Пісня «Тихо прийшов, тихо пішов» Андрія Riffmaster Антоненка для українських спецпризначенців є особливою – майже гімн Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України. Сам автор музики й тексту «пісні спеціального значення» колись навіть уявити не міг, що подібна музика взагалі у нього з’явиться. Каже: тривалий час військові пісні були представлені здебільшого шансоном з радянсько-афганської війни – а це зовсім не те, що рок-музиканту до вподоби. Сержант ССО Антоненко поділився із Радіо Свобода баченням того, що саме (і музика не є винятком) мотивує українських бійців, і розповів, як військова служба стала його роботою.
– Останнім часом ви написали «Важелі» і «Воїнів життя», проте саме «Тихо прийшов, тихо пішов», котрій вже кілька років, ставлять на мобільні як рінгтон. Могли уявити, що для українських спецпризначенців пісня стане головною?
– Звісно, ні. Хоча будь-якому артисту приємно, коли його музику слухають не тільки в обмеженому професійному колі.
До «Тихо прийшов, тихо пішов» до мене кілька разів зверталися: чи зміг би написати військову пісню? Щоразу чесно відповідав: не готовий, адже багато паралелей із «совєцькою піснею часів Афгану». Чимало людей саме через такий стереотип бачать цей жанр, хоча насправді він має інший вигляд – тому підтвердженням є світові приклади від Iron Maiden, Metallica, Five fingers death punch, Dire straits, AC/DC.
Як рок-музикант я звик через музику й слова розповідати про відчуття, події, що відбулись або відбуваються безпосередньо зі мною.
А потім склалося так, що побував на ротації разом із першим загоном 3-го полку спецпризначення. Повертаємось у ППД (пункт постійної дислокації – ред.), шикуємось, оголошують хвилину мовчання у пам’ять про загиблих. Пригадую, коли залунала труба, аж мурашки по шкірі побігли… Все! Саме ця емоція лягла на папір просто з-під пальців.
– Чи вистачає нині, коли війна триває майже шість років, українських пісень, що надихають на перемогу? Таких войовничих, а не зі сльозами й сумом. Можливо, вони є, однак ані по радіо, ані по телебаченню їх не транслюють?
– Насправді такої музики багато. Але також чимало радіостанцій, телеканалів не беруть її, відмовляючи тим, що «неформат».
Водночас віддам належне Радіо ROKS, яке робить все можливе, щоб мотивуючу актуальну українську музику військової тематики слухачі знали, і «Військовому хіт-параду», що виходить на телеканалі М2. Днями вони особливо порадували:
Взагалі, якщо про творчість у воєнний час, вважаю, сльози й страждання потрібно змінювати на музику бойову. Так, щоб коли у пісні йдеться про загибель козака, бійця, лунав й чіткий меседж: «Помстимося!». Щоб захотілося просто зараз встати й наваляти ворогові.
Жартую, буває, що музикою почав займатися виключно заради вінілу. Хочу зробити вінілову платівку із власними піснями воєнного періоду (з 2014 року), котрі набули відомості. Починаючи із «Землі», написаної разом із Сашком Положинським, «Сенсу», «Місяця» – така собі збірка з 10-12 творів. Це моя мрія, моє завдання.
«Набрехав мамі, а як їй правду казати,
Про те, як раптом мужніють зовсім юні солдати?» (із пісні Riffmaster feat Сашко Положинський «Земля»)
– Як музикант ви могли би час від часу просто їздити із концертами на фронт, підтримувати бійців. Натомість уклали військовий контракт, таким чином військова служба стала вашою роботою. Що спонукало?
– Міг би щось таке гучне розповісти, мовби хтось пробудив у мені ген воїна і приборкати його вже не в змозі (посміхається), але насправді багато чого визначила війна. Коли війна, ти або допомагаєш – щось робиш, або сам стаєш на захист.
Свій вибір я зробив.
Щодо того, чому саме ССО, то із спецпризначенням склалося так, як свого часу із музикою – кохання з першого погляду. Пам’ятаю, коли уперше почув гурт Metallica, настільки зачепило й захопило, що захотів займатися лише цим, грати тільки таку музику.
Так із Силами спеціальних операцій. Хоча на той момент їх як окремого роду військ ще не існувало. Побував у 3-му полку спецпризначення, познайомився із хлопцями, із його нинішнім командиром «Редутом» і через деякий час зрозумів, що повинен бути серед таких людей.
«Не спинюсь,
Коли буду крізь пекло іти.
По воді, по землі, крізь вогонь, під дощем,
Це – той шлях, хто народжений бути бійцем» (із пісні Riffmaster «Воїни життя»)
– 6 грудня, в День Збройних сил України, військовослужбовці почують чимало вітань. Коли по-справжньому щирих. Коли «задля галочки». На що розраховують військовослужбовці з боку тих, кого захищають?
– Передусім на підтримку. Хто як може, на своєму місці, робіть щось корисне для армії. Артисти, пишіть й виконуйте хорошу музику. Зовсім не обов’язково воєнної тематики – просто гарну українську, хлопці на фронті її слухають.
Здіймайте повсюди українські прапори, вказуючи: ми – українці! В цьому також буде користь для країни та наших Збройних сил
Придумуйте й знімайте мотивуюче відео. Врешті-решт, передавайте домашні гостинці. Так, у нас із забезпеченням все добре, але, розумієте, навіть якась дрібничка, що нагадає про дім і родину, розтопить суворе серце солдата.
Здіймайте повсюди українські прапори, вказуючи: ми – українці! В цьому також буде користь для країни та наших Збройних сил.
Вітаю зі святом колег-військових. Обов’язково дістанусь до кожного із вас – або по радіо, або телефоном, для когось заспіваю особисто. Хлопці, терпіння вам, міцності, наснаги.
Вірю – переможемо! Слава Україні!
