Встановлення 20 меморіальних об'єктів – пам'ятників та знаків – на місцях розстрілу євреїв та ромів у роки Голокосту у 17 невеликих населених пунктах п’яти областей України – це результат роботи учасників українсько-німецького проекту «Захистимо пам’ять». Його мета – знайти, дослідити й облаштувати знехтувані або ж забуті масові поховання жертв Голокосту, щоб зберегти пам’ять про жертв для сьогодення та майбутнього.
Місто Бердичів на Житомирщині відоме як один із центрів хасидизму (з кінця 18-го століття), а єврейська громада мешкає у місті з 16-го сторіччя.
Радянська історіографія відмовлялась визнавати євреїв і ромів «окремими групами жертв Другої світової війни»Анатолій Подольський
У період нацистської окупації у 1941–1944 роках тут були розстріляні майже 30 тисяч євреїв. У селі Калинівка Житомирської області, яке раніше називалось Голиші, нацисти вбили кілька десятків селян: у травні 1944 року радянська Надзвичайна державна комісія встановила імена 35 убитих жителів села (серед них і місцевих євреїв), а також факт убивства 32 ромів.
На території сучасної України науковці нараховують понад 2 тисячі місць масових розстрілів. Розташовані вони здебільшого у віддалених ярах і посеред полів біля сіл, у колишніх протитанкових ровах на околицях невеликих міст.
Після закінчення Другої світової війни радянська влада намагалася приховати правду про ці місця. Директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський каже, що «за радянських часів для небагатьох, кому вдалося вижити, вшанування пам’яті вбитих членів родини або друзів було можливо лише у вузькому колі».
Радянська історіографія відмовлялась визнавати євреїв і ромів «окремими групами жертв Другої світової війни», при тому що у 1941–1944 роках на території сучасної України нацисти розстріляли понад мільйон єврейських дітей, жінок та чоловіків та більш як 12 тисяч ромів, зазначає науковець.
Пам'ять про місця масових страт зберігається на місцевому рівні
Відновити історичну справедливість, встановивши імена та місця загибелі цих людей – завдання українсько-німецького проекту «Захистимо пам’ять», який здійснює Український центр вивчення історії Голокосту у партнерстві з німецьким Фондом «Меморіал вбитим євреям Європи» за кошти МЗС Німеччини.
У ФРН у серпні 2019 року відбулась фотовиставка, присвячена проекту, розповідає кореспондентові Радіо Свобода Анатолій Подольський.
«У рамках проекту ми повертаємо пам’ять про знищені нацистами єврейські громади до українських сіл і містечок. Ми з німецькими партнерами розпочали проект 10 років тому: у перші 5 років ми дослідили місця поховань розстріляних євреїв та ромів та відкрили 5 меморіалів (чи то меморіальних знаків) у населених пунктах Львівської і Рівненської областей та на Волині», – каже дослідник.
Цього тижня українські та німецькі науковці за підтримки місцевих громад відкриють 9 меморіальних знаків у населених пунктах Житомирської та Вінницької областей. Як зазначає науковий співробітник Центру дослідження історії Голокосту Михайло Тяглий, проект має історичну, освітню та архітектурну складові.
Так, дослідницьку роботу на місцях, разом з науковцями, проводять місцеві вчителі та школярі: вони збирають матеріали для подальшого вивчення історії своєї громади на населеного пункту, повідомив Радіо Свобода координатор освітніх програм Українського центру вивчення історії Голокосту Віталій Бобров. За його словами, «пам’ять про «довоєнне» життя селища чи містечка присутня на місцевому рівні».
Читайте ще:
