Президент США Дональд Трамп пообіцяв опублікувати зміст своєї телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським, якщо буде така потреба, щоб навести докази того, що розмова була «невинною» і «дуже гарною». Після заяви інформатора про те, що президент Трамп вимагав від президента Зеленського провести розслідування зв’язку колишнього віцепрезидента США Джозефа Байдена і його сина Гантера з українською енергетичною компанією, Трамп опинився під шквалом критики за можливий тиск на закордонного лідера. Які могли б бути наслідки такої публікації для США і для України?
Спікер Палати представників Ненсі Пелозі вимагає, щоб президент Дональд Трамп передав стенограму розмови Комітету з питань розвідки, натякаючи, що якщо він пручатиметься, це матиме серйозні наслідки. Це означає, що вона нарешті зробить те, що хотіли зробити так багато демократів з моменту інавгурації та проголосує за імпічмент.
Публікувати чи не публікувати текст розмови з Зеленським?
Нині дискусія у Вашингтоні зосередилася навколо цього питання.
Спершу президент Трамп відмовився обговорювати свої розмови з лідером України, але 22 вересня він визнав, що два лідери обговорювали Джозефа Байдена. Розмовляючи з журналістами в понеділок вранці в приміщенні Організації Об’єднаних Націй, Трамп припустив, що не буде нічого поганого в тому, щоб він утримував фінансування такої країни, як Україна, якщо вона відмовиться викорінювати «корупцію», звичайно гіпотетично кажучи. Щодо змісту самої розмови, то Дональд Трамп сказав, що «легко» може її опублікувати.
«Я можу це зробити дуже легко, але я краще не не буду цього робити через інші розмови, які я веду. Я можу це зробити, бо це був дуже невинний дзвінок».
Сам Джозеф Байден, провідний кандидат від Демократичної партії на майбутніх президентських виборах наступного року, заявив, що президент Трамп робить те саме, що робив минулого разу – втягує іншу державу у президентську боротьбу у США.
Проти публікації тексту телефонної розмови, використовуючи інші аргументи, виступили й інші оглядачі. Автори редакційного коментаря газети Wall Street Journal вважають, що президент Трамп «не порушує жодного закону, відмовляючись публікувати розмову».
Оглядачів непокоїть те, що невідомий інсайдер може висунути звинувачення, на підставі яких Конгрес матиме повноваження слухати телефонні дзвінки президента. Вони додають при цьому, що якщо ж президент Трамп все ж вирішить публікувати ромову, то цим він лише виб’є козирі з рук демократів, бо «якщо розмова така «ідеальна», як стверджує Трамп, демократам буде важко зробити з нею предмет для імпічменту.
Проти публікації вступають і деякі демократи. Наприклад колишній посол США у Москві, політолог зі Стенфорду Майкл МакФол каже, що публікувати розмови зі світовими лідерами – в принципі погана ідея, і краще було б опублікувати текст доповідної записки від інформатора. Опублікувати записку вимагає закон, такої вимоги щодо самої розмови немає. Крім того, сама розмова може не висвітлити все, про що тут ідеться.
Інший оглядач Рендал Еліясон зазначає, що доповідна записка від інформатора може бути важливою ще й тому, що вона може містити докази того, що йдеться про обмін, про торги, про те, що потрібно зробити щось за щось.
«Посадова особа повинна погодитись на те, щоб впливати на щось в обмін на вигоду і повинна мати корумпований намір – протиправна мета діяти з корисливих інтересів, а не з інтересів суспільства. Звіт інформатора, нібито, був викликаний «обіцянкою», яку президент дав українському лідеру. Якщо така обіцянка пов’язана із наданням американської допомоги в обмін на розслідування Байдена, це може стати вирішальним доказом обміну», – вважає оглядач. На його думку, на факт порушення закону вже не впливатиме і та обставина, що під тиском Конгресу допомогу довелося надати без виконання домовленостей.
При цьому деякі оглядачі вважають, що публікація телефонної розмови з українським президентом може більше зашкодити самому Байдену, ніж Трампу. Оглядач Washington Post Ед Роджерс вважає, що вже зараз до рівня популярності Джозефа Байдена підбирається інший кандидат від демократів – сенаторка від штату Массачусетс Елізабет Воррен, і прискіплива увага до того, що Байден робив раніше, може змусити багатьох виборців подумати, а чи не забагато непотрібного багажу тягне їхній кандидат.
«Байден – крихкий лідер, і вся справа, пов’язана з іноземними діловими стосунками сина, не тільки викликає невтішні запитання, але дає «багато нагадувань» про його життя у болоті. З іншого боку, Трамп має винятково стійку базу, не згадуючи вже про те, що практично все його президентство визначалося його здатністю переживати різні «полювання на відьом» з боку демократів», – пише оглядач.
Інші експерти вважають, що демократам буде важко вимагати імпічменту Трампа і одночасно заплющувати очі на ймовірний конфлікт інтересів Байдена в Україні, де він вимагав звільнити прокурора, що розслідував діяльність компанії, в якій працював син Байдена, Гантер. І при цьому, так само погрожував зупинити американську допомогу, про що нагадав табір президента Трампа.
На хибному боці боротьби з корупцією в Україні
Від початку скандалу Україна знову звучить як корумпована країна, де або один, або другий табір американської політики намагається скористатися своїм впливом на корумпованих чиновників. Що залишається поза увагою багатьох оглядачів, так це те, що справжня боротьба в Україні відбувається між жменькою активістів громадянського суспільства, журналістів та ліберальних законодавців за спорадичної підтримки західних урядів з одного боку, та олігархами, багато з яких пов’язані з Росією або з організованою злочинністю, та корумпованими державними чиновниками, які їх захищають, з іншого боку, мовиться у редакційній статті Washington Post. У цій боротьбі, пишуть оглядачі, найчастіше реформатори програвали і цим пояснюють зміни генеральних прокурорів, спочатку Віктора Шокіна, а потім Юрія Луценка.
«Те, що пан Трамп не пояснює, – це те, що він та його адвокат Рудольф Джуліані стали на бік поганих хлопців у цій боротьбі: росіян, олігархів та компрометованих чиновників. Хибні історії, які вони розповідають про Джо Байдена та інших американських демократів, є результатом цього неправильного союзу», – вважають оглядачі.
Вимагаючи розслідувати «корупцію» Байдена та журналіста і колишнього депутату Сергія Лещенка, Трамп та Джуліані «намагаються нечесно завдати шкоди потенційному супротивнику пана Трампа на президентських виборах 2020 року». Але вони також «просувають порядок денний тих, хто в Україні прагне захищати корумпованих олігархів та блокувати справжні реформи», вважають оглядачі.
