Розпустити угруповання «ЛНР» та «ДНР» – таку умову для подальшого виконання Мінських угод висунула Україна в Тристоронній контактній групі. Цю вимогу в Кремлі назвали несподіванкою і навіть ударом по процесу врегулювання ситуації на Донбасі. Наскільки реальним є такий сценарій? Чи суперечить він Мінським угодами і як це може вплинути на спроби встановити стабільний режим припинення вогню на передовій? Про це – у матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
На останньому засіданні у Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі українська сторона озвучила умови, які необхідні для виконання угод. Серед них: повне припинення вогню, виведення з території України іноземних збройних формувань, розведення сил уздовж усієї лінії фронту, контроль за російсько-українським кордоном. Але схоже, найбільш резонансним став інший пункт – про розпуск угруповань «ЛНР» та «ДНР». У Росії одразу ж відреагували.
«На наш погляд, подібні заяви завдають удару саме по первинній задачі, а саме – реалізації Мінських домовленостей. Або потрібно розшифровувати. Ось, розумієте, тут ще один важливий момент. Ми бачимо тільки ось цей уривок фрази. Може бути там якесь доповнення. Якесь філософське наповнення цього питання. Складно ж зрозуміти, що мається на увазі», – зазначила прессекретар МЗС Росії Марія Захарова.
В Україні оцінки однозначні. Представники профільного парламентського комітету вимогу про розпуск угруповань «ЛНР» та «ДНР» не вважають такою, що суперечить Мінським угодами.
Ми беремо 13 пунктів «Мінська» і читаємо. Ніяких «ДНР» і «ЛНР» там немаєРуслан Горбенко
«Ми беремо 13 пунктів «Мінська» і читаємо: там не сказано ніде про якісь «республіки». Так, там є особливий статус окремих територій Луганської та Донецької областей. Ніяких «ДНР» і «ЛНР» там немає», – наголосив заступник голови парламентського комітету з деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій Руслан Горбенко.
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив: підписання Мінських угод було б неможливим без представників угруповань «ЛНР» та «ДНР». Але, на думку українських експертів, підписи Захарченка та Плотницького не означають, що ці угруповання можуть існувати.
«Під цими документами, під Мінськими угодами, там не стоїть підпис представників «ДНР» і «ЛНР». Там стоять конкретні прізвища «Плотницький і «Захарченко» без пояснень, хто це такі. Це просто люди, які приїхали з ОРДЛО і представляють якісь інтереси», – пояснює завідувач відділом Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.
У Кремлі розпуск угруповань «ЛНР» та «ДНР» назвали новою вимогою української сторони.
«Вони дуже несподівані і для Москви, і для Берліна, і для Парижа. Тому тут поки важко коментувати. Чи означає це відхід від Мінських угод, від мінського плану дій, чи означає це відмову від раніше взятих зобов’язань, від раніше поставлених підписів – поки не зрозуміло», – заявив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков.
У свою чергу, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін запевнив – це питання раніше вже обговорювали у «нормандському форматі».
У якийсь момент Росія почала виставляти додаткові умови... І з нашого боку був завданий контрударОлексій Їжак
«Є таке відчуття, що вони чомусь цього не очікували. Я думаю, вони занадто увірували в те, що вони дуже добре знають Мінські угоди. У якийсь момент Росія почала виставляти додаткові умови. Вимоги почали підвищуватися і підвищуватися – і з нашого боку був завданий контрудар, який був заснований на юридичних особливостях Мінських угод і на політичному моменті», – пояснив Олексій Їжак.
На думку опитаних Донбас.Реалії аналітиків, розпуск угруповань «ЛНР» та «ДНР» необхідний і для впровадження «формули Штайнмаєра». Оскільки тільки за таких умов на тимчасово окупованих територіях можна провести вибори.
Ми вважаємо їх терористичними організаціями і вони мають зникнути. Що постане на їхньому місці? Це може бути якась інша компромісна структураОлена Снігир
«Ми вважаємо ці утворення нелегітимними. Ми не збираємось вести з ними справи. Ми вважаємо їх терористичними організаціями і вони мають зникнути. Що постане на їхньому місці? Це може бути якась інша компромісна структура. От, власне, це Кучма і сказав. Україна не може співіснувати в політичному просторі з тими, кого вона вважає за воєнних злочинців», – зазначає заступник керівника Центру досліджень проблем Російської Федерації Олена Снігир.
На тлі розмов про розпуск «ЛНР» та «ДНР» триває підготовка до зустрічі в «нормандські форматі». В української сторони великі надії на саміт, хоча його дата досі не затверджена. Лідери України, Росії, Німеччини та Франції не збиралися вже більше ніж три роки.
«Те, що ми зараз намагаємось досягнути – це зустрітись, викласти всі «карти» на стіл і сказати – це наші умови для нашого народу, який залишився за лінією розмежування. Подобається Росії чи не подобається – це червоні лінії, які український уряд не збирається переступати. Якщо Росія збирається повернутись до всього світу і зробити те, що ми всі вимагаємо від неї, і сподівається, що після цього будуть зняті санкції – зараз це момент істини», – зазначив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.
Одна з можливих дат проведення саміту – середина листопада. Але Росія ще не дала остаточної відповіді про свою участь.
В Україні визнають – ця зустріч, можливо, остання спроба втілити Мінські домовленості. Якщо план «А» не спрацює, обіцяють план «Б».
Я вже звертався до наших депутатів, якщо вони серйозно до цього ставляться, тоді ми третину бюджету переводимо це в мобілізаціюВадим Пристайко
«Якщо ми про щось домовляємось, то наскільки би болючим не було це рішення, ми маємо чесно сказати своєму народу – це шлях до миру, який наступить в майбутньому. Якщо для народу це прийнятна ціна – ми це робимо. Якщо ні – ми маємо знати, наприклад, я вже звертався до наших депутатів, якщо вони серйозно до цього ставляться, тоді ми забираємо третину нашого бюджету із пенсій, зарплат, медичного страхування, переводимо це в мобілізацію, в нашу армію, і намагаємось захистити себе без мирного процесу», – резюмував Вадим Пристайко.
У Російській Федерації однією з умов проведення зустрічі в «нормандському форматі» називають розведення сил на Донбасі в районі населених пунктів Золоте і Петрівське. 17 жовтня в штабі ООС заявили про обстріл бойовиками однієї з цих ділянок. За домовленостями, розведення сил можливе тільки в тому випадку, якщо режим тиші в Золотому і Петровському протримається не менше від тижня.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
