Український бізнесмен і доларовий мільярдер Ігор Коломойський, якого в ЗМІ називають «спонсором Володимира Зеленського» на останніх президентських виборах в Україні, дав перше після анексії Росією українського Криму і початку війни на Донбасі велике інтерв'ю російському виданню.
У бесіді з кореспондентом «РБК» Коломойський, який повернувся на батьківщину після того, як з посади президента України пішов Петро Порошенко, розповів, зокрема, про своє ставлення до Росії, Путіна і Мінських угод.
Радіо Свобода наводить основні фрагменти з інтерв'ю.
Про взаємини з Володимиром Зеленським та про те, коли вони вперше обговорили його участь у президентських виборах
«У 2017 році, коли вийшов другий сезон серіалу («Слуга народу» – ред.), ми про це говорили. Але він ще не прийняв рішення, тому що сім'я, дружина, діти, батьки – і все не так просто. Для себе остаточне рішення він, думаю, прийняв минулого літа».
«Іноді листуємося по WhatsApp: хіхоньки та хахоньки, жартуємо. Вчора він мені надіслав посилання на свій пост у Facebook про генерала поліції .... Зідзвонюємось дуже рідко, тому що у нього купа справ, людина потрапила з корабля на бал. Раніше ми спілкувалися по телефону раз в два тижні, очно – раз в два місяці».
«Ще не минуло сто днів після інавгурації, ніяких порад (Зеленському – ред.) я не став би давати. Хоча, можливо, не порада, а побажання ... Якщо вибирати, кого призначати – тих, кому довіряєш або професіоналів своєї справи, – я б побажав йому призначати на першу позицію тих, кому довіряєш, а на позицію заступників – професіоналів».
«Вкладати в перемогу Зеленського не треба було. У нього був контракт з каналом «1+1» (належить Коломойському – ред.), тим і допомагав».
«Я кайфую» (від того, що Зеленський став президентом – ред.).
Про колишнього президента України Петра Порошенка
«З основним завданням він впорався – врятував країну від вас (Росії – ред.). Він прийшов, Криму вже не було, Донбас вже був захоплений де-факто. Він зупинив агресію. Я можу критикувати його як хочете, але не перед вами. Ми всередині розберемося самі».
«Мені здавалося, він занадто йде на поводу у наших західних радників. Вони весь час тиснули на нього, щоб він щось вирішив з «Приватбанком» (найбільший банк України, одним із власником якого був Коломойський і який був націоналізований при президентові Порошенку – ред.). МВФ, фінансові організації весь час на нього чинили тиск».
Про слова президента Росії Володимира Путіна: «Коломойський – унікальний пройдисвіт», який «кинув нашого Абрамовича»
«Це була відповідна реакція на мої слова. Я висловився про нього на першій прес-конференції, яку давав на посаді голови Дніпропетровської обладміністрації (навесні 2014 року Коломойський назвав Путіна «повністю неадекватним шизофреніком» – ред.). Така була обстановка напружена ... За формою, будучи головою облдержадміністрації, можливо, я і не мав права так висловлюватися, але по суті все так ... ввергнути наші народи в таке протистояння ... Там була аудиторія, люди, які зробили революцію на Майдані, – і тут приїхав дядя з Женеви, у нього все в порядку, і він вирішив стати головою облдержадміністрації. Їх треба було на свій бік поставити, показати, що у нас є зовнішній ворог. Історія навколо словесного конфлікту з Путіним дала їм зрозуміти, що я теж спалив мости і ми знаходимося в одному човні. Я не думав у той момент, скільки у мене кредитів у Росії і яку власність у мене відберуть».
Про Крим
«Хотілося б, щоб повернули, але надії мало ... Чесно кажучи, я не вірю в зміну влади у вас. У всякому разі в осяжному майбутньому. Всі говорять, що за життя нинішнього президента це (повернення Криму – ред.) неможливо, а я думаю, що за життя наступного президента це ще менш можливо. Повинна бути ситуація а-ля 1991 рік, коли СРСР розпався. Ніхто не очікував, але він розпався. Не варто брати якісь речі, якщо ти заздалегідь не продумав, як їх віддати назад».
Про Донбас
«Я і зараз називаю (війну там – ред.) громадянським конфліктом. Але він переріс в гарячу форму тільки завдяки Російській Федерації. Вона є одним із основних спонсорів і джерелом цього громадянського конфлікту. Якби не було Росії і вона забралась геть, то ми б закінчили всі ці питання мирним шляхом до загального задоволення максимум за два тижні».
«Відновлення Донбасу можливе тільки після того, як ваші дорогі збройні сили покинуть нашу територію і звалять. Там війна йде, як ми можемо туди щось інвестувати. У мене там є завод. Я його не можу запустити, він не може там працювати, тому що ви там є».
«Нічого там не треба реінтегрувати. Вам треба звалити просто, і все реінтегрується автоматично за один тиждень».
Про Мінські угоди
«Вони не працюють, тому що там є пункт про зміну Конституції України. Цього не буде. Порошенко не сильно це проштовхував, навіть якби проштовхував, у нього б не вийшло, і він це розумів. І Зеленському не вдасться. Україна – єдина неподільна унітарна держава. Якщо почати федералізацію, завтра почнеться парад суверенітетів. Є закон про особливий статус, він узгоджений Мінських угодами, і його щороку продовжують. Потрібно прибрати зміну Конституції, замінити п'ятирічним перехідним періодом особливого статусу Донбасу, провести вибори на цій території під наглядом ОБСЄ. Нехай Росія теж сидить, дивиться, але не втручається. Обрали всіх, кого треба, через 30 днів зібрали манатки – і валіть до себе».
Про те, чи можна було якось вплинути на ситуацію навесні 2014 року
«Я особисто ніяких сумнівів не відчував. Єдина наша можливість на той момент був Медведчук (український політик, кум президента Росії Володимира Путіна – ред.), який морочив усім голову – і мені, і виконувачу обов'язків президента України Олександру Турчинову – і розповідав, що все буде в порядку. Потім, вже після «референдуму» (в Криму – ред.), я зрозумів, що або Медведчука наосліп використовували, або це було за погодженням з ним».
Про нещодавню поїздку в Москву Віктора Медведчука і Юрія Бойка і їхню заяву, що дешевше купувати російський газ безпосередньо у Росії без посередників
«Мене взагалі не цікавить, що говорять Бойко і Медведчук (українські політики, керівники проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» – ред.). Я вважаю, що вони колаборанти і зрадники. Ще просто їхня зрада не вималювалася в статтю Кримінального кодексу. Що стосується російського газу – нам до дупи ваш газ. Це моя особиста думка. Ви нанесли нам вже стільки шкоди і збитків, що ще на 3 мільярди шкоди – треба стиснути зуби і пережити. Я вважаю, що трубу взагалі можна було б закрити і забути. Ви позбавили нас половини ВВП військовими діями, ви закрили для нас інвестиції від цивілізованих країн, тому що інвестори не хочуть вкладати туди, де може бути війна. Російський газ Україні ніколи не був потрібен. Це фетиш, який придумали такі, як Фірташ, Льовочкін, Бойко і Медведчук, щоб грабувати Україну і іноді Росію. Чим газ відрізняється від будь-якого іншого енергетичного продукту? Нічим. Не можеш у Росії брати, бери у Європи».
Про пропозицію російському телеведучому Володимиру Соловйову вести авторську програму на українському телеканалі «1+1»
«Він у свій час переїхав до Ізраїлю, в 2011-му чи 2012 році, коли у нього були якісь неприємності в Росії. І він досить серйозно про це думав. У нас з ним готувалося навіть підписання контракту і вже навіть обговорювали фінансові питання ... Якщо оцінювати з точки зору пропагандиста, то він – номер один».
Про те, в яких він стосунках з Романом Абрамовичем
«Ні в яких. У нас був судовий арбітражний процес. Він почався в кінці 2009-го і закінчився в лютому 2013 року мировою угодою. У нас були певні суперечки по одному з активів. «Євраз» купив у «Привату» п'ять з половиною підприємств. Вони віддали частину грошима і частина акціями. Коли передавали справи, вони порахували, що щось їм не додали. Але це конфіденційна історія. Вони були позивачем ... Зараз вже немає сенсу мати акції в «Євраз», тому що мало що».
Про взаємини з російськими бізнесменами в цілому
«Вони є, але це для бізнесменів небезпечно, тому я їх не назву. Навіщо людям неприємності. Але я ні з ким не посварився».
«Бізнесу в Росії у мене немає. Це з принципових міркувань. Якщо до кінця мого життя Крим не повернуть, то сто відсотків Росія для мене закрита».
«Я думаю, що росіяни самі не захочуть тут (в Україні – ред.) чимось займатися, поки ця ситуація триватиме. Тому що їхні інвестиції завжди будуть під ударом. Ви ж розумієте, що це все не хіхоньки-хахоньки. За різними оцінками, до 30 тисяч з двох сторін убитих лише».
Про свої активи, які оцінюються в 7,5 мільярдів доларів, і ймовірність перемоги в судових спорах щодо «Приватбанку»
«Все заморожено. І обмеження на витрати – 20 тисяч фунтів на тиждень. Мені достатньо, навіть залишається трохи».
«Суд – це змагання. Це ж не ваш Басманний суд (Москви – ред.), де все вже вирішено. У нас тут нічого наперед не вирішено».
Оригінал – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
