(Рубрика «Точка зору»)
Зустріч чеського президента Мілоша Земана з представницею проросійської організації кримських татар і повідомлення про його заяву, що він начебто вважає Крим частиною Російської Федерації, зацікавили в першу чергу чеську громадськість. Вони дійсно мало що змінюють і у ставленні міжнародного товариства до статусу Криму, у ставленні більшості кримських татар до авторитету Меджлісу. Але запрошення Земана демонструє російську тактику просування «повзучого визнання» анексії півострова.
План дій досить простий і не відрізняється від дій радянських спецслужб і пропагандистів щодо територій, які опинилися у складі або у «сфері впливу» СРСР. Спочатку створюються підроблені організації, які покликані підмінити справжні політичні партії або громадські організації. У самому Радянському Союзі та у «країнах народної демократії» таких організацій і партій було хоч греблю гати. Мало хто пам’ятає, але і в НДР, і в Польщі, і в тій самій Чехословаччині була багатопартійна система. Я думав написати «справжня», але насправді, звичайно ж, не справжня, адже всі партії і громадські організації підпорядковувалися диктатові комуністів.
Тепер той самий нехитрий прийом застосовується щодо кримських татар. Меджліс – унікальний національний представницький орган – оголошується екстремістським і забороняється. А як альтернативу пропонують створені поспіхом «громадські організації», представники яких нікого не представляють. Але залишається проблема: як таким організаціям отримати визнання?
І тоді використовується арсенал зв’язків із політиками, які не приховують своїх проросійських симпатій і можуть ризикнути репутацією. Причому не так уже серйозно ризикнути. Той же Мілош Земан не влаштовував спеціальну зустріч із проросійською активісткою Тамілою Німетуллаєвою. Вона лише отримала запрошення на офіційне прийняття, присвячене 101-й річниці створення незалежної Чехословаччини. Зрозуміло, разом із десятками інших запрошених. Так що в разі чого цілком можна пояснити присутність Німетуллаєвої на цьому прийнятті помилкою протоколу – зрозуміло, що сам президент країни списки запрошених не затверджує.
Створюється штучна конкуренція. Мустафа Джемілєв зустрічається з одними політиками, а Таміла Німетуллаєва – з іншими, ось вам і визнання «корисних» Кремлю кримських татар
Але справа вже зроблена. Активістка присутня на прийнятті, спілкується з президентом як «представниця кримськотатарського народу», вислуховує його думку про статус Криму – знову-таки, зроблену під час приватної бесіди, не оформлену як офіційну заяву. До того ж Німетуллаєва ходить Празьким градом, спілкується і фотографується з місцевими політиками, які й не підозрюють, хто вона така. І в результаті створюється штучна конкуренція. Мустафа Джемілєв зустрічається з одними політиками, а Таміла Німетуллаєва – з іншими, ось вам і визнання «корисних» Кремлю кримських татар.
А далі у справу вже вступає російська пропаганда, яка, зрозуміло, має множити сумніви: бачите, вже й президент Чехії, країни-члена Європейського союзу, визнав «російський» статус Криму, і представники проросійських кримських організацій отримують запрошення на офіційні прийняття. Рано чи пізно «російський» Крим буде визнаний усіма, навіщо чіплятися за минуле?
Те, що ми, схоже, просто стали свідками звичайної пропагандистської диверсії, російські медіа своїм глядачам і читачам, звичайно ж, не розкажуть. Але те, що у виставі брали участь усе ті ж знайомі актори – Земан, який не раз виступав із проросійськими заявами, і представниця спеціально створеної для існування в кремлівській реальності організації, вчергове продемонструвало: склад трупи, яку можна залучити для потреб російської пропаганди, має одних і тих самих виконавців. Які б прийомчики російська пропагандистська машина не застосовувала і на які б прийоми її представників не запрошували.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
