Гості програми «Ваша Свобода»: віцепрезидент Київської школи економіки Олеся Верченко; член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Кожна третя гривня у наступному році йтиме на погашення боргів держави Україна – таке попередження зробив прем’єр-міністр Олексій Гончарук. Багато років тому ці «рекордні борги», за словами глави уряду, «хтось понабирав». І прем’єр пообіцяв робити все, щоб вони, борги, скорочувалися, а «ми з вами» платили все-таки менше за них, зрештою.
Олександр Лащенко: Пане Пендзин, можна згадати прогнози, які лунають на адресу України фактично всі роки її незалежності, особливо з 2014 року після початку російської агресії. Мовляв, ледь не дефолт Україні загрожує. Понад 5 років розв’язаної Росією війни – дефолту немає. Не загрожує дефолт України, ви згодні з цим?
Олег Пендзин: Валютні резерви збільшилися. На сьогодні більше 21 мільярда доларів. Дефолтом навіть і не пахне.
Значно важче нам віддавати те, що стосується запозичень на фінансових ринках. Там ми залучали і під 9–10% річних. Хочу нагадати, що пані Яресько реструктурувала і розклала під 7,25%Олег Пендзин
А щодо боргів, то аналогічна ситуація була і в бюджеті 2019 року. Там теж більше третини бюджету – це погашення боргів. МВФ, Світовий банк – це дуже невеличкий обсяг того. Тим більше, ми залучаємо це достатньо дешево. Так, там є меморандум, там є особливості отримання цих коштів, є програми, є політичні зобов’язання, але ті гроші є дешеві. Значно важче нам віддавати те, що стосується наших запозичень на фінансових ринках. Там ми залучали і під 9%, і під 10% річних. Хочу нагадати, що пані Яресько реструктурувала і розклала під 7,25%. Чому ми і починаємо так тяжко віддавати, тому що прийшов період віддачі тих 15 мільярдів доларів реструктурованих боргів, які у 2014-2015 роках мали віддавати. Тих 3 мільярди, які ми «позичили» в Росії, будемо віддавати дуже довго, якщо взагалі будемо.
Ми є слабка економіка, з ризиковою ситуацію в країні, з військовими діямиОлег Пендзин
Ми завжди сиділи на боргах. Практично увесь світ сидить на боргах, і Америка зокрема. Японія на сьогодні має боргу 250% ВВП. А Україна – 60%. Різниця у вартості боргу. Японці, як і американці, залучають під чисто символічні відсотки – максимум 1-1,5%. А то і менше. А Україна залучає під 9%, під 10%. Бо ми є слабка економіка, з ризиковою ситуацію в країні, з військовими діями. Інвестор називає ті відсотки «платою за ризик».
(Повна версія програми)
Наступного року маємо віддати 450 мільярдів, цього року цифра трошки менша – 436-440. Там порядку 120-130 мільярдів – це відсотки по боргах.
– Пані Верченко, що ви скажете? Такі рекордні борги, чи це нормально?
Олеся Верченко: В Америки борги – 130% ВВП. Всі готові позичати Америці.
Ми позичаємо максимум на 3-5 років. Це дорогі кредити і їх потрібно частіше віддаватиОлеся Верченко
Якщо ми подивимося рівень боргу до ВВП в минулому році, у позаминулому і зараз, то у нас цей рівень боргу падає. Тому не можу сказати, що у цьому плані ситуація у нас погіршується. Проблема з українським боргом у тому, що це переважно короткостроковий борг. Американці можуть позичати на десятки років наперед. Ми позичаємо максимум на 3-5 років. Це дорогі кредити і їх потрібно частіше віддавати.
Брати треба. Ми – бідна держава. Щоб зростати, нам треба інвестувати в УкраїнуОлеся Верченко
У нас насправді вибору немає. Брати треба. Ми – бідна держава, щоб зростати, нам треба інвестувати в Україну. З тим рівнем доходів, які ми маємо, собі цього дозволити не можемо. Питання в тому, як використовуються ці боргові кошти. Якщо ці кошти проїдаються, не призводять до зростання ВВП у майбутньому, якісь там корупційні схеми, тоді ми затягуємо собі мотузку на шиї.
Звичайно, якась частина цих грошей могла би бути використана більш ефективно. Але, враховуючи те, що вже зараз рівень зростання ВВП в України перевищує навіть прогнози, які були, зараз біля 3-4%... Насправді ще більший злочин в тому, чому за цей час не проводилися реформи.
– Пане Пендзин, як ви вважаєте, куди ж йдуть ці гроші?
Формально нам ніби кредит надали, а реально гроші лишилися в МВФ. Тому там точно ніхто нічого не вкравОлег Пендзин
Олег Пендзин: Якщо говоримо про гроші, які нам надають міжнародні фінансові організації, то там особливо хвилюватися немає чого, тому що МВФ дає гроші тільки у валютні резерви Нацбанку. Якщо ще врахувати, що він надає «неживі» гроші, а у вигляді спеціальних прав запозичень, а це такі електронні гроші, які використовуються у розрахунках між державами тільки, то вони знаходяться на коррахунках МВФ, який відкритий для України. Тобто формально нам ніби кредит надали, а реально вони й лишилися в МВФ. Тому там точно ніхто нічого не вкрав.
Гончарук продовжує брати борг! Бере борг не закордоном, а всередині країни... Беруться у гривні і під 16% річнихОлег Пендзин
А коли говоримо про державні запозичення у вигляді облігацій, то вони, як правило, йдуть на покриття дефіциту держбюджету. Якщо говоримо про Гончарука, який говорить, що от понабирали минулі уряди, то давайте будемо відверті, що впродовж періоду його перебування на посаді міністра він продовжує брати борг! Дякуючи політичній ситуації, що склалася, він тепер бере борг не закордоном, а всередині країни.
Наприклад, на початок цього року заборгованість Мінфіну перед тими, хто купив облігації внутрішньої державної позики, становила порядку 8,5 мільярдів гривень. На сьогодні ця цифра становить 103 мільярди! Останні аукціони декілька тижнів тому були. І ті шалені кошти, а це 4 мільярдів доларів, беруться у гривні і під 16% річних.
Облігації, які випускаються, сюди приходять іноземні спекулянти з доларом, щоб їх купити. Вони продають долар і купляють гривню. Цей долар тисне на гривню. І ми сьогодні маємо курс 24!
Те, що відбувається зараз, мені нагадує трошки «фінансову піраміду». І це є певна небезпекаОлег Пендзин
Те, що відбувається зараз, мені нагадує трошки «фінансову піраміду». І це є певна небезпека. Але на відміну від фінансової установи, яка за плечима не має нічого, в України є ще майно, яке можна продати і погасити ті борги, які назбиралися. І у цьому є величезна небезпека. Маємо на сьогодні один дуже потужний інвестиційний ресурс, який останній лишився в Україні – земля. Власниками української землі можуть бути виключно українці!
Олеся Верченко: Не можна звинувачувати Мінфін, що вони позичають за 16%. Це ринкова ставка на українському ринку. Дешевше їм ніхто не дасть. І долар не буде довго по 24. Долар візьме реванш. Йде дійсно наплив доларів в Україну.
І відкриття ринку землі – це буде однозначно позитивно для економіки. Якщо ми навіть обмежимо право іноземців купувати українську землю, це пришвидшить розвиток сільського господарства в Україні.