Скасування недоторканності народних депутатів стало першим серйозним законодавчим рішенням нового парламенту і нової влади в цілому, зазначає газета «День». Ухвалене рішення має як свої плюси, так і мінуси, зазначив у коментарі виданню голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Позитив – те, що нарешті ліквідована гіпертрофована недоторканність депутатів, яка пов’язана з тим, що їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради, навіть тоді, коли є очевидні свідчення чи докази вчинення ними злочину. Негатив же полягає в тому, що замість того, щоб звузити недоторканність у межах європейських стандартів, її, як пише газета, ліквідували взагалі. Тепер народні депутати можуть бути затримані, заарештовані тим же поліцейським, що породжує вплив силових структур на роботу парламенту. Не кажучи вже про те, що якби в Україні не було захисту народних депутатів від силових структур, то не відбулися б ні помаранчеві події, ні Євромайдан. Ніхто ж не знає, як можуть розвиватися події в майбутньому, всі намагаються вимірювати їх сьогоднішнім днем, зазначає експерт. Поки немає підстав звинувачувати Зеленського в тому, що він свідомо хоче встановити диктатуру, але ніхто не знає, що буде завтра, після Зеленського. Тому такі речі не потрібно вносити на хвилі певної істерії, наголошує експерт. Стаття називається «Запит на справедливість або популізм?».
Неочікуване переформатування влади в секторі безпеки відбулося оперативно. І як у парламенті, так і на ключових позиціях сектору безпеки вже переважно нові обличчя. Що це означає для такого важливого і чутливого сектору? І чи є тут підвищені ризики? Ситуацію в газеті «День» аналізує директор Центру досліджень армії Валентин Бадрак. Якщо врахувати понад 300 зареєстрованих законопроектів та такі чутливі речі, як «переміщення» Нацгвардії, створення Плану оборони, майбутню реформу СБУ, організацію нагляду за діяльністю спецслужб, реформу розвідувальних органів, розбиратися доведеться оперативно та досконально. Наприклад, змінити першу сотню керівників ОПК – висловлена ідея тепер уже гендиректора «Укроборонпрому» Айвараса Абромавичуса, – є, справді, вкрай ризикованою, вважає експерт. Зокрема й тому, що робота спецекспортерів, які в складі держконцерну, зав’язана на дуже конкретних людей – в Україні та в конкретних іноземних державах. Й це може «обнулити» попередні надбання. Експерт наголошує, що будь-яке відомство, хоч то військо, Служба безпеки або «Укроборонпром», не може реформуватися зсередини. І через обов’язковий конфлікт інтересів, і внаслідок неминучої дії людського фактору. Центр змін має бути ззовні. Звісно, ним може бути й Офіс президента України. Однак на цей час він не насичений відповідними кадрами для означених реформ. Тому напевно Радбез міг би бути оптимальною ділянкою для такого центру. За умов оперативної та вдалої роботи парламенту можливе якщо не все, то багато чого. Поки що найбільший ризик у середині оновленого сектору безпеки – внутрішня конкуренція та дещо різні погляди в топменеджерів на ключові елементи реформ. Однак автор статті «Кадрова чутливість сектору безпеки» сподівається, що компроміси знайдуться…
Найбільшим викликом для новопризначеної гілки виконавчої влади в Україні стане розплутування газового гордієвого вузла, який уже багато років тримає за горло Україну. Як пише газета «Україна молода», Росія із великим нетерпінням чекала на формування нового українського уряду, щоби спробувати нав’язати новопризначеним урядовцям свої умови і правила гри. Як підготувалася до цього завдання нова команда Кабміну, буде видно вже упродовж кількох наступних тижнів. А нині ж Україна демонструє північному сусідові свої домашні заготовки, на кшталт підписання угод про диверсифікацію шляхів надходження блакитного палива до України. Докладніше йдеться в статті «В обхід Москви».
Київський апеляційний суд не задовольнив скаргу ГПУ щодо наміру накласти арешт на майно третього президента України Віктора Ющенка. Як йдеться у статті Івана Леонова в газеті «Україна молода», на імені Ющенка дехто з прокурорів хотів піднятися по кар’єрній драбині. Так, зауважує автор публікації, «керівник Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк протягом літа не приховував амбіцій очолити Генпрокуратуру і намагався закидами на адресу Ющенка засвідчити свою «винятковість» новій владі». Більше про це у матеріалі «Тиснути на суд марно».
