Сьогодні Вищий антикорупційний суд обере запобіжний захід міському голові Львова Андрію Садовому

27 листопада Вищий антикорупційний суд у Києві обере запобіжний захід міському голові Львова Андрію Садовому. За попередньою інформацією, прокурори проситимуть заставу в розмірі 50 мільйонів гривень. 21 листопада цього року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосила підозру львівському меру і виконувачу обов’язків директора департаменту містобудування Львівської міськради Сергію Коровайнику у зловживанні владою. Справа стосується виділення у 2015 році земельної ділянки під будівництво індустріального парку. Як у Львові реагують на підозру САП?

Розмови про індустріальний парк «Рясне-2» почались у стінах Львівської міської ради, а саме: з уст мера Андрія Садового, ще з 2013 року, коли в Україні вже діяв закон про такі проєкти. У 2015 році депутати більшістю голосів продали за понад 52 мільйони гривень земельну ділянку площею майже 25 гектарів нідерландській компанії СТР.

Цю земельну ділянку міська влада вважала міською, тобто у межах міста. А Рясне-Руська сільська рада – своєю. У серпні 2015 року Львівська міська рада передала земельну ділянку компанії в оренду на 30 років для створення та функціонування індустріального парку, а вже у жовтні 2015 року включила в перелік для продажу.

Селяни, які на цій землі роками садили картоплю, буряк, моркву, капусту, звернулись у правоохоронні органи зі скаргою, що міська влада Львова незаконно у них відібрала і продала інвестору землю. На кінець січня 2016 року міська влада за кошти громади Львова, а це 20 мільйонів гривень, проклала необхідні інженерні комунікації. Навесні люди блокували доступ техніки до ділянки і не дозволяли тут розпочати будівництво. Але у 2017 році Львівська міськрада уклала меморандум із сільською радою – домовилась, пообіцявши 5 мільйонів гривень на інфраструктуру села і людям надати інші земельні ділянки з меж міста Львова.

«У 2017 році був підписаний меморандум – і частково землю Львову вирішили передати і нам пообіцяли кошти на будівництво дитячого садочка. Цей меморандум частково виконується. Люди, відповідно, далі обробляють землю, садять пшеницю, картоплю, бо там не почали будівництво», – каже секретар Рясне-Руської сільської ради Святослав Хацко, пояснюючи, що сільська рада не має претензій до міської влади Львова щодо проданої ділянки.

Будівництво індустріального парку на 3 тисячі робочих місць мало початись у 2016 році. Але восени того ж року Генпрокуратура зацікавилась продажем земельної ділянки. Почалось розслідування. Депутати, міський голова, посадовці ходили на допити в НАБУ, поліцію, прокуратуру. У мерії проводились обшуки.

Рішення про продаж ділянки ухвалювали на сесії

Міських посадовців звинувачували у тому, що вони дешево продали землю: за ціною понад 52 мільйони, коли нормативно-грошова оцінка ділянки – 140 мільйонів. Депутат міськради Валерій Веремчук підтримав у 2015 році рішення про продаж землі інвестору і будівництво індустріального парку.

«Спершу був конкурс на земельну ділянку, яка надавалась в оренду і зайшла потужна компанія СТР. Ідею я підтримав як депутат і голосував, коли інвестор був визнаний переможцем. Ідея індустріального парку Львову потрібна, бо це високотехнологічна робота і добре оплачувана. Проблема була в тім, що важко було розібратись, кому належить земельна ділянка. Бо було рішення ще з часів СРСР щодо меж міста. Ми бачили ухвалу міської ради, що земля у межах Львова. Так нам подали і ми голосували. Львів немає закріплених меж із кількома сільськими радами, з Рясне-Руською зокрема», – каже Валерій Веремчук.

А депутат міської ради Андрій Карбовник у 2015 році голосував проти продажу земельної ділянки інвестору. Більше того, після ухваленого рішення він звернувся у правоохоронні органи з його оскарженням.

«У 2015 році місто погоджувало свої межі, тому що вони були застарілі. Ця ділянка була суперечлива. Місто бачило, що це його територія, а Рясне-Руська, що її. Нормативно- грошова оцінка мінімальна за метр квадратний. Продали ділянку, а комунікації за рахунок міста провели, і це не врахували при продажі. Мені акту оцінки не надали, щоб передати на незалежну експертизу. За умовами інвестиційного конкурсу, ця ділянка не мала бути продана, а лише надана у довготермінову оренду на 30 років. Ці зміни робились уже після проведення інвестиційного конкурсу з порушенням. А в чому вигода міста, яке надає субвенції сільській раді, продає ділянку удвічі дешевше і прокладає туди комунікації?», – наголосив Андрій Карбовник.

21 листопада міському голові Львова Андрію Садовому і виконувачу обов’язків директора департаменту містобудування Львівської міськради Сергію Коровайнику САП висунула підозру у зловживанні владою під час продажу земельної ділянки. За інформацією САП, під час розслідування встановлено, що землю продали за договором купівлі-продажу посадові особи Львівської міської ради, порушуючи законодавство, тобто без аукціону і за заниженою вартістю, як землі промисловості. І цим завдали збитків громадянам і державі на суму понад 93 мільйони гривень. САП стверджує, що продана міськими чиновниками земля не належить територіальній громаді Львова, а Рясне-Руській сільській раді Львівської області і є землею сільськогосподарського призначення.

Садовий всі звинувачення відкидає

Підозра САП шокувала як депутатів, так і посадовців мерії. Міський голова Львова Андрій Садовий відкидає звинувачення і називає їх безпідставними. Наголошує, що земельна ділянка, де мав би розташовуватись індустріальний парк, розташована у межах Львова. Як аргумент наводить рішення Апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року про право розпорядження землею виключно Львівською міською радою. Також Андрій Садовий заперечує, що майже 25 гектарів землі продали без аукціону за заниженою вартістю як землі промисловості. Оскільки, заявляє мер, ТзОВ «Сітіпарк Львів» (філія компанії СТР) перед тим, як купити ділянку, отримало її в оренду. А пізніше скористалося законодавчим правом, щоб придбати земельну ділянку. Щодо вартості, то експертну грошову оцінку земельної ділянки у промисловій зоні «Рясне-2» здійснило приватне підприємство «Центр ринкових досліджень», яке діє на підставі ліцензії Державного комітету України із земельних ресурсів, пояснює Садовий.

«З 2016 року почався дуже великий тиск від державної влади, Генпрокуратури. Компанії СТР не дали можливості будувати індустріальний парк. Я розумію, що має бути повага до суду. Я приїду у Київ і буде мова про заставу», – зауважив Андрій Садовий.

27 листопада у Києві у Вищому антикорупційному суді відбудеться слухання справи щодо обрання запобіжного заходу Андрієві Садовому. САП повідомив про заставу в розмірі 50 мільйонів гривень. Підтримку міському голові висловили колишні народні депутати від партії «Самопоміч» і чинний парламентар Павло Бакунець, які готові взяти львівського мера на поруки.

Індустріальний парк не збудований, але його візуалізацію міська влада презентувала ще у 2015 році.

«Справа гучна. Але чи має вона судову перспективу? Думаю, ні»

Експерт Олександр Антонюк називає справу щодо міського голови Львова безперспективною. За його словами, САП показує, що не тільки політичних опонентів намагається притягнути до відповідальності.

«Андрій Садовий є симпатиком влади. І не слід забувати, коли президент Зеленський був у Львові, то досить гідно ним був представлений мер Львова. Ця справа щодо підозри – це некомпетентність, бо у даному контексті, коли говоримо про цю ділянку, ціну, не слід забувати, що рішення проходило через сесійну залу Львівської міськради, а це вже знімає звинувачення з Садового, що він перевищив свої повноваження і ухвалив рішення, як корупціонер, одноосібно. З одного боку, це піар САП, бо справа гучна. Але чи має вона судову перспективу? Думаю, ні. Садовий, тим часом, зможе виміряти свій рейтинг. Заставу змушений буде внести, але ця справа зійде на пси. Цей індустріальний парк незавершений, бо знову хтось мерові заважав. Андрій Садовий не довів жодного глобального чи інвестиційного проєкту до завершення. Йому вдалось лише зі Львова зробити туристичне місто за три каденції», – говорить Олександр Антонюк.

Асоціація міст України вважає, що претензії до мера Львова є перешкоджанням діяльності стратегічному інвестору з боку державних органів України, адже через таке блокування Україна недоотримує мільйони податків, а громадяни – тисячі робочих місць. На сьогодні є суперечливі питання з кількома сільськими радами щодо меж території.