Франція готова допомогти, щоб Сербія й Косово досягли компромісної угоди й таким чином сприяли стабілізації в регіоні. Про це під час дводенного візиту до Белграда заявив президент Франції Емманюель Макрон. За його словами, Париж і Берлін готові організувати зустріч президентів двох країн, із участю його й Анґели Меркель, канцлера Німеччини. Він при цьому чітко сказав те, що багатьом у Сербії не подобається – треба мати на увазі факт, що Косово – незалежна держава. Макрон сказав, що немає готової формули для врегулювання відносин Сербії й Косова, і додав, що треба розмовляти, треба обговорювати реальні пропозиції й таким чином дійти компромісу, прийнятного для обох країн.
Президент Сербії Александар Вучич погодився з гостем і сказав: «Поки житиму, буду виступати за компроміс із албанцями». Він також сказав, що договір Белграда й Приштини неможливий без посередництва європейських країн, конкретно Франції й Німеччини, і що саміт, імовірно, відбудеться вже у вересні.
Париж проти розширення Євросоюзу
Коли йдеться про євроінтеграцію регіону, президент Франції Емманюель Макрон попередив, що наразі на черзі реформа Євросоюзу, а вже лише після неї можна буде говорити про прийняття нових членів. Він уточнив, що реформа необхідна, бо Євросоюз, що має 28 членів, наразі недостатньо ефективний. Ці слова стали холодним душем не лише для сербських політичних діячів і громадян, а для всіх у регіоні, хто мріє про європейські перспективи. Макрон навів приклад Румунії й Болгарії, з яких після вступу до Євросоюзу кілька мільйонів громадян виїхали до країн Західної Європи. За його словами, перспектива не в тому, щоб люди виїжджали зі своїх країн, а в тому, щоб у цих країнах розбудовували Європу.
Президенти Макрон і Вучич зустрілися з групою студентів із регіону і з зацікавленням слухали їхні розповіді про спільні проєкти, метою яких є відкрити нові сторінки у відносинах між народами й державами. Макрон закликав молодь долати стереотипи, які гальмують примирення і співробітництво.
Патетичні заяви про сербсько-французьку дружбу
Коли йдеться про сербсько-французькі відносини, гість і господар про них говорили дуже патетично, нагадуючи, що дипломатичні відносини між двома країнами були запроваджені ще 180 років тому і що дві країни були союзниками в Першій світовій війні. Біля Памʼятника вдячності Франції, який був 1930 року споруджений у центрі Белграда, Макрон звернувся до присутніх громадян сербською мовою. Це викликало справжню ейфорію, довготривалі оплески й овацію. Сербські оглядачі нагадують, що цей памʼятник у час кампанії НАТО був накритий чорним рядном і що на ньому в минулому часто писали образливі графіті.
Незважаючи на емоції, Франція далеко відстає за Німеччиною, Італією і навіть невеликою Словенією, коли йдеться про інвестиції й економічні відносини з Сербію і країнами регіону. Метою візиту було й розширення співробітництва. Представники двох країн підписали двадцять угод, переважно в галузях культури й освіти. Найзначнішим називають підписання протоколу про наміри в будівництві белградського метро. Щоправда, такий протокол було підписано й 2014 року, а досі не завершений ані проєкт цього будівництва. При цьому, в цій справі дуже зацікавлені й китайські будівельники.
Під час візиту Макрона було повідомлено, що сербські Збройні сили купили від французьких партнерів певні радарні системи і 50 протиповітряних ракет типу «Містраль», а також кілька вертольотів для армії й поліції.
Сербські телевізійні канали про перебіг візиту повідомляли в піднесеному тоні, безліч разів наголошуючи на глибоких коренях дружби і на звʼязках і співробітництві в минулому, а також визначаючи роль президента Вучича в розвиткові відносин між двома країнами й у міжнародній політиці. Незалежні оглядачі зазначають, що Франція прагне відгравати значнішу політичну й економічну роль у регіоні і що наразі йдеться більше про прагнення, аніж про реальні досягнення.
