18%, а зараз – 13%, то їм цікаво це робити. На сьогодні рентабельність серйозної працюючої іноземної європейської фірми – 5%...
З врахуванням ревальвації гривні (в Україні – ред.) і 25-30% річних. І присутність МВФ гарантує, що ті гроші будуть повернуті. Навіть лінивий сюди йшов купувати ті облігації. На початок цього року заборгованість Мінфіну перед іноземними вкладниками облігацій була 8,5 мільярдів гривень, а зараз 115 мільярдів!
– МВФ допоможе... Пане Пендзин, ні?
МВФ потрібен Україні, щоб сюди в дійсності хоча б хтось йшов і купляв наші запозичення
– МВФ дасть всього лиш 3 мільярди, ну 5 мільярдів, ну 10 мільярдів. Ситуація ж яка? Нам обіцяють 100%, а дають по траншах 50%. МВФ не зарадить. І МВФ дає спеціальні права запозичення. МВФ потрібен Україні, щоб сюди в дійсності хоча б хтось йшов і купляв наші запозичення. Ми постійно маємо рефінансувати борг.
– А ви можете дати прогноз, що буде з гривнею у грудні 2020 року?
Це нагадує таку фінансову піраміду, яка може впасти
– Прогнозувати курс, який не має під собою економічних засад, важко достатньо. Маю надію, що НБУ сяде за стіл перемовин з урядом і домовляться, щоб таким чином проводити валютно-курсову політику, яка відповідатиме цифрам, закладених в держбюджет-2020... Мені це нагадує таку фінансову піраміду, яка (не дай Боже!) може впасти.
А ВВП росте в основному за рахунок роздрібної торгівлі і 3% дало сільське господарство. Якщо промисловість впала на 7,5%, то роздрібна торгівля зросла на 10%. Згадаймо наших гастарбайтерів і 12 мільярдів доларів минулого року. Цього року буде більше. Ці гроші не прийшли ж в Україну створювати робочі місця, вони прийшли в Україну на споживчий ринок. За ті мільярди беремо побутову техніку, автомобілі, те, що їде сюди по імпорту. Як наслідок цього процесу – від’ємне сальдо торговельного балансу.
