Мінськ – Сподівання на покращення результатів мінських переговорів щодо зупинення війни на Донбасі, які перебувають останні 18 місяців у стагнації, поки що не виправдовуються. У столиці Білорусі 19 червня відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) щодо врегулювання ситуації на Донбасі, вже друге після обрання президентом України Володимира Зеленського.
Після минулого засідання 5 червня представники України, Росії та ОБСЄ висловили обережний оптимізм щодо можливого прогресу у безпекових, гуманітарних та економічних питаннях.
На 19 червня сторони покладали надії щодо підписання нового «хлібного» перемир’я, відновлення економічного обміну України з ОРДЛО, а також обміну полоненими у зв’язку з конфліктом на Донбасі. Але нічого нового за підсумками нинішніх переговорів їм сказати не вдалося, лише те, що переговори тривають.
Нове «хлібне» перемир’я на Донбасі відкладено
На засіданні 5 червня сторони домовилися підготувати та вже 19 червня підписати нову угоду про перемир’я, яка містила б ефективні механізми для її реалізації та контролю за дотриманням режиму тиші. Проте такої згоди сторін не було, повідомив після завершення переговорів посередник від ОБСЄ посол Мартін Сайдік.
Діти мають право на канікули без страхуМартін Сайдік
«Незважаючи на очевидну зацікавленість сторін у так званому «хлібному перемир’ї», вони не змогли дійти згоди щодо тексту спільної заяви. Це перемир’я разом з протимінною діяльністю необхідне цивільному населенню, яке проживає у зоні конфлікту, воно необхідне дітям, у яких недавно закінчився навчальний рік. Діти мають право на канікули без страху», – зазначив представник ОБСЄ.
Посол Сайдік все ж має надію, що сторонам вдасться домовитися до наступного засідання ТКГ 2 липня, і що це буде нова угода, яка гарантуватиме тривке перемир’я, на відміну від усіх попередніх угод. Мова йде про те, що рамках нової угоди були б ухвалені додаткові заходи заради того, щоб вона насправді виконувалася, пояснив він.
Два тижні тому на переговорах у Мінську також висловили намір 10 червня почати відведення сил і засобів ураження в районі Станиці Луганської та формування там зони безпеки. Але для цього треба було, щоб протягом тижня там не фіксувалися порушення режиму тиші. Але після такої домовленості, обстріли там лише посилилися, що знову зробило відведення сил та засобів неможливим.
«У мене є відчування, що сторони дійсно хочуть розведення сил та засобів ураження у Станиці Луганській, і я маю надію, що воно відбудеться. Але точну дату назвати не можу», – заявив Мартін Сайдік.
Гуманітарна підгрупа продовжила дискусію щодо обміну полоненими та звільнення інших утримуваних осіб, тут сторони обговорили участь Міжнародного комітету Червоного Хреста у пошуку зниклих безвісти. Але реального прогресу немає.
Як поновити «економічні відносини через лінію зіткнення»
5 червня у Мінську домовилися почати обговорення можливості зупинення економічної блокади окупованих районів Донбасу, що викликало критику різних політичних сил у Києві. Коли така розмова почалася, українська делегація уточнила свій підхід.
Тільки після повернення українських активів в українське правове поле може йтися про перегляд рішення РНБО щодо впровадження торговельних обмежень стосовно ОРДЛОЛеонід Кучма
Як повідомив посол Сайдік, в економічній підгрупі дійсно почалася дискусія щодо «усунення перешкод для економічних відносин через лінію зіткнення», але, за його словами, сьогодні говорити про деталі ще передчасно.
Голова української делегації на переговорах у Мінську Леонід Кучма з цього приводу сказав: «Вся наша робота має бути дорогою із двостороннім рухом, всі процеси повинні відбуватися виключно на засадах обопільності. Тільки після повернення українських активів в українське правове поле може йтися про перегляд рішення РНБО щодо впровадження торговельних обмежень стосовно ОРДЛО».
За словами речниці Леоніда Кучми Дарки Оліфер українська сторона також «наголосила на неприпустимості видачі паспортів Росії мешканцям ОРДЛО, такі дії блокують Мінський процес і ставлять під загрозу подальший процес мирного врегулювання».
Голова російської делегації на переговорах Борис Гризлов, за підсумками переговорів, у свою чергу, заявив: «Дії нової київської влади все більше розходяться з тією позицією, яку заявили виборці на виборах президента. Позитивних змін, на які розраховували люди після виборів, не відбувається. Київська блокада Донбасу триває, київські обстріли Донбасу тривають, політичного діалогу з Донбасом немає».
Хоча посол Сайдік і 5 і 19 червня казав, що атмосфера на переговорах після обрання президентом Зеленського стала більш конструктивною, нинішні заяви свідчать, що вона все ж повертається у звичайне конфронтаційне русло.