- Трамп посилається на корупцію в Києві та європейську скупість, щоб виправдовувати дії щодо України. Жодне обґрунтування не є правдою – Washington Post
- Візит міністра енергетики США вплинув на вибір радника українського уряду з енергетики – Associated Press
- «Як ми опинилися в цій історії» – детальний огляд того, як політичні шанси президента Трампа виявилися пов’язаними з Україною – New York Times
Чи дійсно Україна така корумпована, як каже президент США Дональд Трамп, коли пояснює, чому він затримав військову допомогу Україні? Газета Washington Post взялася перевірити цю тезу президента США, а заодно і його твердження про те, що США допомагає Україні значно більше, ніж Європа, яка не поспішає відкривати для України свій гаманець.
Виявилося, що наприкінці травня, за кілька тижнів до того, як Трамп заморозив майже 400 мільйонів доларів США вже узгодженої в Конгресі допомоги в галузі безпеки, Міністерство оборони і Державний департамент США підтвердили, що український уряд вжив «значних кроків» щодо «зменшення корупції і підвищення відповідальності». Тож ці відомства рекомендували допомогу продовжувати.
Згідно зі свідченнями, які наприкінці минулого місяця в рамках процедури імпічменту давав у Конгресі голова американської дипломатичної місії у Києві Вільям Тейлор, новообраний президент Володимир Зеленський «призначив реформаторських міністрів і підтримав антикорупційне законодавство, яке давно було заблоковано».
Не все було ідеально, були деякі тривожні тривожні сигнали, що українські олігархи залишалися потужною силою, але «справи рухаються у правильному напрямку», стверджує і інший спеціаліст з українських питань – керівник Європейського відділу в Раді національної безпеки США підполковник Александер Віндман. Про це свідчать і його твердження у Конгресі.
Франція, Німеччина і всі інші країни гроші не вкладають, а ми, як останні лохи, маємо це робитиДональд Трамп
Тож, як пише газета, президент Трамп, який стверджує, що Україна є дуже корумпована країна, а тому він вирішив її покарати, вибрав для цього дивний час – саме той, коли, за словами видання, Україна почала робити реальні кроки для боротьби з корупцією.
Також не витримує перевірки і друге твердження Трампа про те, нібито «Франція, Німеччина, та всі інші країни гроші не вкладають, а ми, як останні лохи, маємо це робити».
Як повідомляє своїм читачам газета Washington Post, європейські країни значно перевершили Сполучені Штати в допомозі Україні, витративши 18,3 мільярда доларів з моменту, коли Росія анексувала Крим у 2014 році і розпочала агресію у східній частині країни, яка вже призвела до загибелі щонайменше 13000 людей. Основна частина грошей – 16,8 мільярда доларів – надійшла від Європейського союзу, Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Решта, 1,5 мільярда доларів, надійшла на двосторонній основі від 28 країн ЄС.
Натомість сукупна військова і невійськова допомога від США за той самий період склала близько 4 мільярдів доларів, окрім гуманітарної допомоги і декількох траншів кредитних гарантій по мільярду доларів для стабілізації бюджету.
Також авторам статті не зовсім зрозуміло, чому президент Трамп спочатку погоджувався з тим, що військову допомогу Україні потрібно надавати, а потім раптом його настрій змінився. Коли офіційна делегація США на інавгурації Зеленського 21 травня повернулася до Вашингтона з великими надіями на новий уряд і відносини між США та Україною, Трамп був у поганому настрої. Президент розпочав зустріч 23 травня «з якоюсь негативною оцінкою щодо України: …«це жахливе місце, усі корумповані, жахливі люди», засвідчив перед слідством про імпічмент Курт Волкер, донедавна спеціальний посланник адміністрації США в Україні.
Газета повідомляє, що наступного тижня слухання у Конгресі вже будуть публічними, тож у громадськості буде можливість дізнатися більше про те, що ж спричинило раптові перепади настрою і зміни поведінки американського президента щодо України.
А тим часом президент Трамп обіцяє оприлюднити до кінця тижня свою першу, «а отже, важливішу» телефонну розмову з президентом Зеленським.
Агентство Associated Press звертає увагу на те, як, за даними його розслідування, міністр енергетики Рік Перрі ще на початку року запропонував одного зі своїх прихильників на посаду радника нового президента України. А пізніше, під час його візиту двоє з його політичних прихильників отримали потенційно дуже вигідні контракти щодо розвідки нафти і газу в Україні, мовиться у статті, яку передрукували багато засобів інформації у США й інших країнах.
Агентство пов’язує ці події – намагання Перрі вплинути на енергетичну політику України на початку цього року, зусилля нового уряду президента Володимира Зеленського отримати військову допомогу від США для захисту від російської агресії і спроби союзників президента Дональда Трампа змусити українців розслідувати справи проти його суперника на виборах, імовірного кандидата від Демократичної партії Джо Байдена.
Україна уклала контракт з прихильниками Перрі трохи більш як через місяць після того, як американський міністр енергетики взяв участь у травневій інавгурації Зеленського. На зустрічі під час цієї поїздки Перрі передав новому президентові список людей, яких він рекомендував як радників із питань енергетики. Одним із чотирьох імен був його давній політичний соратник Майкл Блейзер.
Уже через тиждень Блейзер і його партнер Алекс Кранберґ подали заявку на буріння нафти і газу на ділянці під назвою «Варвинська». Згідно зі внутрішніми українськими урядовими документами, отриманими агентством The Associated Press, вони пропонували українському урядові на мільйони доларів менше, ніж їхній єдиний конкурент. Але їхнє новостворене спільне підприємство «Українська енергетика» отримало 50-річний контракт, бо призначена урядом комісія визначила, що вони мають більший технічний досвід і більшу фінансову підтримку, свідчать документи.
Перрі, ймовірно, мав дуже великий вплив в Україні. Свідчення в розслідуванні імпічменту щодо Трампа показують, що міністр енергетики був одним з трьох ключових американських чиновників, які вели переговори про зустріч Трампа з українським лідером.
Послідовність подій говорить про те, що політичне маневрування адміністрації Трампа в Україні було пов’язане з великим енергетичним бізнесом. І хоча правники, до яких зверталися за консультацією журналісти, кажуть, що тут не обов’язково йдеться про склад злочину, ситуація, коли міністр енергетики радить людину, яка потім отримує великий урядовий контракт, є досить нетиповою. Сам Блейзер і юристи його колеги не вважають, що допомога Перрі була потрібна для отримання контракту. В офісі президента України Володимира Зеленського цю ситуацію не коментують.
А тим часом видання New York Times взялося пояснити своїм читачам, як взагалі Україна опинилася в центрі справи про імпічмент президента Дональда Трампа. Починають журналісти з центральної події, яка стала «смертельною небезпекою для президентства Трампа», – телефонного дзвінка між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським. Розмови такого рівня включають цілу низку помічників, які сидять на лінії з ручками, нотатниками і документами, які вони можуть надати у будь-яку хвилину. Як кажуть свідки, розмова майже відразу пішла не так – підготовлені пункти президент Трамп відклав і вже через пару хвилин почав обговорювати обмін військової допомоги на політичну послугу – розслідування проти його конкурента на виборах.
Протягом п’яти місяців президент Трамп зациклився на змові, що нібито пов’язує Україну з його політичним суперником, і це перевертає догори дриґом американську зовнішню політику й загрожує його президентству. Ось як це сталося
Розмова виявилася доленосною – для нинішньої адміністрації. Цього тижня Палата представників розпочинає громадські слухання, які можуть призвести до імпічменту президента, що стається лише втретє в історії Америки. Близько десятка представників адміністрації Трампа назвали телефонну розмову і події навколо неї «підступними і неймовірними». П’ять американських чиновників, які мали справу з Україною, подали у відставку з вересня, перераховує газета лише перші події, пов’язані з цією розмовою.
Певною мірою новий скандал є продовженням розслідування Роберта Мюллера – сюжет серіалу схожий, як і головні персонажі – президентські вибори в Америці і вплив на них закордонних політиків із пострадянського простору. Лише у справі виборів 2016 року росіяни намагалися допомогти в обранні Дональда Трампа, викравши електронну пошту конкурента, а тут сам президент звертається по допомогу закордонного уряду, щоб той допоміг йому знайти компромат на потенційного суперника. Але і в цьому випадку Росія може виявитися у виграші, вважає New York Times, пояснюючи, яким чином «одна з найслабших країн Європи» дісталася під сталевий тиск американської адміністрації.
