24 жовтня Сергій Горбатюк провів останній брифінг біля будівлі Генеральної прокуратури (після реформування – Офісу генерального прокурора). У Генпрокуратурі запевняють: Горбатюка звільняти не хотіли, але він відмовився проходити атестацію. Сам ексголова Управління спеціальних розслідувань назвав атестацію незаконною, розкритикував колишнє керівництво і обіцяє позиватися до суду.
Про звільнення очільника Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергія Горбатюка стало відомо на наступний день після того, як ГПУ повідомила про звільнення всіх прокурорів, які відмовилися проходити нову атестацію. Горбатюк виступав проти атестації, заявивши, що вона суперечить закону.
Радіо Свобода підсумовує, чим запам’ятався колишній голова Управління спеціальних розслідувань ГПУ.
«Майданівські» справи
Сергій Горбатюк очолював спершу Департамент, а потім – Управління спеціальних розслідувань. Цей підрозділ був створений після Революції гідності, саме для того, щоб розслідувати злочини проти її учасників: побиття, переслідування, несправедливі судові вироки та вбивства.
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.
За словами Горбатюка, за час його роботи Управління повідомило про підозру 448 людям, спрямувало до суду 298 обвинувальних актів та домоглося 57 вироків. Зокрема щодо розстрілів на Майдані 28 людей оголошено в розшук.
Наприклад, ще 30 вересня Управління звітувало про завершення розслідування щодо командира роти підрозділу спецпризначення «Беркут» за підозрою в перевищенні службових повноважень, перешкоджанні роботи журналістів та проведенню мирних зібрань у січні 2014 року.
«Безпідставно заподіяно тілесні ушкодження 11 громадянам, двом народним депутатам України та журналісту», – йшлося в повідомленні.
Однак Горбатюк вважає, що з його звільненням ця робота призупинилася.
Він розповів, що слідчі, які займалися цими справами, зокрема розслідували штурм Майдану, розстріли 20 лютого, справу про узурпацію влади Віктором Януковичем, не пройшли переатестацію і були звільнені.
«При такій кількості справ, при відсутності порушень закону – чи потрібно цим слідчим доводити додатково свою компетентність?» – запитав колишній прокурор.
У Генеральній прокуратурі побоювання колишнього співробітника заперечують. Заступник генпрокурора та очільник військової прокуратури Віктор Чумак заявив журналістам 24 жовтня, стоячи під будівлею ГПУ через кілька годин після колишнього колеги, що робота по справах Майдану буде продовжуватися.
Натомість самого Горбатюка в будь-якому разі мали звільнити, а Управління ліквідувати щонайпізніше 19 листопада, додав він. Із 20 листопада прокуратура втрачає функції досудового розслідування.
Антикорупційні справи
Окрім злочинів проти Майдану, Управління спеціальних розслідувань мало на меті розслідування «всього комплексу злочинних дій, скоєних в період правління Віктора Януковича». Як заявив під час брифінгу Горбатюк, його підрозділ встиг повідомити про підозру 156 людям в антикорупційних справах і спрямувати до суду обвинувальні акти щодо 88 осіб.
«Якщо не просто сухими цифрами про це говорити, то можна наступним чином сказати. За результатами роботи нашого підрозділу притягнуто до відповідальності та повідомлено про підозру двом президентам (Віктору Януковичу та Віктору Ющенку – ред.), прем’єр-міністру, 11 міністрам, голові РНБО, його заступнику, генеральному прокурору, голові СБУ, голові Вищого господарського суду (це все колишні), його заступникам, керівникам обласних державних адміністрацій, спрямовано до суду обвинувальні акти стосовно міністра юстиції, стосовно заступника міністра внутрішніх справ, голови київської ОДА. Величезна кількість справ, як і про злочини під час Майдану, так і корупційні, перебувають у судах», – перелічив Горбатюк.
Крім того, в липні 2019 року Горбатюк повідомив, що прокуратура підготувала проекти повідомлення про підозру щодо керівництва і суддів Окружного адміністративного суду Києва, в тому числі – голови суду Павла Вовка. Згодом НАБУ провело в суді обшуки. В самій установі ці дії назвали тиском.
Однак згодом речниця тодішнього генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган заявила, що підозри, які надійшли на підпис Луценкові, «не підкріплені фактажем».
Віктор Чумак зазначив, що після реформування прокуратури антикорупційні досудові розслідування мають бути передані до Національного антикорупційного бюро.
Горбатюк проти МВС
У жовтні 2017 року Горбатюк заявив, що колишні працівники Міністерства внутрішніх справ Володимир Гриняк, Анатолій Серединський, Ігор Бабич та Сергій Поготов, причетні до координації дій «Беркуту» під час розстрілів майданівців 2014 року.
На той час Сергій Поготов працював у департаменті безпеки національної енергетичної компанії «Нафтогаз», Володимир Гриняк – у Нацгвардії. Ігор Бабич очолював департамент превентивної діяльності Нацполіції, Анатолій Серединський працював його заступником. Горбатюк звинуватив керівництво МВС у сповільненні розслідування щодо колишніх працівників.
У відповідь міністр Арсен Аваков назвав «мало достойним» притягнення до відповідальності рядових поліцейських у той час, як з-під варти звільнили колишнього урядовця часів Януковича Олександра Лавриновича. Він також висловив впевненість, що звинувачення проти колишніх працівників МВС розваляться.
Бабич, Гриняк і Серединський не були звільнені з правоохоронних органів після повідомлення їм про підозру. Більше того – в лютому 2019 року Горбатюк повідомив на брифінгу, що 36 осіб, яких підозрюють у злочинах проти Майдану, продовжують працювати в правоохоронних органах, із них 10 – на керівних посадах.
«Керівниками управління департаменту працюють особи, яким інкримінується організація вбивств. Вони продовжують працювати, і жодного реагування на те, щоб їх якимось чином усунути від посад, не приймається: суди не погоджуються, керівництво самостійно не вживає заходів», – заявив він.
Меморіал Небесної сотні і розслідування
У липні 2018 року директор музею Революції гідності Ігор Пошивайло заявив, що Генеральна прокуратура нібито заборонила будувати музей та меморіал пам’яті загиблих на Інститутській вулиці. Зокрема цю заборону засудив і тодішній очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Він назвав прокурорів тими, хто не спромігся за кілька років «покарати винних у вбивствах на Майдані».
Відповідаючи на закиди, Горбатюк висловив думку, що ландшафт Інститутської не варто змінювати аж до остаточних вироків у справі про вбивство Небесної сотні, однак він не є безпосередньо прокурором у цій справі. Припис про заборону будівництва, пояснив він, є тимчасовим і пов’язаний зі слідчими діями.
«Була тимчасова заборона на зміну рельєфу і ландшафту вулиці Інститутської в місці вчинення вбивств у зв’язку з необхідністю завершення чи повторного проведення низки слідчих експериментів. І той же самий директор (Пошивайло – ред.) був на нараді, в тому числі з родинами Небесної сотні, слідчими, прокурором, де це питання обговорювалось, і де він висловив згоду», – зазначив він.
Згодом заступник генерального прокурора Анжела Стрижевська скасувала як незаконну постанову Горбатюка про заборону зміни обстановки на вулиці Інститутській. Тим не менш, 17 липня того року ГПУ почала слідчий експеримент в центрі Києва.
Навесні 2019 року за присутності тодішнього міністра культури Євгена Нищука почалися будівельні роботі Національного комплексу Героїв Небесної сотні на Інститутській. Горбатюк виступив проти будівництва. Сторони звернулися до суду.
У червні 2019 року Київський апеляційний суд скасував попереднє рішення Печерського суду і наклав арешт на ділянку Інститутської, де ГПУ проводить експерименти. Арешт, за рішенням суду, триватиме до завершення слідчих дій.
Конфлікти із начальством
Горбатюк на позір не був у теплих відносинах з попереднім генеральним прокурором Юрієм Луценком. У липні 2018 року він навіть подав позов проти Луценка у зв’язку з перевірками свого підрозділу, на той момент – Департаменту спеціальних розслідувань.
У серпні 2019-го Горбатюк знову позивався проти свого керівника і попросив Окружний адміністративний суд Києва скасувати наказ генпрокурора про службове розслідування. Розслідування мало перевірити нібито блокування слідчими Управління передачі матеріалів кримінальної справи до Національного антикорупційного бюро. Втім, суд у жовтні повернув Горбатюку позов, пояснивши це недоліками позовної заяви, яких позивач не виправив.
У квітні 2019 року в ефірі Радіо Свобода Горбатюк розповів, що не відкидав думки про посаду голови ГПУ ще в 2016-му.
«Я говорив про те, що я хочу змін у Генеральній прокуратурі і я бачу, що вже суттєво можна досягнути результату, якщо керівник буде бажати цих змін, буде бажати, щоб закон дійсно був на першому місці, а не чиїсь вказівки, забаганки, прохання. І я хотів би цього досягти, в тому числі на посаді генерального прокурора, якщо б мені довірили цю посаду», – сказав він тоді.
Горбатюк розповів 24 жовтня, що спілкувався з наступником Луценка Русланом Рябошапкою, однак проблеми, на які він вказував попередньому керівництву, мовляв, так і не були вирішені.
«Ще за часів колишнього генерального прокурора були створені перешкоди, в тому числі було реорганізовано підрозділ, де був Олексій Донський і його виведено поза штат, призначене процесуальне керівництво нового управління, яке ніколи не займалося цими справами, заблоковано в період 2019 року, було повідомлення про підозру щонайменше 16 суддям, з них 10, які переслідували «автомайданівців» і арештовували протестувальників. І після приходу генерального прокурора, якому я доповів в тому числі про цю проблематику наявну, за півтора місяці жодної підозри не було повідомлено», – сказав Горбатюк.
Він додав, що мав зустріч із президентом Володимиром Зеленським і Рябошапкою в серпні, яка завершилася «досить оптимістично». Однак згодом генпрокурор, за його словами, тривалий час не реагував на запити щодо створення в новій структурі департаменту для розслідування злочинів проти Майдану.
«Генеральний прокурор підписав наказ про звільнення мене в понеділок, і того ж дня віддав наказ про створення Департаменту прокурорів для розслідування «майданівських» справ. Перед тим ще звільнив чотирьох керівників нашого управління. Тобто виглядає так, що це зроблено, щоб у керівництві цього управління не було нікого з колишніх керівників, які займалися всі ці п’ять років розслідуванням майданівських справ», – обурений експрокурор.
Він також критикував атестацію, стверджуючи, що вона суперечить законодавству. Для тестування, пояснює Горбатюк, ГПУ створила кадрові комісії, тоді як за законом про реформування прокуратури право на це мав Офіс генерального прокурора. Це, на думку ексочільника Управління спецрозслідувань, дає підстави тим, хто не пройде атестацію, поновитися через суд.
Абсолютно неконструктивний підхід, який полягає в тому, що «ми всі праві, а ви... не розбираєтеся»Сергій Горбатюк
«Це не те що позиція «не піду на атестацію» – я виписав всі порушення, які я бачив, що супроводжують цю атестацію і я подав її генеральному прокурору, і усно розповідав, і письмово подав, щоб він їх врахував. Найцікавіше, що навіть відповіді стосовно цього немає. Тобто абсолютно неконструктивний підхід, який полягає в тому, що «ми всі праві, а ви... а ви не розбираєтеся начебто», – каже він.
Натомість заступник генпрокурора Віктор Чумак заявляє, що Горбатюка ніхто не хотів звільняти, і зробити це довелося саме через його небажання проходити атестацію.
«Я з ним десятки разів говорив про те, що непотрібно ані звільнятися, ані йти, ані переходити на іншу роботу, у вас тут є місце, і вам повне сприяння в тому, щоб ви спокійно проводили свою діяльність. Більше того, я хотів би сказати, що ми пішли на нормальні кроки, створене спеціальне прокурорське управління з процесуального керівництва з розслідування справ Майдану... Заступником цього управління буде Олексій Донський, той, який разом із Горбатюком проводив розслідування по справах Майдану», – стверджує Чумак.
Натомість, додав він, Горбатюк принципово відмовився від атестації, що й стало підставою для його звільнення.
Ще напередодні Сергій Горбатюк повідомив у коментарях журналістам, що планує звертатися до суду, тому що вважає своє звільнення незаконним.
