Депутати партії «Слуга народу» втрапляють у скандал за скандалом. Сергій Литвиненко, Олена Копанчук, Богдан Яременко, Анна Скороход, Антон Поляков. І ось тепер – Роман Іванісов. Що з ними не так і чому сиплеться найбільша партія нової Верховної Ради? Про це – у сюжеті проекту Радіо Свобода «Ньюзрум».
Під час цьогорічних виборів до парламенту партія «Слуга народу» змогла здобути лідерство, зокрема, завдяки новим обличчям, якими вона вихвалялась протягом усієї передвиборчої кампанії.
Це людина, яка насамперед повинна бути високоморальною, успішною, яка має справді бездоганну репутаціюДмитро Разумков про членів партії «Слуга народу»
Ще у травні тодішній очільник партії Дмитро Разумков так характеризував її представників: «Це людина, яка насамперед повинна бути високоморальною, успішною, яка має справді бездоганну репутацію».
Але вже в перший місяць їхньої роботи у парламенті щось пішло не так.
Спочатку «слуги» Сергій Литвиненко та Олена Копанчук засвітились на кнопкодавстві:
Трохи згодом депутата від партії «Слуга народу» та очільника парламентського комітету з питань міжнародних відносин Богдана Яременка журналісти зафіксували за інтимним листуванням просто у сесійній залі:
Після цього ще одна «слуга» Анна Скороход заявила про тиск керівництва партії на неї та її родину нібито через її голосування всупереч загальній позиції партії:
Нині ж у скандал втрапив «слуга народу» Роман Іванісов через інформацію, що він раніше нібито був засуджений за зґвалтування неповнолітньої.
Яким чином серед нових облич «Слуги народу» опинились ті, хто нині підриває рейтинг партії своїми діями, заявами та минулим?
Відповідь на це питання (ще до появи вищезгаданих скандалів, як і до проходження партії у парламент) у червні цього року давав президент Володимир Зеленський.
Нам не вистачало часу, щоб повністю усіх перевірити. Можливо, комусь недоброчесному, вдалося нас трішечки так обдуритиВолодимир Зеленський
«Ми визнаємо: нам не вистачало часу, щоб повністю усіх перевірити. Можливо, комусь, скажімо так, м’яко кажучи, недоброчесному, вдалося нас трішечки так обдурити», – говорив він під час з'їзду партії у столичному ботсаду.
Нині керівництво «Слуги народу» пояснює усе так: «Була перевірка, але не виявила це перевірка. Ми ж можемо робити якісь помилки?», – говорить голова фракції Давид Арахамія.
При цьому кожного з вищезгаданих «слуг» карають по-різному. Адже, якщо кнопкодавів Литвиненка та Копанчук змусили лише вибачитись і відмовитись від зарплати, то…
… Яременку запропонували добровільно скласти повноваження голови парламентського комітету.
До покарання Скороход та ще одного «слуги народу» Антона Полякова, який теж голосував всупереч загальній позиції фракції, підійшли кардинальніше: вигнали з фракції.
«Вони порушили кодекси поведінки фракції», – пояснив це рішення керівник «слуг» у парламенті Давид Арахамія.
Подібна доля нині чекає і на Романа Іванісова, звинуваченого у судимості за зґвалтування. Щоправда, є нюанс.
«Він сам за власною ініціативою виходить з фракції та партії. Ми це підтримуємо. Якщо він спростує, і вся країна побачить, що це був фейк, то ми його заберемо назад», – заявив Арахамія під час спілкування з журналістами.
Чому підхід до покарання кожного зі слуг настільки різний?
«Тому що ми вирішили так фракцією», – пояснює він.
Утім, цього не розуміють навіть усередині «Слуги народу». Що показало, наприклад, голосування за виключення Скороход і Полякова, коли не всі «слуги» захотіли їх виганяти.
Чому ж найбільша фракція новообраного парламенту почала сипатися ще й настільки швидко? І чи є реальна загроза для припинення існування монобільшості.
«Слуга народу» – це просто збіг випадкових людей – Портников
«Це процес, який не має нікого дивувати. «Слуга народу» – це просто збіг випадкових людей: з різними політичними поглядами, з різними уявленнями, для чого вони пішли до парламенту, з різними уявленнями про те, що вони мають у цьому парламенті робити. Випадкові люди не можуть довго керувати країною», – пояснює політичний оглядач Віталій Портников.
Якщо монобільшсть справді розсиплеться, «Слузі народу» доведеться шукати союзників для ухвалення важливих політичних рішень.
От тільки чи знайдуться вони?
Адже наразі «Опозиційна платформа за життя», «Європейська солідарність», «Голос» і навіть «Батьківщина» заявили: до нинішньої влади кожен з них, хоч і по-своєму, але в опозиції.
