Наприкінці серпня 2018 року на заводі «Кримський титан» в анексованому Росією Криму сталися масштабні викиди сірчистого ангідриду і хлористого водню. Ними отруїлися кілька тисяч осіб у кількох областях.
Телеканал «Настоящее время» і російський громадський антикорупційний проєкт «Муніципальний сканер» восени 2018 року опублікували розслідування про те, як завод «Кримський титан», його колишній власник, український мільярдер Дмитро Фірташ, і нинішній власник, бізнес-партнер Фірташа, порушують європейські санкції щодо Криму. Ми продовжили стежити за тим, що відбувається з санкційним бізнесом мільярдера після публікації розслідування.
Інші матеріали розслідування перелічені у статті:
Отруєння Армянська
«Наш лікар у Сімферополі сказав, що в мого сина хімічний опік носоглотки: червоні плями на піднебінні, навіть сині. І виписав ліки пшикати, тому що в нього навіть на вусі невеликий опік був і червоні цяточки по тілу розходилися. А у племінниці на багато продуктів з’явилася алергія. І в багатьох діток зараз таке з’явилося», – розповідала мешканка Армянська Олена Никоненко.
У ніч на 24 серпня 2018 року в Армянську і Красноперекопську металеві предмети вкрилися «іржею», обидва міста огорнув щільний дим, а врожаї в багатьох фермерів просто загинули. Сотні людей звернулися до лікарів зі схожими симптомами: їм дерло в горлі, відчувалася слабкість, запаморочення, починалися висипи. В місцевих лікарнях пацієнтам пояснювали, що це алергія.
13 вересня на заводі знову сталися масштабні викиди – за словами Олени, вони були набагато гірші, ніж у серпні.
Тільки з Армянська довелося евакуювати в санаторії понад чотири тисячі осіб, три чверті з яких – діти. Школи закрили на три тижні. Мешканці Армянська кажуть, що місцева влада досі мовчить про відшкодування медичних витрат.
Викиди сірчистого ангідриду і хлористого водню з найбільшого у Східній Європі заводу для виробництва діоксиду титану «Кримський титан» підтвердив голова російського уряду в анексованому Криму Сергій Аксьонов.
Фірташ в Австрії, компанії на Кіпрі, завод у Криму
До осені 2016 року завод «Кримський титан» через ланцюжок компаній, частина яких у Євросоюзі, безпосередньо належав великому українському бізнесменові Дмитру Фірташеві, а зараз – його бізнес-оточенню. Сам Фірташ не залишає Австрію з 2014 року через можливу екстрадицію до США, де його звинувачують у корупції. Зв’язок Фірташа і підприємства в Криму до 2016 року підтверджується офіційними документами, отриманими телеканалом «Настоящее время» і «Муніципальним сканером» із російського і кіпрського бізнес-реєстрів.
Після анексії Криму 2014 року Євросоюз наклав на півострів санкції. Європейським компаніям заборонили вести бізнес із підприємствами на півострові, в тому числі реєструвати нові компанії й інвестувати в розвиток інфраструктури і туризм.
Через кілька місяців після анексії структура управління «Кримським титаном» змінилася. Деталі цієї схеми телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», вперше опублікував у вересні 2018-го, відтоді вона залишається такою ж.
На початку червня 2014 року була створена московська компанія ТОВ «Титанові інвестиції». Через місяць вона відкрила своє представництво в Армянську.
Засновником і генеральним директором «Титанових інвестицій» став Олександр Валентинович Ємелін – він працював із Фірташем із початку 2000-х, очолював московське представництво угорського газового трейдера Euronit Kereskedelmi, що належить українському мільярдерові. «Титанові інвестиції» перебували під українськими санкціями з 2016 року.
Уже 9 липня 2014 року права власності на цю компанію повністю перейшли до кіпрської Letan Investments Limited. За даними кіпрського Департаменту реєстрації й ліквідації бізнесів, зараз офшор на 100% належить тому ж Олександрові Ємеліну. Але до вересня 2016 року офшором володіли дві кіпрські компанії – Group DF Holdings Limited (1001 акція) і Group DF International Consulting Limited (1 акція).
Директор Group DF Holdings Limited – Дмитро Фірташ. За даними кіпрського бізнес-реєстру, він одноосібно володіє нею з 2011 року. Group DF Holdings Limited – материнська компанія багатьох бізнес-активів Дмитра Фірташа.
Чому саме у вересні 2016 року Фірташ передав формальні права власності на офшор Letan Investments Limited Олександрові Ємеліну – невідомо. Восени 2016 року екстрадиції українського олігарха стала домагатися Іспанія.
Московська компанія ТОВ «Титанові інвестиції» неодноразово брала участь у російських державних контрактах: виконувала підключення мереж для державного «Кримтелекома», на замовлення Федерального агентства у справах молоді в 2015 році допомагала проведенню всеросійського молодіжного форуму «Таврида» в Криму. Загалом компанія виконала вісім держконтрактів на загальну суму майже 76,5 мільйонів рублів.
Хоча 2015 року завод поміняв назву в українській юрисдикції на Ukrainian Chemical Products, основна діяльність велася через зареєстровану в Росії юридичну особу – ТОВ «Титанові інвестиції».
Додаткові санкції
Після публікації розслідування телеканалу «Настоящее время» Рада національної безпеки і оборони України пообіцяла запровадити санкції проти згаданих у матеріалі компаній, які пов’язані з Фірташем. Але протягом півроку після цієї заяви нічого не відбувалося. На запит телеканалу з приводу бездіяльності РНБО стосовно вказаних компаній там не відповіли. Але через кілька днів, наприкінці березня 2019-го, опублікували указ про запровадження санкцій проти кіпрської Letan Investments і кількох інших пов’язаних із Фірташем компаній.
Крім того, ще в середині січня 2019 року кіпрська влада заарештувала частину майна і активів Фірташа, включаючи головну Group DF Holdings Limited, на загальну суму в 46 мільйонів доларів. Але арешт пов’язаний не з санкціями, а зі справою про заборгованість групи перед російським банком «ВТБ», яку Ukrainian Chemical Products повинна була погасити 2016 року. Тоді в компаніях бізнесмена заявили, що не можуть повернути гроші через анексію Криму і накладені на нього санкції.
Про можливе покарання для компаній Фірташа через санкції в Міністерстві юстиції і Міністерстві фінансів Кіпру телеканалові «Настоящее время» по суті не відповіли.
«Республіка Кіпр повною мірою дотримується всіх актуальних приписів [Євросоюзу] про санкції, в тому числі пов’язаних із Кримом. Якщо вам потрібні конкретні деталі [про порушення санкцій], ви можете звернутися безпосередньо у вказані вами компанії», – відповів співробітник із економічних питань у спецкомітеті з санкцій при Мінфіні Кіпру Костас Константінідіс.
Згідно з регламентами Єврокомісії, саме країни-члени ЄС самі повинні відстежувати діяльність компаній, фіксувати порушення санкційного режиму і вживати належних заходів.
Депутат Європейського парламенту Пятрас Ауштрявічус, який регулярно вносить проєкти про посилення санкцій щодо Росії, підтвердив, що діяльність кіпрської компанії в Криму порушує санкційний режим. Він також назвав чинну політику Євросоюзу щодо моніторингу за виконанням санкцій недостатньо ефективною.
«Спільного розуміння з приводу санкцій [щодо Криму] і участі Кіпру як країни в процесах (навколо півострова – ред.) усе ще немає. Я не відчуваю політичної готовності йти до нових рішень у цьому питанні», – заявив Ауштрявічус.
«Кримський титан» відкрито належав українському холдингові DF Group із 2000-х років. На сайті компанії досі розміщена інформація про «Кримський титан». Запити телеканалу «Настоящее время» і «Муніципального сканера» про те, чи вважають там свою діяльність такою, що порушує санкції, в DF Group проігнорували.
Компанія DF Group Дмитра Фірташа фігурує і в матеріалах справи американських слідчих: вони намагаються довести, що представники конгломерату підкуповували чиновників в Індії. За версією слідства, DF Group намагалася отримати доступ до титанових родовищ, а метал звідти пізніше намагалася перепродати компанії Boeing. Саме в цій справі США вимагають екстрадиції Фірташа з Австрії.
Наслідки викидів
Розташований на півострові завод «Кримський титан» працює з тих часів, коли компаній мільйонера Фірташа ще не існувало – з 1971 року. Мешканка Армянська Олена Никоненко каже, що до регулярних викидів із заводу в місті за ці роки звикли, але настільки потужних «не було ніколи».
Тільки через два тижні після витоку сірчистого ангідриду влітку 2018 року завод усе-таки припинив роботу. Його генеральний директор оголосив, що дамба, яка захищала кислотонакопичувач, розвалилася. Російський суд оштрафував «Кримський титан» на 736 мільйонів рублів за шкоду, завдану довкіллю. Чи сплатив завод цей штраф – невідомо. Уже в жовтні 2018-го він відновив роботу, а також взявся за будівництво очисних споруд.
В адміністрації Армянська пообіцяли, що завод не відкриється до повної модернізації й інвентаризації технологічного процесу. Чи закінчився цей процес, які компанії інвестували в реконструкцію «Кримського титану» в умовах санкцій – теж не відомо. Телеканал «Настоящее время» зв’язався з керівництвом «Кримського титану», але воно відмовилося відповідати на запитання.
