Відносини України і Угорщини вже два роки як, м'яко кажучи, напружені. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права українських угорців, що живуть на Закарпатті (закон передбачає, серед іншого, ширше впровадженням української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин). Дійшло і до взаємного випровадження консулів, і до блокування Угорщиною діалогу України і НАТО. Цю «політичну блокаду» зараз можна зупинити, почавши все із чистого аркуша, запевняє угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто. В кулуарах конференції з реформ у канадському Торонто він розповів про своє бачення ситуації в інтерв'ю кореспонденту Української служби Радіо Свобода.
– Пане міністре, весь цей час між вами та очільником українського МЗС постійно були зустрічі, проте складалося враження, що спільної мови немає і не буде. Адже абсолютно нічого не змінювалося. Наскільки я зрозумів, саме зараз, після зміни влади в Україні, ви сподіваєтеся, що все може бути по-новому?
– Хочу вам відверто сказати, ми бачимо нового президента України як нову надію. Маю бути із вами чесним, ми відчували, що колишній президент України Петро Порошенко проводить антиугорську політику. Я не знаю, чи було це спеціально, чи з якихось інших причин сталося... Але без сумнівів – підсумком всіх його рішень стала чітка політика проти Угорщини. І я тут не тільки про «освітній» закон кажу, але і про «мовний» закон, який був ухвалений Верховною Радою. А ще – про постійне переслідування (українськими – ред.) спецслужбами угорців на Закарпатті; ще – двічі підпалювали офіс угорських організацій. Багато різних речей одночасно, які (демонстрували – ред.) – це антиугорська політика.
І зараз із новим українським президентом ми пов'язуємо нові сподівання. Оскільки він зробив досить обнадійливі заяви із цього приводу – і ми дійсно надіємося, що вслід за цими його словами будуть і дії. Сподіваємося, що його дії (можливо, після парламентських виборів) дозволять повернути наші двосторонні відносини на шлях, заснований на взаємній повазі, взаємній довірі та взаємній користі.
– Але будь-які переговори – це завжди «дорога із двостороннім рухом». Угорщина при цьому готова на компроміси?
Ми за те, щоб домовлятися, ми за покращення стосунків
– Знаєте, ми проводили проукраїнську політику. Якщо подивитися в минуле, ми запропонували кредитну лінію на 50 мільйонів євро для розвитку інфраструктури в Україні; за останні три роки ми витратили загалом 140 мільйонів доларів на програми розвитку і допомоги в Україні; щороку ми пропонуємо сто стипендій українським студентам в Угорщині. Ми надали медичну допомогу чотирьом десяткам поранених українських військових, ми подарували тижневий відпочинок для двох тисяч ста українських юнаків і дівчат, батьки яких беруть участь у боях на сході вашої держави... Ми доставляли хлор на захід України, аби допомогти у забезпеченні питною водою, ми постачали газ, забезпечуючи реверс... Ми вже зробили настільки багато позитивних кроків, що кожен може переконатися – ми за те, щоб домовлятися, ми за покращення стосунків.
Але водночас всі мають розуміти – ми відстоюємо права. Права, які мали угорці. І «освітній закон», так само як і «мовний закон» – забирають в угорців права, які вони вже мали. Якщо ці права їм повернуть, ми будемо раді скасувати вето на проведення засідань Україна-НАТО.
– Я правильно вас зрозумів, що офіційний Будапешт критикує і «освітній закон», і «мовний закон»? Бо з публікацій в пресі було враження, що камінь спотикання – якраз сам лише закон про освіту...
Обидва закони порушують права угорців. Ми навіть конкретні пункти відмітили, щоб було легше їх змінити і задовольнити угорців
– Так, звісно, ми дуже ясно це сформулювали – і я навіть не розумію, чому в Україні таке хибне уявлення. В обох випадках ми дуже чітко дали зрозуміти – обидва закони порушують права угорців. Ми навіть конкретні пункти відмітили, щоб було легше їх змінити і задовольнити угорців.
– Підсумовуючи, який саме крок від нової владної команди буде для Угорщини сигналом, що Київ пішов вам назустріч?
Угорці, які живуть в Україні, мали стовідсоткову можливість навчатися рідною мовою, поки «освітній закон» не ухвалили... Щодо «мовного закону» – він практично «вбиває» шанси використовувати угорську у держуправлінні, культурі, медіа
– Ну дивіться... Якщо мова про освіту – то угорці, які живуть в Україні, мали стовідсоткову можливість навчатися рідною мовою до моменту, поки «освітній закон» не ухвалили. Тому ми щонайменше очікуємо поправки (до закону – ред.), яка відновить права угорців, які вони вже мали. Щодо «мовного закону» – то він практично «вбиває» шанси використовувати угорську у держуправлінні, культурі, медіа. Таким чином поправка, яка дасть можливість угорцям використовувати свою рідну мову у цих галузях, нас повністю задовольнить. Отже, якщо внесуть необхідні поправки, які повернуть стовідсотковий доступ до освіти і рідною мовою і дадуть можливість говорити угорською, скажімо, у певних сферах життя, тоді ми, безсумнівно, відкличемо вето і розглянемо повернення наших відносин на правильний шлях.
– Якщо говорити про – назву це так – «кампанію з тиску» на Україну, коли Угорщина блокує діалог держави з НАТО. Пряме запитання – на вашу думку, ця «кампанія» була успішною?
– Дивіться... Ми ж не заради розваги це робили! Можете бути впевнені, якщо внесуть необхідні зміни до законів, які стосуються освіти та мови, ми будемо тільки раді залишити це вето в минулому. Ну ось послухайте, якщо ви хочете інтегруватися (в НАТО – ред.) або хочете співпрацювати із альянсом, ви ж маєте серйозно ставитися до своїх зобов’язань. Україна щорічно оновлює свою національну програму партнерства з НАТО. І саме ця ваша національна програма дуже чітко говорить, що Україна зобов’язується поважати і розвивати права меншин. Це у вас де і записано! Отже, якщо ви серйозно до цього ставитеся, якщо серйозно налаштовані спільно працювати, то треба і зобов’язання виконувати. Бо, як на мене, оскільки згадані закони порушують права меншин, то це означає, що їхнє ухвалення порушує і вашу національну щорічну програму. А отже, вам самим із цим і треба розібратися.
– Але, наскільки відомо, такий підхід критикують американці. Ви відчували тиск з їхнього боку?
– Безперечно, американці багато порушували це питання. Я не назвав би це «тиском», оскільки хто на нас тиснув – так це адміністрація Обами по багатьох інших питаннях. Адміністрація Трампа у цьому плані по-іншому діє. Але вони дійсно часто піднімали це питання, і я завжди чітко говорив американським друзям, що розумію – вони дивляться на цю справу абсолютно з іншої перспективи. Для них це справа геополітики. Вони з-за океану розцінюють це як геополітичне питання. Але ми ж – сусіди! Ми маємо 150 тисяч угорців, які живуть тут (в Україні – ред.), тому не дивно, що дивимося на все це під іншим кутом і взагалі по-іншому це бачимо.
Тож поважаймо один одного. В цьому моя точка зору. Я завжди говорив про готовність скасувати вето – і вони (американська адміністрація – ред.) нас до цього мотивували. Але їм ми теж дуже відверто говорили – моментально після того, як до цих двох законів застосовують поправки, ми будемо щасливі це вето скасувати.
Радіо Свобода надасть слово чільним українським урядовцям і дипломатам для реакції на інтерв'ю голови МЗС Угорщини.
