Гості програми «Ваша Свобода»: член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв; колишній представник президента України в Автономній республіці Крим Борис Бабін; заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Юрій Гримчак
У Міністерстві закордонних справ Росії заявляють, що Херсонській області загрожують епідемії та екологічна катастрофа. Нібито такими можуть бути наслідки припинення постачання Україною дніпровської води до кримського півострова. Натомість сам Крим, за твердженнями російських дипломатів, адаптувався до нових умов.
Віталій Портников: Ось така несподівана заява: російське МЗС попереджає, що Херсонській області загрожують епідемії і катастрофи у зв’язку з ситуацією щодо кримського каналу. Чому? Як ця тема взагалі виникла?
Окупанти намагалися імітувати, що все добре, а з іншого боку, всіляко шукали шляхи забезпечення господарства півострова водоюБорис Бабін
Борис Бабін: Тема виникла давно, через окупацію півострова. Було логічно, що наслідки економічні, логістичні невідворотні. Відсутність електропостачання, водопостачання і товарообігу призвело до того «динамічного розвитку», як каже МЗС Росії. Але напрям цього «динамічного розвитку» дуже своєрідний. У цих умовах окупанти намагалися імітувати, що все добре, а з іншого боку, всіляко шукали шляхи забезпечення господарства півострова водою.
На сьогодні через відсутність дніпровської води неможливий розвиток сільського господарства, усіх, пов’язаних з цим, індустрій. Через 5 років можна констатувати, що жодних альтернатив постачання води дніпровським каналом не знайдено. Фантасмагоричні проекти, на яких окремі колаборанти хотіли «пиляти» мільярдні дотації з бюджету Росії (наприклад, опріснення морської води) не вистрілили – таких грошей у Росії немає, а технологій тим більше.
Сьогодні вони мають невирішену проблему постачання води на заводи північного Криму і для сільського господарстваБорис Бабін
Викачування артезіанської води та перекидання річок на північ – у них був такий проект. Бо русло Північнокримського каналу сьогодні використовують на «реверс». Вони накопичують воду у гірських водосховищах, скидають її в канал, а потім «реверсом» хочуть качати на північний Крим. Є маленьке «але». У Криму цих джерел водопостачання не так багато. І 5 років окупації були більш-менш водними. А тепер природно настає сухий цикл. 5, 7, 9 років (не знаю, скільки точно), скоріш за все 7 років будуть маловодними. Цей рік вже маловодний. Дуже посушливі весна і літо. Дощів не буде. Відповідно ці природні джерела виснажені. Сьогодні вони мають невирішену проблему постачання води на заводи північного Криму і для сільського господарства. Викачування «артезіанки» дає зниження рівня ґрунтових вод (гинуть дерева, насадження), з іншого боку, засолення ґрунтів, бо відсутність води осмосом закачує солону воду з Сивашу та моря. Це природні процеси і зупинити їх неможливо. Їм потрібна вода каналу, щоб заганяти її насамперед у ґрунт, щоб повернути підземні води.
У 2018 році вони вже проводили таку гібридну кампанію. Після подій в Армянську «всеросійські емісари» розгойдували херсонські села, проводили там всілякі зібрання, хотіли підписати петицію, щоб дали воду. Це все ми проходили, як і корупційні спроби пропонувати дуже великі суми і українській владі, і посередникам за те, щоб канал відкрили. Сумнозвісна херсонська влада того часу навіть у прямих ефірах підтверджувала, що вона веде якісь переговори з окупантами.
У цьому році маємо іншу ситуацію. Трохи змінилася українська влада. У росіян є певні очікування, які пов’язані, як мінімум, з періодом турбулентності. У цій турбулентності можна «ловити якусь рибку». Для цього потрібно, крім тиску силового і корупційного, певні інформаційні закиди.
(Повна версія програми)
Це можна було б сприймати, як параною. Але, знаючи російський уряд, коли це вже заявляє МЗС, то це означає, що це погроза бактеріологічною зброєюБорис Бабін
За один сезон вони можуть повністю все відновити. І кадри там є, і обладнання. Не слід уповати на те, що там все здохло, рухнуло. Зараз закидають, що давайте щось робити, бо після деокупації маємо це відновлювати. Це буде найменше з лих, які нам росіяни залишать у Криму. Якщо вони там радіаційної пустелі не залишать – це вже буде завелике щастя. Деокупація передбачає заводнення – запускається канал, дає просадку, 7-10 років ці солі будуть відмиватися.
Фактично Північнокримський канал має дуже обмежений вплив на Херсонщину. На Херсонщину впливають інші канали, які повністю підконтрольні українській владі – каховський магістральний. Це про екологію. Про епідеміологію – це можна було б сприймати як параною. Але, знаючи російський уряд і російську політику, поки ще висловлювалося в медіа, то це можна було б сприймати, як чергову пропаганду про «розіп’ятих младенців». Коли це вже заявляє МЗС, то це означає, що це погроза. Вони нам погрожують бактеріологічною зброєю.
– Пане Гримчак, на вашу думку, що ця ситуація означає? Це тиск на нове українське керівництво, погрози або дійсно готовність спровокувати якусь незрозумілу ситуацію на Херсонщині навколо епідемій?
Супутниковий контроль показує деградацію зелених насаджень в центральному або степовому КримЮрій Гримчак
Юрій Гримчак: На сьогодні запасів прісної води в Криму вистачає для забезпечення населення. Але за останніх 5 років в Криму супутниковий контроль показує деградацію зелених насаджень в центральному або степовому Криму. Це показує, що більша частина води, яка постачалася каналом, використовувалася для промислового виробництва і для сільгоспвиробництва.
Жодних звернень з боку окупаційної влади і країни Російської Федерації не було з приводу води. Бо тоді треба визнавати, що Крим окупованийЮрій Гримчак
Щодо Херсонщини, то можна сказати, що все відбувається з точністю до навпаки. Наявність великої кількості води призвела до того, що ті райони, які примикають до каналу, почали різко збільшувати виробництво сільгосппродукції. Жодних загроз екологічних немає. Епідеміологічних – тим більше. Повністю все контролюється відповідними органами. Тут у зв’язку зі зміною влади спроба розкачати ситуацію з тим, щоб Україна подавала в окупований Крим воду.
Але жодних звернень з боку окупаційної влади і країни Російської Федерації не було з приводу води. Бо тоді треба визнавати, що Крим окупований. Інакше немає сенсу про все це розмовляти. Сам канал за останніх 5 років «завдяки» владі нинішній окупаційній розграбований і приведений до стану, який не дає можливості подавати воду. Треба очікувати найближчим часом масової істерії тих, хто «любить» Росію більше, ніж Україну, з приводу того, що треба давати воду.
– Пане Барієв, ви погоджуєтеся з цією концепцією, що Україна може думати про воду для населення, але не має дбати про воду для промисловості?
Якщо навіть завтра відбудеться деокупація Криму, то це не означає, що ми воду по Північнокримському каналу маємо постачатиЕскандер Барієв
Ескендер Барієв (переклад): Якщо навіть завтра відбудеться деокупація Криму, то це не означає, що ми воду по Північнокримському каналу маємо постачати. Це призведе до надсерйозної екологічної катастрофи. Ще до окупації Криму 50% води, яка постачалася Північнокримським каналом, йшло у ґрунтові води. Упродовж 5 років вода не подавалася – у Північнокримського каналу по суті немає дна як для каналу, відповідно вся вода йтиме у ґрунт. Відбудеться заболочування північного Криму, буде сильне засолення – зворотній ефект відбудеться.
Треба Україні думати про концепцію забезпечення водою вже деокупованого Криму. Зараз починає розганяти паніку окупаційна владаЕскандер Барієв
Ми зараз не повинні говорити про постачання води, бодай не тому, що влаштовуємо чи не влаштовуємо окупаційну владу, а повинні говорити про те, який буде Крим в цьому випадку. Треба Україні думати про концепцію забезпечення водою вже звільненого або ж деокупованого Криму. Зараз починає розганяти паніку окупаційна влада.
Ґрунтові води, які були накопичені з моменту будівництва Північнокримського каналу, вичерпані. Сьогодні у криницях вже солена вода. Є проблема забезпечення у тому числі і питної води. У зв’язку з нестачею води, з високою температурою можемо очікувати епідемію холери або ж інших захворювань. Але не на території материкової України, а на території окупованого Криму.
