У шосту річницю початку Революції гідності в Києві планується кілька заходів одночасно. Один з них буде присвячений іншій революції, що відбувається за 7600 кілометрів від столиці України – у Гонконгу. Активісти заявляють, що посольство Китайської Народної Республіки намагається протидіяти рухові на підтримку Гонконгу в Україні, і вимагають від української влади підтримати протестувальників. Натомість експерти стверджують, що Києву варто дистанціюватися від протистояння.
Протести в Гонконгу, які почалися з обурення законопроєктом про екстрадицію, згодом переросли в опір китайській владі в регіоні. Вони тривають вже близько восьми місяців і останнім часом стали ще запеклішими. Їхні учасники зводять барикади, відбиваються від поліцейських «коктейлями Молотова», камінням із бруківки і стрілами.
Натомість поліцейські застосовують сльозогінний газ, кийки та водомети. Активісти звинувачують поліцію в побитті та вбивствах.
У соцмережах події вже неодноразово порівнювали з протистоянням учасників Революції гідності й силовиків в Україні взимку 2013–2014 років.
Ще влітку учасники мітингів влаштовували перегляд фільму про Революцію гідності в Україні «Зима у вогні», а їхні прихильники в Україні поширюють світлини, на яких, за їхніми твердженнями, гонконгці висловлюють солідарність з Україною.
На одному такому фото – каска учасника вуличних сутичок із написами, зокрема, англійською та українською. Англійською написано: «Не реанімувати за важкого поранення та відсутності ознак життя, написаний від руки заповіт – у кишені», а українською: «Слава Гонконгу! Героям слава!», «Слава людям». Фото вперше виклав у твітері фотограф Ентоні Дапіран у жовтні. За його словами, каска з червоним хрестом належала людині, яка надавала першу допомогу постраждалим.
В Україні також відбуваються акції на підтримку протестувальників Гонконгу. Студенти колівінгу (від англійського co-living – «співжиття») VILNYY 19 листопада пікетували посольство Китайської Народної Республіки на підтримку «гонконгського Майдану».
«Пікетувальники хотіли привернути увагу людей до ситуації у Гонконзі, висловити підтримку руху за демократичні права й цінності у Гонконзі і нагадати про річницю Майдану і його вплив на світ», – мовиться в повідомленні активістів.
Одна з учасниць акції, Анна Дікун, у відеозверненні з місця події вказала на те, що Гонконг «надихався прикладом України і нашим Майданом», відтак члени спільноти «Вільний» вирішили висловити їм підтримку.
Інша організація – Free Hong Kong Center – планує пікетувати посольство Китаю увечері 21 листопада. Голова організації Артур Харитонов активно висвітлює на своїй фейсбук-сторінці події в Гонконгу. За його словами, інформацію про те, що відбувається в регіоні на іншому кінці материка, він отримує як з медіа, так і напряму від тамтешніх активістів.
За словами громадського діяча, пікет буде вже п’ятою акцією Центру, на ньому очікується близько 200 людей, в тому числі – родичі героїв Небесної сотні.
Водночас активісти в анонсі події заявили, що на них тиснуть представники Китаю, зокрема посольства в Києві.
Читайте також: Революція гідності в Україні надихає учасників протесту в Гонконгу – оглядачі
За даними Харитонова, посольство «починає впливати на фракцію «Слуга народу», на генерального прокурора Рябошапку та голову Офісу президента Богдана», щоб домогтися закриття його організації.
Радіо Свобода надіслало запит до посольства Китайської Народної Республіки в Києві, та наразі не отримало відповіді.
«Звісно, що з боку уряду відповіді не надійшло, на нас не тисне Україна жодним чином, тільки підтримує, але коли китайці зрозуміли, що таким чином не можна зайти, вони почали застосовувати діаспору, материкових китайців, які мешкають у Києві, нам почали надходити листи з погрозами вбивства, побиття і все таке. Також працювала група в китайській соціальній мережі WeChat, там обговорювалися напади на нашу організацію», – розповів активіст.
Він уточнив, що члени організації спілкувалися з поліцією, але не зверталися до неї через погрози формально.
Радіо Свобода не змогло зв’язатися з генеральним прокурором Русланом Рябошапкою, щоб підтвердити цю інформацію. Партія «Слуга народу» не робила публічних заяв щодо ймовірного тиску на неї у зв’язку з прогонконгзькими активістами.
Вимоги організації до влади Китаю такі ж, як і в самих мітингарів:
- повна відмова від законопроєкту про екстрадицію (влада Гонконгу пішла на цей крок, але це не вгамувало протести)
- відмова від визначення «заколот» щодо протестів
- звільнення і виправдання затриманих протестувальників
- створення незалежної комісії для розслідування ймовірних зловживань поліції
- відставка губернаторки Гонконгу Керрі Лам, запровадження прямих виборів Законодавчої ради і переобрання губернатора
Але в активістів є також і вимоги до української влади. Харитонов вказує на приклад Сполучених Штатів, де Сенат 20 листопада проголосував за законопроєкт про захист прав людини в Гонконгу.
«Це дуже сильний документ, який вперше визнає Гонконг окремим торговельним партнером для країни, що приймає цей законопроєкт, а по-друге, будуть санкції щодо всіх причетних до злочинів, які вчинили під час гонконгзьких протестів. Це буде справедливо з точки зору України, яка пройшла величезний шлях за свою демократію, боролася за свою свободу», – стверджує Харитонов.
Загроза безпеці чи стратегічний партнер?
Гонконг у різний час він перебував під суверенітетом Китаю, Великої Британії, Японії. У 1997 році Гонконг перейшов під юрисдикцію Китаю, але до 2047 року зберігає значну автономію і формально може незалежно обирати керівника. Втім, наразі лише половину членів Законодавчої влади гонконгці обирають напряму.
Гонконг є, був і буде залишатися міжнародним інтернаціональним містомАртур Харитонов
«По суті, це є міжнародним питанням, тому що Гонконг є, був і буде залишатися міжнародним інтернаціональним містом. Що стосується відносин України та Китаю: ми вважаємо, що ці відносини взагалі відбуваються в неправильному напрямку, бо тут багато корупційного елементу. Нам відомо з власних розслідувань про те, що китайські чиновники вносять велику кількість грошей в різні кабінети в Україні і таким чином перемагають у різних тендерах», – каже голова Центру вільного Гонконгу.
Крім того, у підтримці Гонконгу він вбачає продовження курсу України на інтеграцію в Євросоюз та Північноатлантичний альянс, а в співпраці з Китаєм – загрозу національній безпеці.
«Ми не хочемо, аби, наприклад, (китайський виробник техніки – ред.) Huawei заходив як підрядник для розбудови 5G в Україні… Ми не маємо дозволяти Китаю захоплювати інформаційну сферу. Вже це є загрозою для національної безпеки України в сфері інформації», – вважає Харитонов.
Натомість в експертному середовищі не бачать підстав для Києва займати будь-яку позицію щодо ситуації в Гонконгу. За словами фахівця Центру міжнародних досліджень Дмитра Єфремова, Україні краще дистанціюватися від протестів.
Ми слідуємо низці загальноприйнятих правил, а правила говорять, що є політика «дві системи – одна країнаДмитро Єфремов
«Україна не вирішує питань міжнародного права. Ми слідуємо низці загальноприйнятих правил, а правила говорять, що є політика «дві системи – одна країна», – каже він.
Із січня по вересень 2019 року (останні офіційні дані) Китай імпортував українських товарів на майже 2,6 мільярда доларів, а експортував до України на 6,6 мільярда. Попри негативне сальдо у понад 4 мільярди доларів, Китай, за цими даними, є лідером з обсягів імпорту з України.
На важливість КНР як торговельного партнера України вказує і Єфремов.
«Це наш перший торговельний партнер, а з іншого боку, в нас дуже провисла інвестиційна співпраця, і ми там можемо багато чого отримати, і треба цей напрямок розвивати», – вважає експерт.
Українська влада не робила заяв на підтримку Пекіну чи мітингарів Гонконгу. У серпні 2019 року Консульська служба Міністерства закордонних справ радила українцям у цьому регіоні уникати масового скупчення людей і не брати участи в демонстраціях. Втім, повідомлення було пов’язане з «загостренням безпекової ситуації» і не містило політичних заяв.
