7 липня у Греції відбулися дострокові парламентські вибори, на яких перемогла консервативна правоцентристська партія «Нова демократія». До цього урядом з 2015 року керував політик соціалістичного спрямування Алексис Ципрас.
«Сьогодні починається складна, але прекрасна боротьба», – заявив лідер «Нової демократії» Кірьякос Міцотакіс після перемоги. З понад 97% вже підрахованих голосів його партія отримала 39,8% (158 місць). За його словами, це – чіткий мандат для змін.
Відтепер починається ера Міцотакіса, і «сцену залишає один з найбільш іконічних європейських лівих лідерів останніх чотирьох років – Алексис Ципрас», – написав оглядач «Бі-Бі-Сі» Марк Лоуен.
Партія «Сіріза» Алексиса Ципраса, який очолював уряд протягом останніх чотирьох років, отримала 31,5% (86 місць). Через запровадження жорстких фінансових обмежень, високий рівень безробіття та нестабільну економіку Ципрас втратив підтримку. Але тепер, будучи в опозиції, він чекатиме на будь-який «промах» нового лідера, пише Лоуен.
Тепер «Нова демократія» цілком може розраховувати на абсолютну більшість у парламенті та самостійно сформувати уряд.
За що голосували греки?
Греція знову «гордо підніме свою голову», – пообіцяв 51-річний Кірьякос Міцотакіс, який побудував свою кампанію на зменшенні податків, залученні більшої кількості інвестицій та покращенні ринку праці.
Його заявлена мета – зробити Грецію більш привабливою державою для бізнесу та модернізувати бюрократичний апарат.
«Я зобов’язую себе до нижчих податків, більших інвестицій, гарних та нових робочих місць і зростання, яке принесе кращі заробітні плати та вищі пенсії в ефективній державі», – сказав Міцотакіс у телевізійному зверненні. Ще одна обіцянка «Нової демократії» – більш жорсткий підхід до злочинності в Афінах.
Все це особливо сподобалося молодому електорату від 18 до 24 років.
Перемога Міцотакіса обумовлюється втомою від жорстких фінансових обмежень з боку ЄС та високим рівнем безробіття внаслідок «фінансових страждань» 2015 року, пише агенція Reuters. Коли Ципрас очолив уряд, Греція перебувала на піку фінансової кризи, яка охоплювала країну з 2010 року.
Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер у твітері написав: «Я хотів би привітати вас з вашою чіткою перемогою на парламентських виборах. Ви знаєте мою особисту прихильність до Греції та її людей, які стільки пережили протягом останнього десятиліття. Гідність, стійкість та європейська відданість греків заслуговують на повагу».
Лідер Австрійської народної партії Себастьян Курц «тепло» привітав Міцотасіса та його партію у твітері, зазначивши, що тепер Міцотасіс отримав чіткий мандат від грецького народу на те, щоб втілювати у життя свою програму, зокрема ту її частину, яка стосується економічного зростання.
Хто такий Міцотасіс
Міцотакіс походить з відомої грецької політичної династії, його батько Константінос Міцотакіс був прем’єр-міністром країни, а сестра Дора Бакоянні – мером Афін та міністром закордонних справ Греції.
Хоча й до нього ставляться як до ліберала, його партія місцями має правоцентристські погляди, пише Reuters.
Чому програв Ципрас
Уряд Ципраса піддавався критиці у зв’язку з фінансовою кризою, яка почалася в 2010 році, ще до того, як він обійняв посаду прем’єр-міністра.
Одним із його здобутків на посаді голови уряду стало те, що він досяг угоди із Північною Македонією щодо її офіційної назви. Афіни протягом тривалого часу заперечували проти використання сусідньою країною назви «Македонія», заявляючи, що вона вказує на територіальні претензії Скоп’є щодо однойменної грецької провінції.
Читайте також: На початку 2019 року Македонія змінила назву на Північну Македонію, а Греція зняла заперечення проти її вступу до НАТО і ЄС
Угода Ципраса з прем’єр-міністром Північної Македонії Зораном Заєвим щодо назви цієї країни викликала незгоду з боку націоналістів з обох боків.
Лівоцентристський «Рух за зміни» отримав 8,1%, Комуністична партія – 5,3%.
Націоналістична проросійська партія «Грецьке рішення» та ліва MeRA25 («Європейський реалістичний фронт непокірності») обидві увійшли до парламенту.
Радикальна права партія «Золотий світанок», яку заснували прихильники неонацизму, наразі не долає мінімальний бар’єр у 3%, щоб потрапити у парламент.
