Держгідрографія України хоче примусово встановити морський кордон із Росією

Держгідрографія України закликає почати примусовий переговорний процес з Росією щодо встановлення морського кордону. Йдеться про процес розмежування в Азовському морі, навколо судноплавства в якому між двома країнами виник конфлікт після анексії Криму в 2014 році.

Держгідрографія України посилається на прецедент умовно примусової делімітації між Австралією та Східним Тимором, що відбувся у 2018 році. Тоді ці дві країни добровільно уклали угоду про делімітацію, враховуючи результати роботи комісії з делімітації, створеної з ініціативи Східного Тимору. Раніше Держгідрографія запропонувала створити режимний морський район навколо анексованого Криму.

Український юрист-міжнародник, експредставник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін стверджує, що Київ уже почав процес розмежування ще на початку 2000-их років.

‒ Наскільки можна зрозуміти з повідомлення Держгідрографії, йдеться дійсно про визначення державного кордону на морі відповідно до Конвенції ООН з морського права. Вона передбачає можливість розмежування морських просторів, якщо це територіальне море. Відповідно до вимог ми маємо позначити межі територіального моря на Азові, вихідні лінії на 12 миль. Ця смуга змикається з Росією у Донецькій області, десь за Новоазовськом ‒ треба дивитися карти, де закінчуються внутрішні води й починаються територіальні ‒ і біля Керченської протоки. У 2002 році Україна в односторонньому порядку відповідно до конвенції встановила на Азові вихідні лінії та межі територіального моря. Ці акти затверджені президентом і Кабінетом міністрів, але вони для службового користування.

Борис Бабін вказує на те, що договір про Азовське море від 2003 року не був виконаний Росією, оскільки саме передбачав розмежування акваторії та встановлення державного кордону.

‒ Відповідно, договір фактично втратив свою мету, особливо після анексії Криму. Цей документ визначив Азовське море як так звані історичні води України та Росії, але виникає просте запитання. Тут дуже важливо процитувати позицію представника Меджлісу кримських татар, яка була висловлена раніше в ОБСЄ. Україна в 2014 році визнала статус кримськотатарського народу як корінного. Крим ‒ це історична батьківщина цього народу, і, відповідно, на акваторію поблизу Криму він має спеціальні колективні права. Тому Україна не могла без кримських татар вирішувати таке тонке питання, як історичні води. Добре, що через 15 років після тих колоніальних угод, які Україна під тиском російської агресії свого часу підписала, зараз починається відверта експертна дискусія.

Борис Бабін підкреслює, що Україна сьогодні в односторонньому порядку може визначити ці морські кордони з Росією, оскільки сухопутні чітко позначені, а потім скликати міжнародну комісію, яка зробить перший висновок. Юрист-міжнародник впевнений, що після зміни влади в Росії там будуть змушені визнати розмежування, запропоноване міжнародною спільнотою.

Російська влада поки не коментувала останню ініціативу Держгідрографії. Тим часом член підконтрольного Росії парламенту Криму, голова так званого комітету з міжнаціональних відносин і питань народної дипломатії Юрій Гемпель у коментарі російському інформаційному агентству «РИА Крым» сказав, що це питання взагалі не підлягає обговоренню:

«Межі Російської Федерації визначені, і Крим у них ‒ невід'ємна частина... Встановлення морських кордонів, на чому наполягає офіційний Київ, має виходити тільки з цього принципу. Іншого варіанта просто немає, і він не може навіть обговорюватися», – каже Юрій Гемпель.

У Держгідрографії так пояснили важливість делімітації

«Без встановлення морського кордону з Росією Україна ніколи не зможе повноцінно здійснювати свій суверенітет у межах більшої частини власного територіального моря, реалізовувати права в межах виняткової (морської) економічної зони та/або континентального шельфу, легально використовувати морські природні ресурси. Окрім цього, визначення на підставі міжнародного права державного кордону ‒ головне питання національної безпеки та оборони», – зазначають у відомстві.

Український експерт в галузі енергетики Юрій Корольчук вважає, що цей конфлікт не має стосунку до видобутку корисних копалин в Азовському морі.

‒ Виходячи з того, що відомо в останні 20-30 років, не можна говорити про те, що Азовське море становить інтерес з точки зору розвідки й видобутку в перспективі нафти та газу. Там є невеликі родовища газу, навколо яких саме був конфлікт ‒ Стрілкове біля Арабатської стрілки, це частина Криму. Однак конфлікт між Україною та Росією через якісь перспективні поклади нафти або газу в Азовському морі малоймовірний. Швидше за все, зараз може йтись або про принципове вирішення питання кордону, або дійсно про використання цього фактора як якогось продовження конфлікту України та Росії. Малоймовірно, що енергетичний чинник ‒ це його основа. Є підґрунтя в портах України ‒ Маріуполь, Бердянськ, виходи до Ростовської області (Росія). Там можливі проходи суден з вугіллям, з рудою.

Український політолог, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що Україна має диференціювати свій тиск на Росію, зокрема і з допомогою таких ініціатив.

‒ Прогнози домовленостей з Росією ‒ справа невдячна, але в контексті того, що міністр закордонних справ України Вадим Пристайко говорить про певне потепління у відносинах з Росією ‒ хоча я до цього ставлюся скептично ‒ вважаю, що необхідно це використовувати. Ми ж не можемо зосередитися винятково на Донбасі. Встановлення державного морського кордону ‒ це теж справді важливе питання. Азовське море відповідно до договору 2003 року ‒ це внутрішнє море двох держав, тому треба працювати в цьому напрямку. В усякому разі потрібні якісь ітерації, щоб українське суспільство розуміло: державна влада намагається вирішувати це питання і не покладається тільки на добру волю Росії. Так що тут на перший план виходить політична доцільність. Потрібно демонструвати системність у цій роботі, в цих підходах.

Довідка

В серпні повідомлялося, що Держгідрографія України планує оголосити морський режимний район навколо анексованого Криму, щоб заборонити заходити суднам в усі порти анексованого півострова. Російські сенатори від Криму Сергій Цеков та Ольга Ковітіді обурилися наміром влади України створити режимний морський район навколо Криму.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова, гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.

(Текст підготував Владислав Ленцев)