Mike Eckel, Сергій Драчук
Марі Йованович, яку раніше цього року несподівано відкликали з посади посла США в Україні, повідомила конгресовому розслідуванню у справі імпічменту президента Дональда Трампа, що напередодні відкликання відчувала брак підтримки з боку Державного департаменту, а після того – загрозу з боку Трампа.
Марі Йованович була однією з низки колишніх і чинних посадовців США, яких викликали дати свідчення в рамках розслідування в Палаті представників щодо того, чи мають усунути Дональда Трампа з посади в порядку імпічменту.
Вона виступила зі своїми свідченнями ще 11 жовтня, і деякі моменти її свідчень уже публікували. Але 4 листопада комітети Палати представників, які під контролем конгресменів-демократів ведуть розслідування, оприлюднили повну розшифровку свідчень колишньої посла – всі 317 сторінок тексту.
Йованович, дипломатка-ветеран, сказала, що, коли її передчасно відкликали з посади в Києві у травні, вона стала жертвою кампанії з метою заплямувати її, яку вели соратники Трампа.
Через два місяці після її від’їзду Трамп говорив телефоном із новообраним президентом України Володимиром Зеленським, і в тій розмові він критикував Йованович, назвавши її діяльність «поганою вісткою».
Ідеться про ту саму розмову, в перебігу якої Трамп також просив Зеленського «зробити послугу», а саме розслідувати роботу української енергетичної компанії, в раді директорів якої був син політичного супротивника Трампа, колишнього віцепрезидента-демократа Джо Байдена.
На той час Трампів Білий дім заблокував критично важливу для боротьби України з російськими гібридними силами на Донбасі військову допомогу на суму майже в 400 мільйонів доларів. Керівник апарату Трампа заявляв, що допомогу затримали для того, щоб змусити Україну розслідувати теорію змови навколо зламування серверів Демократичної партії 2016 року (йшлося про те, буцімто це зробили не росіяни, як встановили спецслужби США, а нібито українці).
Саме та телефонна розмова і розповідь про неї інформатора з лав спецслужб США призвела до початку процедури імпічменту Трампа, яку нині здійснює підконтрольна демократам Палата представників.
Нині ж, відповідно до тексту свідчень Йованович, стало відомо, що вона ще минулого року дізналася, що стала жертвою кампанії консерваторів із метою заплямувати її – дипломатку зображали як начебто недостатньо лояльну до Трампа.
Вона також розповіла, що знала, що в цій кампанії брав участь дехто з чільних соратників Трампа – включно з його особистим юристом Руді Джуліані. Вона також сказала, що знала про зацікавленість Джуліані й декого з його людей у тому, щоб розслідувати дії Байдена й енергетичної компанії «Бурісма» в Україні «з тим, щоб знайти дані, які можуть потенційно зашкодити президентській кампанії» Байдена.
А на запитання про її реакцію, коли вона дізналася, як Трамп критикував її в телефонній розмові з Зеленським, Йованович відповіла: вона була вражена тим, що Трамп говорив про неї, чи взагалі про будь-кого з послів, у такому тоні. Крім того, за її словами, вона відчувала загрозу собі.
У пошуках підтримки
Напередодні відкликання, каже Йованович, вона через посередників шукала підтримки в державного секретаря Майка Помпео, але не отримала її. Вона також звернулася до посла США в Європейському союзі Ґордона Сондланда за порадою, як здобути більше підтримки в Вашингтоні.
А він порадив їй «написати у твітері, що ти підтримуєш президента».
«Я не бачила, як я можу втілити таку пораду в ролі посла, працівниці дипломатичної служби», – сказала вона.
Під час роботи в Україні Йованович, як і попередні посли США, вголос говорила про підтримку зусиль України з метою подолати корупцію, повсюдну в урядових установах і у великих державних компаніях.
Одного разу раніше цього року генеральний прокурор України Юрій Луценко публічно звинуватив Йованович у тому, ніби вона передала йому перелік українських посадовців, яких Вашингтон наказав не переслідувати. Пізніше він відмовився від цього свого звинувачення.
Роль Луценка в намаганні позбутися Йованович стала очевидною минулого місяця, коли у США прокурори оголосили обвинувачення двом американським підприємцям, народженим в СРСР. Ці двоє, Лев Парнас та Ігор Фруман, найняли конгресмена з Техасу, щоб той пролобіював у Держдепартаменті відкликання Йованович із київської посади.
На запитання про Фрумана і Парнаса Йованович відповіла конгресменам, що думала, що вони намагаються розширити свої бізнесові інтереси в Україні «і потребували кращого посла, що сприяв би їхнім діловим зусиллям там».
Також Йованович розповіла, що наприкінці минулого року українські посадовці повідомили їй, що Джуліані контактував із Луценком, «і вони мали плани і збиралися зробити певні речі, зокрема й зі мною».
Радник Помпео: пішов у відставку через відмову підтримати Йованович
Крім того, конгресмени оприлюднили розшифровку свідчень іще одного посадовця, Майкла МакКінлі, який був чільним радником Помпео до своєї відставки з цієї посади.
МакКінлі, як випливає з публікації, заявив, що домагався від чільних посадовців Держдепартаменту публічно підтримати Йованович.
За його словами, він говорив безпосередньо з Помпео й іншими чільними посадовцями Держдепартаменту про таку публічну заяву. Врешті, розповів він, йому сказали, що не хочуть «привертати надмірну увагу» до Йованович.
«Мою відставку визначили два занепокоєння, що перекривалися, – сказав МакКінлі конгресменам, – нездатність, на мій погляд, Державного департаменту надати підтримку працівникам дипломатичної служби, що потрапили в розслідування щодо імпічменту, і, схоже, використанням наших послів за кордоном для досягнення внутрішніх політичних цілей».
Нові відкриття попереду
Пізніше 5 листопада мають оприлюднити повні розшифровки свідчень іще двох допитаних у перебігу розслідування – Курта Волкера, колишнього спецпредставника Держдепартаменту у справах України, і Ґордона Сондланда, посла США в ЄС.
Їх обох, разом із міністром енергетики Ріком Перрі, неформально називають «трьома друзяками», відповідальними за неофіційні канали зв’язку Трампа з українськими урядовцями.
Волкер свідчив перед членами комітетів із закордонних справ, розвідки і нагляду Палати представників протягом понад восьми годин за зачиненими дверима ще 3 жовтня. Сондланд, великий донор кампанії Трампа, свідчив 17 жовтня.
Перрі, який уже заявив про відставку з посади міністра з 1 грудня, наразі відмовляється свідчити.
Із того, що вже повідомляли про свідчення Волкера й Сондланда, відомо, що обидва розповіли про контакти між приватним юристом Трампа Руді Джуліані й українськими посадовцями.
Волкер передав розслідуванню текстові повідомлення, якими він обмінювався з Сондландом та іншими дипломатами.
Сондланд посвідчив, що Трамп вказав йому, Перрі й Волкерові поговорити з Джуліані про його занепокоєння через корупцію в Україні і що всі троє були спантеличені таким наказом.
За його словами, лише значно пізніше він зрозумів, що в планах Джуліані був тиск на Україну з метою розслідувати справу Байдена.
Посадовці Білого дому не хочуть свідчити
А самі згадані комітети запланували пізніше 5 листопада заслухати за зачиненими дверима свідчення Майкла Даффі, помічника директора бюджетного управління Білого дому, і Веллза Ґріффіта, старшого директора у справах міжнародної енергетики і довкілля Ради національної безпеки США.
Як кажуть у Конгресі, там не очікують, що хоч хтось із них прийде на слухання. Попереднього дня, 4 листопада, відмовилися свідчити всі чотири викликані свідки з Білого дому.
Як каже конгресмен-демократ Адам Шифф, голова комітету з питань розвідки, неявка цих свідків лише додає доказів проти Трампа: тепер президентові можуть висунути ще одне обвинувачення для імпічменту – в перешкоджанні розслідуванню.
