В рамках форуму «Ялтинська європейська стратегія» (YES 2019), який відбувається в Києві, президент Естонії Керсті Кальюлайд розповіла Радіо Свобода про ставлення Таллінна до нової української влади, визначила її пріоритети для залучення більших інвестицій та прокоментувала майбутнє європейських санкцій проти Росії.
– Як змінилися відносини між Україною та Естонією після зміни влади в Україні?
Естонія разом з іншими країнами Балтії є сильним прихильником прагнення України бути ближчою до ЄС
– Я думаю, що нічого не змінилося в тому сенсі, що Естонія разом з іншими країнами Балтії є сильним прихильником прагнення України бути ближчою до Європейського Союзу. Ми також завжди нагадуємо решті світу, що ми не можемо мати справу з Росією, як ніби нічого не сталося, тому що Крим окупований, а у східних частинах України все ще триває війна.
Зараз ми знову маємо відновлену надію на реформи в Україні. І ми серйозно сподіваємося, що реформа місцевого самоврядування, децентралізації, охорони здоров’я, дігіталізації, які були розпочаті вже попереднім урядом, будуть продовжуватися. І що це приноситиме плодовиті й швидкі результати для українського народу.
Верховенство права, боротьба із корупцією та олігархічною системою – ми готові вас підтримати у кожному кроці на цьому шляху
Також, звісно, боротьба з корупцією, верховенство права, забезпечення того, що ваша правова система слугує всім громадянам, всім іноземним бізнес-інтересам і місцевим інтересам – всім рівно, в незалежності від того, звідки вони і який в них соціальний статус. Це щось, що, на мою думку, може швидко просунути Україну вперед. І знаєте чому? Світ переповнений капіталом, який не знаходить місця, де можна отримати нормальний прибуток, відсоткові ставки є майже негативними в заможних країнах. І є дуже велика кількість літнього населення, яке тримає готівку. Причина в цьому. Україна – великий ринок. Україна, в яку безпечно інвестувати без ризику рейтингу… приверне дуже багато іноземних інвестицій і дуже швидко.
Тож, верховенство права, правова система, боротьба із корупцією, боротьба з олігархічною моделлю економіки – це ті сфери, на які ми відверто сподіваємося, і ми готові вас підтримати у кожному кроці на цьому шляху, щоби ви отримали швидкі результати.
– Чи можуть послабити європейські санкції після обміну полоненими між Україною та Росією?
– Дуже часто політики, які усвідомлюють, що мають пробігти марафон, почувають себе дуже щасливими вже після кількох перших кроків через свої досягнення. І до того моменту, як вони досягають півшляху марафону, вони схильні заявляти, що досягнуто кінцевого результату. Ми не маємо розглядати це як окремий випадок, ми сподіваємося, що за цим підуть подальші позитивні кроки. Але ми не можемо повернутися до того, щоб вести справи, ніби нічого не сталося, до тих пір, поки кінцева проблема – а саме окупація Криму – не вирішена.
– Як ставиться Естонія до побудови «Північного потоку-2»? Як Естонія може допомогти Україні в цьому питанні?
– «Північний потік-2» суперечить цілям Енергетичного союзу ЄС, які полягають у диверсифікації ринків. На основі цього принципу ми не підтримуємо його будівництво. В технічному плані це не стосується Естонії, де газ становить менше 10% від нашого енергобалансу. Тому що ціни «Газпрому» у нашому регіоні непомірні… тож Естонія не залежить від того газу.
У Литві є енергетичний термінал для скрапленого газу, який понизив ціни, тому що присутня конкуренція. Те, що я кажу про балтійський енергетичний ринок, показує, що конкурентність і відкритий доступ для всіх – це шлях вперед. І ЄС також вирішив переконатися в тому, що газопроводи, які йдуть в Європу, підпорядковуються правилам ЄС, що означає, що вони мають бути відкритими і для інших постачальників, окрім тих, хто будує сам газопровід і хто володіє ним. Вони також стосуються трубопроводів, навіть якщо вони ще не на європейській території... Сподіваємось, що нова Єврокомісія сприятиме побудові вільного, але водночас і зеленого, Енергетичного союзу ЄС.
