Гість програми «Ваша Свобода»: Зоряна Скалецька, міністр охорони здоров’я України.
Уряд Олексія Гончарука згортає трансформацію системи охорони здоров’я, написала наприкінці минулого тижня колишня виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Прем’єр-міністр не забарився з відповіддю: заяву назвав брехнею, запевнив, що повернення корупції в МОЗ не буде.
Інна Кузнецова: Пані міністр, ви писали в мережі «Фейсбук» про те, що МОЗ неухильно продовжує курс перетворень у системі охорони здоров’я, ми втілюємо розпочаті реформи і плануємо зробити серйозну роботу над помилками впроваджених змін. У чому буде продовження курсу? І в чому були помилки?
Українська система охорони здоров’я постійно підходила до етапу перетворень, але ніколи не проходила через цей етап
– Українська система охорони здоров’я постійно підходила до етапу перетворень, але ніколи не проходила через цей етап. Насправді ми почали проводити перетворення. І перші перетворення – ми наші ресурси, гроші, лікарні маємо використовувати максимально ефективно, щоб, вклавши гривню, отримати максимальний результат. Те, що пілотувалося ще в 2010 році в Україні, розподіл грошей на первинку, щоб вона дійсно фінансувалася, вторинку, яка має теж отримати свою нову форму, нову модель фінансування, новий спосіб розподілу грошей, триває вже дев’ятий рік. Насправді ми бачимо, що це той шлях, який нам потрібно пройти. Інша справа, щоб він пройшов максимально для нас якісно.
Коли ми говоримо про первинку, то на неї гроші завжди йшли залишковим принципом. На сьогодні вони вже мають свою виділену суму. Але ця сума теж має працювати ефективно. Десь ми бачимо, що людський фактор – лікарі, управлінці, гарно організовані території, прийом пацієнтів налагоджений, ніхто не мусить чекати, все працює, отримують хорошу комунікацію, а підтримка і довіра зростають. Є й інші, де запис до лікаря перетворився на додатковий бар’єр до лікаря. Замість того, щоб до лікаря просто прийти, треба записатися, пацієнти незадоволені. Це означає, що ми маємо проаналізувати, наскільки все правильно було зі сторони міністерства відрегульовано. Можливо, дати ще певні вказівки для того, щоб всі в Україні однаково отримували медичну допомогу.
Власником більшості лікарень, де наші громадяни ходять, є місцева влада
Власником більшості лікарень, де наші громадяни ходять, є місцева влада. Міністерство відповідальне за те, щоб дати такі правила для кожної лікарні, щоб вони однакову для всіх громадян надавали допомогу. І це та річ, котру вже на сьогодні наша задача проаналізувати. Те ж саме завести індикатори якості надання первинної допомоги. Те, що на сьогодні пацієнти не скаржаться, то це, звичайно, показник, але ми хотіли б бачити його набагато ґрунтовнішим, щоб мати можливість аналізувати і давати якомога кращий результат.
Потрібно працювати над покращенням контакту лікаря з пацієнтом. Я знаю, що є певні пропозиції від Асоціації сімейних лікарів, є певні пропозиції від лікарів на місцях. Це та річ, яку на сьогодні ми вже можемо вдосконалювати. І багато в кого на сьогодні виникає питання, як забезпечити вечірнє чергування, як забезпечити, коли лікар первинки пішов у відпустку чи на лікарняний. Це ті речі, які нам потрібно доопрацювати, щоб дати можливість пацієнту мати завжди доступ до лікаря.
– Ще ж немає бюджету загалом. Ви зараз якось воюєте, щоб там ще щось «вибити» чи ні?
Бюджет, який закладений на МОЗ, збільшений, але не настільки, наскільки нам потрібно
– Зараз йде дуже ґрунтовна розмова з міжнародними партнерами, щоб певні програми ми отримали можливість профінансувати за рахунок міжнародних проектів, оскільки бюджет, який закладений на МОЗ, збільшений, але не настільки, наскільки нам потрібно. Враховуючи стан здоров’я у населення і захворюваності, нам потрібна фінансова підтримка ще. Питання по забезпеченості ліками, лікування за кордоном і питання наповнення мережі, наприклад, екстреної допомоги відділеннями інтенсивного лікування – ці наші пропозиції, які на сьогодні більше в робочому порядку розглядаються.
– Ваша попередниця Уляна Супрун говорила про те, що законопроект №1076 про зміни до закону про державні закупівлі не передбачає можливості закупівель лікарських засобів через міжнародні організації...
– Верховна Рада приймає закони, а ми їх виконуємо. Цей законопроект був поданий одним народним депутатом і загалом стосувався державних закупівель. На сьогодні міжнародні закупівлі як інструмент, як один зі способів закупівлі ліків за державні кошти для українських громадян, то передбачена така можливість.
І, наприклад, для певних закупівель, таких як закупівля вакцин – це ми ще будемо залишатися певний час у контакті і співпраці з міжнародними закупівельними організаціями. Але цей інструмент – звичайно, чому ні? Він повинен мати можливість ним користуватися. Ми насправді ні раніше, ні зараз не є зобов’язаними ними користуватися, але це є хороший..., вони на сьогодні готові співпрацювати.
(Повна версія програми)
На сьогодні в нас ведеться робота по завершенню створення центральної закупівельної організації української, котра буде закуповувати ліки централізовані, плюс для регіонів зможе надавати послуги по закупівлі. Наступним її кроком, питання спроможності цієї організації, наскільки вона зможе бути ефективною, є питання виходу, можливо, закупівлі вакцин. Але на сьогодні це більше під питанням ситуація. Можливо, вакцини з’являться в Україні. Тоді можна буде в Україні закуповувати вакцини, виробництво, наприклад, почнеться.
– Пані міністр, яких вакцин зараз не вистачає? І ви, до речі, вже провакцинувалися від грипу?
Захворюваність серед дорослого населення зростає, питання вакцинації теж тепер стає актуальним
– Так, на вихідних. Разом дітьми. І я відчула на собі. За минулий зимовий, осінньо-весняний сезон ні я, ні діти насправді не хворіли, ходили всі на роботу і в школу.
Для забезпечення календаря щеплень насправді ситуація є в нормі, так як і потрібно. Є питання зокрема по вакцинації кору для дорослого населення. Захворюваність серед дорослого населення зростає, питання вакцинації теж тепер стає актуальним. І є питання закупівлі на наступні роки. Вакцини замовляють переважно за попереднім замовленням того ж ЮНІСЕФ. І це дуже часто «вікно» у півроку, 8 місяців. І це означає, що ми маємо замовити в одному році, а отримати в наступному. Цього року відбулося вже кілька таких відтермінувань, у тому числі і зміна в керівництві. Є питання. Будемо налагоджувати комунікацію.
– Реформа вторинної ланки медичної мала стартувати 1 січня 2020 року, а я вже читала, що ви пишете з 1 квітня 2020 року. У чому затримка? І чи отримають лікарі обіцяне підвищення до зарплати, яке мало бути з січня?
– Із 1 січня – це за законом. Але, оскільки по бюджету всі розрахунки зроблені, і так як з 1 квітня запускалася первинка, так само і запускається вторинка – з 1 квітня. У нас є свята – кінець грудня – початок січня. Якщо будемо робити 1 січня дедлайн, то багато хто просто не зможе встигнути укласти всі необхідні документи, у тому числі провести контрактування. Ще досить багато чого треба зробити, у тому числі й законодавчих змін, щоб ми мали можливість зайти нормально у цей сезон.
Є лікарі, які отримують по 25 тисяч зарплати і є там, де отримують 6 тисяч за ту ж саму кількість підписаних декларацій
Щодо зарплат. Якщо ми перетворюємо лікарні як бюджетні установи, які ми просто утримуємо, на ті установи, які надають допомогу і послуги, допомогу через послуги медичні, то вони отримують свій бюджет. А бюджетом вже потім безпосередньо лікарня, керівник лікарні розпоряджаються. У нас по первинці є лікарі, які отримують, наприклад, по 25 тисяч зарплати, 20 тисяч, і є там, де отримують 6 тисяч за ту ж саму кількість підписаних декларацій. Це є політика управлінська в межах закладу. Керівник встановив таку зарплату і, наприклад, колективним договором цього не передбачили, захист зарплатного рівня. І так й відбувається.
– Міністерство оточують скандали. Були заперечення стосовно того, що ви звільнили державного секретаря, який пішов у відпустку за доглядом за дитиною. І навколо цього виникло непорозуміння. Крім того, є багато інших суперечностей, наприклад, стосовно заступника міністра, з яким є суперечності колективу. Як з цим?
– 1,5 місяці покази, що у міністерстві є багато невизначених процедур або досить процедур, які в ручному режимі регулюються. 1,5 місяці покази, що певні документи досить складно знайти. Наприклад, система електронного документообігу може по 4 дні «висіти». Дуже важко з’ясувати, хто і які перебувають люди і навіть не знають, хто така міністр. Це все відбувається досить хаотично.
У міністерстві роками сприймали будь-кого з радників як і ще одного міністра, котрий, якщо десь приходить, це означає, що він озвучує бажання міністра
Те, що на відміну від усіх інших міністерств дозволяють собі державні службовці в робочий час займатися більше публічною, «фейсбуківською» діяльністю, ніж роботою на користь пацієнтів і українських громадян, виникають певні питання. Це та особливість МОЗ, котра є.
Я зрозуміла одну річ. Коли хтось чує «радник» – це просто людина, котра, можливо, може підібрати певну інформацію, дати мені її для того, щоб я краще розібралася в тій чи іншій темі. І так я розумію радників. Виявляється, у міністерстві роками сприймали будь-кого з радників як і ще одного міністра, котрий, якщо десь приходить, це означає, що він озвучує бажання міністра. Тому однозначно зараз буде перегляд питання взагалі, що таке радники.
Для мене є радники – це ті, котрі працюють на те, щоб я максимально могла приймати рішення поінформовано виважені, а не хтось замість мене, бо я не встигаю бути у трьох кабінетах одночасно, ретрансльовував якісь мої певні позиції чи бажання. Для цього є заступники. Це щось те, що не має мати місця взагалі в охороні здоров’я і в міністерстві.
