Газотранзитний проєкт «Північний потік-2», який, за задумом, має постачати газ із Росії до Німеччини, може призвести до значного зменшення транзиту газу через Україну. У тому, що втілення проєкту збільшить вплив Кремля у Європі і зашкодить Україні, переконані американські законодавці, які цього тижня включили санкції проти компаній, що беруть участь у побудові «Північного потоку-2», до проєкту оборонного бюджету країни на 2020 рік. У Німеччині ж проєкт має підтримку, і влада Німеччини в четвер висловила жаль через таке рішення Конгресу США.
Про шанси реалізації газпромівського проєкту «Північний потік-2», а також про вплив дискусії навколо цього проєкту на переговори України і Росії стосовно транзиту газу, ми поговорили з Бенджаміном Шміттом, колишнім радником державного секретаря США з питань енергетичної безпеки.
– До кінця року Україна та Росія мають завершити переговори щодо поставок газу. Президент Росії Володимир Путін під час зустрічі в Парижі у «нормандському форматі» заявив, що газ для України може бути на 25 відсотків дешевшим, ніж європейський. Якими ви бачите сценарії розвитку для сторін перегорів щодо транзиту російського газу?
– Росія використовує всі карти, які вона має, для того, щоб натиснути на Україну, Європу й Америку, щоб вони погодились укласти контракт, що є короткотерміновим, на рік-два, з цінами та обсягами, які є вигідними Кремлю.
Це відбувається з двох причин. По-перше, просування побудови «Північного потоку-2». Наразі «Газпром» оскаржує в європейських судах правозастосування Європейської газової директиви 2019 року, яка стосується «Північного потоку-2».
Водночас Данія дала дозвіл на побудову «Північного потоку-2» за межами своїх територіальних вод, в ексклюзивній економічній зоні. І це чинить тиск як на Європу з юридичної точки зору, так і на США, які мають намір накласти санкції у рамках оборонного бюджету.
Ми наближаємось до фінішної лінії, коли буде ясно, чи можна зупинити «Північний потік-2». Я дуже сподіваюсь, що це станеться за допомогою регуляторних дій із боку ЄС і цільових санкцій проти технологічних компаній і суден із боку Вашингтона. Разом із тим, це допоможе Україні зайняти сильнішу позицію у переговорах про транзит газу.
– Минулого тижня на Капітолійському пагорбі було багато обговорень щодо того, як допомогти Україні і Європі стати енергетично незалежними. Сенатор Кріс Мерфі сказав, що в нього є сумніви, що вони можуть зупинити побудову проєкту «Північний потік-2». Натомість, зауважив він, конгресмени намагаються створити спеціальний фонд, який буде гарантувати доступ України до грошових ресурсів, щоб посилити свою енергетичну безпеку. Як ви оцінюєте ці заяви?
– Мушу не погодитись, що «Північний потік-2» не можна зупинити. Це можна зробити. Але діяти потрібно дуже, дуже швидко. Запровадити санкції проти суден, які зараз активно використовуються для прокладання газогону у Балтійському морі. Якщо це станеться, це дасть ЄС часу один, два, три роки, щоб ухвалити власні регулятивні норми, коли Третій енергетичний пакет увійде в силу повною мірою. 11-а стаття цієї директиви вимагає, щоб регуляторний орган країни-власника проєкту, в цьому випадку це Німеччина, затвердив, що проєкт не загрожує енергетичній безпеці самої країни, інших членів ЄС чи усього ЄС. А він безумовно загрожує цій безпеці.
Короткострокова дія санкцій і вплив у довгостроковій перспективі регуляторних норм ЄС – разом це зупинить «Північний потік-2»Бенджамін Шмітт
Рішення щодо «ОПАЛу», коли Польща й Литва перемогли, застосувавши Угоду про функціонування ЄС, зокрема принцип солідарності, – додатковий аргумент на користь застосування Європейської газової директиви до «Північного потоку-2», що у довготривалій перспективі таки зупинить «Північний потік-2». Так що є короткострокова дія санкцій і вплив у довгостроковій перспективі регуляторних норм ЄС – разом це зупинить «Північний потік-2».
Разом із тим, я погоджуюсь із сенатором Мерфі: ми повинні зробити більше, щоб зупинити «Північний потік-2». Ми повинні підтримати зусилля Європи задля диверсифікації її енергетичного ринку, а саме її інфраструктури, системи конекторів газу й електрики. Ми повинні підтримати її енергетичну політику, яка підтримує розвиток відновлюваної енергетики і нові технології в галузі енергетики, де американські бізнеси можуть виступити в ролі інвесторів. Європа від цього виграє. Від цього виграє і Україна через конектори до країн Східної Європи – Польщі, Угорщини, Румунії.
– Росія пропонує Україні газ замість грошей щодо боргових зобов’язань, присуджених Стокгольмським арбітражем. Чи є це рівноцінною пропозицією?
– У 2018 році Стокгольмський арбітраж постановив, що «Газпром» не поставив ті обсяги газу, який повинен був поставити Україні за угодою 2009 року. Таким чином, «Газпром» винен Україні 2,6 мільярда доларів – «Нафтогазові». На жаль, «Газпром» тисне на «Нафтогаз» і українське керівництво, вимагаючи політичного вирішення цієї ситуації перед тим, як домовитись про транзит газу у майбутньому. А це означає, що вони вимагають від «Нафтогазу» відмовитись від перемоги в арбітражі і 2,6 мільярда доларів. Це було б величезною помилкою, якщо Україна це зробить.
Дивіться також: Як санкції можуть зупинити будівництво «Північного потоку-2»? – американські експерти. Відео
