Рейтинг «Батьківщини» сьогодні коливається на рівні 7-8%. Хоча ще кілька місяців тому, напередодні першого туру виборів президентський рейтинг Юлії Тимошенко становив 13%. Із яким результатом політична сила Тимошенко прийде до фінішу парламентських перегонів і як може його використовувати, аналізує дописувач сайту «Главред» політолог Олег Саакян. Він вважає, що це ядерний електорат відданих виборців Тимошенко, який кристалізувався і тримався після закінчення президентських перегонів. Однак вона прагне збільшити відсотки своїх симпатиків за рахунок комунікацій та залучення нового виборця. Тема тарифів, перезавантаження, нового курсу, врівноваження енергії Володимира Зеленського своєю досвідченістю – все це знаходить відгук у її цільової аудиторії. Політолог вважає, що Зеленському не вдасться зібрати більшість з суто своїх депутатів, він не набере на парламентських виборах 50 плюс 1 відсоток голосів і йому буде необхідна підтримка інших фракцій для формування коаліції. Тимошенко в цьому випадку бачить можливість розіграти свою золоту акцію і затребуваність в собі. Україну очікує дуже кризовий рік з точки зору зовнішніх боргів, інфраструктурної ситуації і багатьох викликів, які вимагають досить оперативного ухвалення рішень і розуміння всіх ризиків і потенціалів нинішньої системи. Тому Тимошенко розраховує, що команда Зеленського, в разі формування власного Кабміну на чолі зі своїм прем'єр-міністром, усвідомлюючи свою нездатність швидко закрити всі ці управлінські питання, запросить її очолити уряд. Докладніше йдеться в статті «Золота акція леді Ю: на що розраховує Тимошенко».
Дописувач інтернет-видання «Збруч» Євген Ланюк розповідає, чому технократії так стоїть поперек горла філософія. Не лише тому, що її не можна «намазати на хліб» і важко пов’язати з ростом ВВП, а й через те, що саме вона звертає увагу, що в основі суспільства повинна лежати не лише гонитва за ростом економіки, а й нематеріальні цінності – «життя, свобода і прагнення щастя». Автору статті популізм і технократія нагадують «інь» та «янь» протилежності, які породжують та підсилюють одна одну. Технократію часто розглядають як антидот від корумпованих політиків, неефективних урядів та паралізованих парламентів, але й популізм, зі свого боку, також є реакцією на технократію. «Брекзит» та підйом крайніх правих та лівих партій в країнах ЄС, на думку багатьох експертів, стали відповіддю на відчуження європейських еліт, політику технократів із Брюсселя, які нав’язують країнам непопулярні у них рішення без згоди їхнього населення. Дописувач переконаний, що перешкодити популізму, технократії чи їхній суміші, може справжня філософія, яка плекає гуманістичні цінності. І хоча вона не пече хліба, її наявність в університетах може бути запорукою демократіям. Стаття так і називається «Філософія врятує демократію».
Дописувач «Української правди» Олексій Гарань попереджає, що референдуми щодо ухвалення законів в обхід парламенту можуть бути небезпечними і широко практикуються авторитарними чи популістськими режимами. Причиною для написання статті стало нещодавнє інтер'ю представника президента в парламенті, в якому він заявив, що проблеми парламенту можна було б вирішувати шляхом введення двопалатного парламента. Апелюючи при цьому до референдуму 2000 року, оголошеному Леонідом Кучмою «за народною ініціативою». Про те, що дає запровадження двопалатності та чи варто з політичної точки зору посилатись на референдум 2000 року, йдеться в публікації «Небезпеки апелювання до референдуму 2000 року».
