«Світ з’їхав з глузду», «пропагандистська акція», «спроба порушити проблему зі свободою слова в країні, де її немає» – це лише частина оцінок конференції «Свобода ЗМІ та безпека журналістів», що відбулася у Москві. Експерти наголошують на ролі ОБСЄ в організації заходу, від якого Кремль отримав лише вигоди.
«Свобода ЗМІ та безпека журналістів у Російській Федерації: виклики і можливості в епоху цифрових технологій». Під такою назвою у Москві відбулася конференція, організована Бюро представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ та за підтримки МЗС Росії. Під час заходу говорили про свободу слова, про безпеку журналістів, дезінформацію та про ситуацію з регулюванням інтернету в Росії.
Відкривали конференцію представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Вони наголошували на важливості дотримання міжнародних угод, які забезпечують умови для роботи журналістів та на неприпустимості переслідування представників ЗМІ за їхню професійну діяльність.
Лавров поскаржився на утиски
Лавров закликав ОБСЄ докладати зусиль для боротьби із тиском на журналістів, адже, за його словами, навколо російських «інформаційних ресурсів» у багатьох державах «нагнітається атмосфера ворожості та недовіри».
«Вважаємо, що ОБСЄ слід докласти усіх зусиль для боротьби з тиском на журналістів, мета якого – знищення невгодної точки зору», – заявив голова МЗС Росії.
Також Сергій Лавров поскаржився на блокування в Україні російських телеканалів, сайтів, а також на заборону фільмів і книг російською мовою. Відповісти на цей закиди було нікому, оскільки представників України на заході не було, а позиція Міністерства закордонних справ України залишилася без відповіді.
Можемо лише співчувати представнику ОБСЄ – МЗС України
Напередодні конференції у Москві речник українського МЗС Катерина Зеленко в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» заявила: Міністерство закордонних справ розраховує, що на конференцію ОБСЄ зі свободи ЗМІ в Москві будуть запрошені незалежні засоби масової інформації та представників демократичних держав. Речник МЗС також задалася питанням, на які реальні результати дискусії можна розраховувати «між такими одіозними фігурами та пропагандистськими рупорами, як Вишинський і RT».
«Ми можемо лише співчувати представнику ОБСЄ з питань свободи ЗМІ в його цілком правомірних спробах порушувати проблеми зі свободою слова в країні, де її немає», – резюмувала Зеленко.
Кирило Вишинський, звинувачений в Україні у державній зраді, нині один із керівників російського «Міжнародного інформаційного агентства «Россия сегодня», як і очікували в українському МЗС, став одним із провідних доповідачів конференції. У своїй промові він визначив особливе місце російської журналістики у світі.
«Усі ми знаємо, що важлива друга точка зору. От російська журналістика – це друга точка зору, які бачити і чути не хочуть на просторі ОБСЄ», – заявив Вишинський.
Крім Кирила Вишинського на конференції слово мали, зокрема, голова Роскомнагляду Олександр Жаров, члени російських Держдуми та Ради Федерації, представники державних російських ЗМІ і центрального телебачення. Тому в явній меншості опинилися також запрошені на конференцію представники незалежних російських видань: «Медуза», «Новые колеса» та «Новая газета».
Можливість намітити діалог?
Втім, форум був важливим, оскільки в Росії нині дуже мало відбувається дискусій щодо журналістики та її проблем, наголосила у коментарі російській службі «Голосу Америки» президент Європейської федерацї журналістів Надєжда Ажгіхіна.
«Треба обговорювати, а не замовчувати, адже журналістика виконує надважливу функцію, вона завжди була рушієм змін. Тож це можливість намітити діалог, який вкрай необхідний», – резюмувала Ажгіхіна.
Тим часом російське державне інформаційне агентство «ТАСС», звітуючи про підсумки конференції у Москві, написало про глобальні зміни в медіаспільноті та про цікавість російської влади до теми свободи ЗМІ.
«За словами представника ОБСЄ, «конференція показала наскільки важлива інформація і яке високе її значення у суспільстві». Він додав, що питання роботи з інформацією особливо важливі в теперішній момент, коли медіаспільнота переживає глобальні зміни, пов’язані з масовим поширенням технологій і можливостей для передачі інформації в різних форматах. Дезір відзначив, що цікавість до конференції виявили не лише представники журналістської спільноти, а й влади», – переповідає ТАСС слова Арлема Дезіра.
Загалом російські ЗМІ широко і схвально висвітлювали конференцію. Харківська правозахисна група відзначає, що «це не дивно, враховуючи явну пропагандистську вигоду для Росії від події 6 листопада, ініційованої представником ОБСЄ».
Також правозахисники наголошують на тому, що організатори і учасники заходу випустили з обговорення тему окупованого Росією Криму, де повністю знищена свобода преси та відбуваються ув’язнення журналістів за фальшивими звинуваченнями, яких переслідували за повідомлення про порушення прав людини. Крім того, Харківська правозахисна група звертає увагу на загальний маніпулятивний зміст конференції.
«Захід отримав назву «Конференція з питань свободи засобів масової інформації та безпеки журналістів у Російській Федерації та в регіоні ОБСЄ: виклики та можливості в цифрову епоху». Чи вважали вони таким викликом російський Роскомнадзор, який регулярно змушує видаляти матеріали або блокує сайти, які публікують правдиву інформацію про переслідування в Росії, протести тощо. Здається можливим припустити, що учасники не обговорювали рівень стеження в окупованому Криму, де за журналістом Миколою Семеною слідкували в інтернеті, коли він виклав думки, які використали як привід для винесення умовного вироку на два з половиною роки», – йдеться на сайті спільноти.
«Показати перемогу кремлівської журналістики»
Те, що відбулося у Москві – це пропагандистська акція. Незалежні журналісти, які взяли участь у заході лише підіграли Кремлю. Про це написав у фейсбуці науковий співробітник Академічного центру Бориса Нємцова Олександр Морозов.
«Конференція ця зроблена виключно для того, щоб у 1-го каналу була можливість показати перемогу кремлівської журналістики над своїми «гонителями» на Заході. Ось заради такого репортажу. Більше ніякого смислу у цієї конференції нема», – зазначає науковець.
Також конференцію щодо свободи ЗМІ у Москві порівнюють із «проведенням нацистами міжнародної «конференції з прав євреїв» у Дахау чи Бухенвальді». Про це написав український експерт з питань безпеки Олександр Потєхін. Він наголошує на ролі ОБСЄ в організації заходу.
«Конференція розпочалася з заяв представника ОБСЄ про свободу ЗМІ, а також міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який також візьме участь у панелі дискусії з журналістами. Ось чим займаються «гаранти розведення військ на Донбасі» – ОБСЄ», – зазначив експерт.
Втім, ідея провести під егідою ОБСЄ конференцію щодо свободи ЗМІ у Москві викликала скепсис серед українців ще задовго до її початку. Про це, зокрема, писала голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лігачова.
«Дістали, чесне слово. Світ з’їхав з глузду», – написала у фейсбуці Лігачова.
