Доступність посилання

ТОП новини

Політолог про рішення судді Вовка щодо 7 мільйонів на користь Портнова (огляд преси)


Тодішній президент України Віктор Янукович (ліворуч) і заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов. Крим, 2 серпня 2010 року
Тодішній президент України Віктор Янукович (ліворуч) і заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов. Крим, 2 серпня 2010 року

Експерт тижневика «Країна» політолог Валентин Бушанський коментує рішення судді Печерського райсуду Києва Сергія Вовка про відшкодування 7 мільйонів гривень Андрію Портнову. Експерт вважає, що Портнов бачить себе графом Монте-Крісто, який повернувся після вигнання й хоче помсти. Прагне покарати винних у своїх негараздах. Найперше – тих, кого звинувачує в усуненні Януковича. І тих, хто боровся проти «русского мира». Бо він втілював його в Україні. Тепер намагається здійснити переворот. Своїм інструментом бачить Володимира Зеленського. Тому у політолога є питання, – ким себе бачить Зеленський? Якби Портнов не почувався в Україні безпечно, не повернувся б. Слідство мусить дати відповідь, яка його роль у злочинах проти Майдану. Суддя Вовк усі ці роки був фігурантом найганебніших справ. Він ніколи не міг би в нормальній країні бути служителем Феміди, переконаний Бушанський. Своїм рішенням зганьбив українську революцію. Тому що Портнов – одне з уособлень режиму Януковича. Збирати Майдан через кожного нечесного суддю – безглуздо. Суд не існує сам по собі. Він вмонтований у систему влади. Не можна провести реформу і створити справедливу судову систему, якщо немає парламенту, який представляє інтереси народу. Якщо немає виконавчої влади, яка жорстко й послідовно дотримується правових принципів. Основа основ – виборча система. Камінь, на якому базується вся політична й управлінська система, – це парламент. А в Україні немає його зв’язку з народом. І поки не буде, нічого не зміниться, переконаний політолог.

В Україні на політиків завжди дивилися, як на зірок серіалу. Емоції від шоу, які вони влаштовують, переважають над аналізом їхніх дій. Тож до влади прийшли люди, які вміють робити шоу. А політика має бути професійна й нудна. В цьому переконує читачів тижневика «Країна» політолог Сергій Таран. Він вважає, що нинішній склад парламенту буде слабкий, бо підпорядковуватиметься президенту. Опозиція на його рішення не вливатиме. Партії Зеленського потрібно буде навести лад у власній фракції, бо туди зайшло багато випадкових людей. Всередині будь-якої партії, яка не має сильної опозиції, починаються внутрішні відцентрові тенденції. «Слузі народу» не уникнути цього, прогнозує політолог. Виборці, які голосували за Зеленського, очікують швидких змін. Як у Гаррі Поттера: махнув чарівною паличкою, і все сталося. Він повинен показати зміни через рік-півтора. А їх не буде. Якщо не станеться дива. Тоді у влади почнуться проблеми. Тому найближчим часом вони робитимуть те, що вміють професійно. Українці побачать багато яскравих шоу: викриватимуть корупційні схеми, саджатимуть людей із гучними іменами за ґрати. Це будуть а ля публічні страти часів французької революції чи сталінських показових судових процесів. Влада діятиме за принципом: якщо не можеш дати людям хліб, треба влаштувати видовище. Але згодом все одно треба буде показувати результати. Парадокс у тому, що обіцяні зміни неможливо втілити за рік, переконує політолог.

Вважалося, що як тільки Україна отримає власну, незалежну державу, всі історичні недоліки автоматично зникнуть: зникне недовіра народу до держави, мудрий український народ буде жити згідно з законами, які будуть ухвалюватись відповідальними народними депутатами в інтересах саме народу. Однак цього не сталося, констатує дописувач газети «День» історик Руслан Гарбар. Наслідок – два Майдани. Однак на емоціях майбутнього не збудуєш, зазначає автор. Щоб в українському неструктурованому суспільстві, за відсутності сформованої політичної нації, за відсутності провірених політичних партій, за не прогнозованості емоцій втримати хисткі досягнення народного волевиявлення, потрібна жорстка політична воля. Хто би міг її уособлювати, йдеться в статті «Про особливості «транзитного» суспільства».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG