Київ – Недільний матч «Динамо» – «Шахтар» (0:1) у Харкові кілька разів зупиняли через расистські вигуки фанів київської команди. Півзахисник і чинний капітан «Шахтаря» бразилець Тайсон у відповідь показав їм середній палець, за що отримав червону картку. Інцидент викликав широку дискусію, на нього звернули увагу іноземні медіа й відомі футболісти. Відео, де чути, що кричать уболівальники «Динамо», наразі у публічному доступі немає, а українська Прем’єр-ліга хоча й засудила прояви расизму в українському футболі, та конкретних санкцій щодо футбольного клубу наразі не запровадила.
Футбольний скандал вже прокоментували обидва клуби. Замість традиційною післяматчевої пресконференції тренер «Шахтаря» Луїш Каштру виступив із заявою, у якій засудив прояви расизму на стадіоні.
«Сьогодні мої гравці ще раз виявили свій характер. Цей характер вони демонстрували протягом усього поєдинку. Я хочу зараз підтримати геть усіх, хто страждає від расизму, і тих хлопців, які постраждали сьогодні. Прояви расизму є просто неприпустимими. Це було, є і буде ганьбою для всіх. Усі разом ми повинні боротися проти цього – щодня, щохвилини й щосекунди», – сказав тренер.
Сам Тайсон подякував за підтримку усім на своїй сторінці в інстаграмі, пообіцявши, що «не замовкне» і реагуватиме на такі прояви й надалі.
«У расистському суспільстві недостатньо не бути расистами, ми повинні бути антирасистами. Футбол потребує більшої поваги, світ потребує більшої поваги», – написав футболіст.
У свою чергу «Динамо» зауважило в офіційній заяві, що провину їхніх фанів ще потрібно довести, бо відео, на якому чітко чути вигуки, немає, а «визначення ролі та можливої провини її учасників є виключною прерогативою органів досудового розслідування».
Боротьба з футбольним хуліганством зводиться лише до визначення розмірів грошових штрафівзаява «Динамо»
«Проблема нетерпимості не лише є актуальною для окремих клубів, а й, на превеликий жаль, присутня на більшості активних фанатських секторів. Варто окремо зазначити надзвичайно важливу роль вітчизняної Асоціації футболу, боротьба якої з футбольним хуліганством зводиться лише до визначення розмірів грошових штрафів. Натомість за всі роки не ініційовано жодного заходу, зустрічі, діалогу з представниками фан-середовища, лідерами вболівальницьких рухів», – мовиться на сайті футбольного клубу.
Прем’єр-ліга майже одразу вийшла із заявою із засудженням расизму на стадіонах. Українська асоціація футболу обіцяла ретельно розслідувати інцидент і зазначила, що расистські вигуки – це не просто етична проблема, а ознаки злочину «порушення рівноправності громадян» (стаття 161 Кримінального кодексу, про застосування якої Радіо Свобода писало тут – ред.).
Ультрас і санкції
Ксенофобні вигуки – це проблема не тільки українських фанів, вона поширена у всьому світі у навколофутбольному середовищі, переконаний головний редактор видання «Футбол» Артем Франков.
«Расизм там досить серйозно розвинутий, а розвинутий він не через якийсь побутовий расизм у тій чи іншій країні, а тому що всі фанатські рухи є екстремістськими, і здебільшого правими», – пояснює журналіст.
Він наводить приклад «Шахтаря», який сам не так давно зазнав санкцій через ксенофобну поведінку їхніх ультрас під час матчу з німецьким «Айнтрахтом» у лютому цього року. УЄФА зобов’язав донецький футбольний клуб закрити фанатський сектор під час наступного міжнародного матчу і вивісити натомість на цьому секторі банер #EqualGame.
«І що? Хтось упіймав цих виродків, хтось їх вираховував, хтось їх упізнав? Всі ці загальні покарання клубів не призводять ні до чого. З расизмом при цьому ніхто не бореться. Потрібні конкретні винуватці і конкретні покарання. Тільки так можна боротися з безладом на трибунах загалом, тільки так можна боротись із расизмом на трибунах зокрема», – каже Франков.
Водночас поведінку Тайсона він засуджує. За словами Артема Франкова, головний арбітр матчу має бути спеціально проінструктований, яких заходів вживати, а футболісти повинні у таких ситуаціях звернути увагу на неї головного арбітра і, можливо, покинути поле.
«Тобто поведінка Дентіньйо і Тайсона була докорінно неправильною. Їх можна скільки завгодно розуміти по-людськи, але вони повелися непрофесійно, порушивши рекомендації УЄФА і ФІФА», – вважає журналіст.
На багатьох стадіонах Європи запроваджено face-identity: якщо фан робив якісь расистські прояви, його заносять у базу і забороняють проходити на стадіон, каже редактор «Про футбол» на телеканалі «2+2» Володимир Звєров.
«В Англії, в Німеччині таке практикують», – каже він.
Водночас і Звєров, і Франков наголошують на тому, що мають бути розглянуті докази проявів расизму на матчі «Динамо» – «Шахтар» і після цього тільки зроблено висновок.
Прецеденти у світі
14 жовтня цього року на одному з відбіркових матчів перед «Євро-2020» у Софії спалахнув скандал через расистські вигуки болгарських вболівальників щодо темношкірих гравців збірної Англії, через що матч двічі переривали.
Наступного дня після інциденту очільник Болгарського футбольного союзу Борислав Михайлов оголосив, що подає у відставку.
У вересні цього року через расистські вигуки припиняли гру на чемпіонаті Італії – матч «Атланта» – «Фіорентіна» (2:2), а після матчу «Інтер – Кальярі», де також був зафіксований такий інцидент, футболісти африканського походження з інших клубів закликали темношкірих футболістів покинути чемпіонат Італії.
У квітні цього року було зафіксовано інцидент, коли фани перед виїзним матчем чвертьфіналу Ліги Європи зі «Славією» у барі виконували пісню «Salah is a bomber», натякаючи на «арабську» зовнішність гравця «Ліверпуля» Мохамеда Салаха. Служба безпеки лондонського «Челсі» ідентифікувала трьох співаків і заборонила їм вхід на стадіон у Празі.
