Одна – титулована спортсменка, бронзова призерка І Європейських ігор, учасниця Олімпійських ігор, інша – лише у Мінську вперше стала на п'єдестал пошани континентального рівня серед дорослих. Вони такі різні, але в байдарці-двійці працюють як одне ціле. Марія Повх та Людмила Кукліновська стали «золотим» екіпажем на ІІ Європейських іграх, адже подолали 200 метрів за 44,781 секунди, залишивши позаду німецький та білоруський екіпажі. Про емоції після виступу, складну погоду та плани по підкоренню Токіо-2020 спортсменки розповіли Радіо Свобода.
– Людмило, для вас це перші Європейські ігри. Хвилювалися?
Людмила Кукліновська: Звичайно. Старти вже таки високого рівня, тому трохи хвилювалася. Але потім зібралася і просто відпрацювала, як і мала це зробити.
Марія Повх: За день до того ми змагалися на дистанції 500 метрів. Там стали шостими. Тому всі хвилювання залишилися ще в тих перегонах. Наступного дня просто налаштувалися краще, взяли себе в руки і здобули необхідне «золото».
– Чи очікували, що буде «золото»?
Марія Повх: Це змагання, сильні суперники, тут все може швидко змінитися. Звичайно, ми виходили на старт лише з позитивними емоціями, але ніхто не думав лише про «золото». Ми навіть не одразу повірили, що перші. Уже стали на фініші, а мені Люда кричить: «Ми виграли!». Тоді емоції просто зашкалювали.
– Дві дистанції на одних змаганнях. Це не сильне навантаження?
Марія Повх: Перегони були в різні дні. Тому виступили на одній дистанції, ніч поспали – і з новими силами на нові перегони.
– А чи обираєте, яку дистанцію потрібно пройти краще? Все ж таки одна олімпійська, а інша – ні.
Людмила Кукліновська: Нам було важливо відпрацювати максимально добре і там, і там. А де саме зможемо перемогти – це не принципово. Звичайно, якби було два «золота» – це б було краще.
– Той час, з яким фінішували, найкращий у вашій кар'єрі?
Людмила Кукліновська: Цей час далеко не найкращий із тих, які ми демонструємо зазвичай. Але і порівнювати їх не можна, бо були різні погодні умови. У Мінську був такий сильний зустрічний вітер і злива. Дуже важко було виступати.
– До речі, Людмила Лузан розповіла Радіо Свобода, що вона веслувати, коли йде дощ. Які погодні умови комфортні для вас?
Людмила Кукліновська: У мене немає улюбленої погоди.
Марія Повх: Ми не обираємо погоду, а завжди під неї підлаштовуємося. Звичайно, є якась комфортніша, коли за вітром йдемо, то завжди легше. Але цього разу виступали проти вітру, ще й бокового вітру, крім того, був сильний дощ. Погода не з легких. Але ж витримали і ось результат – золота нагорода.
– У серпні відбудеться чемпіонат світу з веслування на байдарках та каное. Вистачить цього часу, щоб відновитися?
Марія Повх: Звичайно. 2 місяці попереду. Але там ми вже будемо виборювати ліцензії на Токіо-2020. Тому змагатимемося в олімпійській дистанції 500 метрів.
– Що далі: відпочинок чи підготовка до світової першості?
Людмила Кукліновська: Є цілий тиждень, щоб відпочити. А вже з наступної суботи ми їдемо на тренувальний збір, щоб працювати і готуватися до наступних стартів.
– Як витримуєте такий графік?
Марія Повх: Коли на шиї висить ось така золота нагорода, це і мотивує працювати знову. Заради цього витримуємо будь-який графік і навантаження.
