Стоматологія на колесах, що не поступається за розмірами та обладнанням стаціонарній – саме таку зараз збирають запорізькі волонтери. Це вже дев’ятий мобільний стоматологічний кабінет, над яким працюють запорожці. Та це не єдиний проект від запорізьких волонтерів.
«Слон» тому, що великий. Він реально великий. Якщо зайдете всередину, то приміщення повністю відповідає мінімальним нормативам для стаціонарного кабінету. Це 14 метрів. А у нас 18. На базі «Слона» є комп’ютерний томограф, є почекальня. Він просто великий. І так історично склалося, що ми кожному автомобілеві даємо ім’я, на що він схожий», – пояснює запорізький волонтер Василій Мезенцев, чому пересувна стоматологія, яку він збирає зараз із колегам, отримала назву «Слон».
«Слон» – це авто, на базі якого українські військові на передовій зможуть отримати всі види стоматологічної допомоги. Раніше ж стоматологи-волонтери, що працюють в зоні ООС в рамках проекту «Тризуб Дентал», відправляли бійців для хірургічної допомоги чи імплантації до клінік у Запоріжжі та інших, наближених до зони воєнних дій, міст.
Обладнання для «Слона» придбала Національна спілка стоматологів України, а ось збирають та монтують його запорізькі волонтери. «Цю машину насправді півроку робив львівський бронетанковий завод. Він робив, робив, робив. Щось у них не вийшло. Півроку він простояв там. Потім півроку він стояв на заводі «Електрон». Це той, що робить трамваї, тролейбуси. В принципі, є потужності, але не знаю… – каже Василій Мезенцев. – Багато є людей: «Та, зробимо-допоможемо…» і все інше, і на цьому все завершується. Так, вийшло, що ми просто беремо і робимо».
Поруч із Василієм працює Сергій Васькін. Зараз допомагає готувати підлогу «Слона» для стяжки.
«Я виконую фізичну роботу. Більш інтелектуальну інші роблять – обладнання монтують. А Вася залучає мене по мірі можливості до фізичної роботи – щось зробити руками, грубо кажучи», – каже чоловік.
Визнає, що ніколи не міг уявити, що колись доведеться працювати над створенням мобільної стоматології, та пояснює, чому вже п’ятий рік поспіль у вільний час волонтерить.
«Хочеться внести свою лепту, щоб «русского мира» тут не було, хоча сам я російськомовний, народився в Амурській області. Але «русский мир» мені тут не потрібний… Я сам взагалі росіянин. З Сахаліну приїхав у 74-му році. І всі у мене росіяни – Хабаровськ, Сахалін. До 14-го року я не знав, що таке може бути, що родичі від нас відмовляться і припинять спілкуватися, скажуть, що ми бандерівці», – розповідає Сергій Васькін.
«Слон» і «Слоненя»
«Слон» – це восьма пересувна стоматологія, яку збирають для передової волонтери. Серед них як призначені для роботи штатних лікарів-стоматологів військових частин, так і ті, в яких працюють учасники проекту «Тризуб Дентал» – стоматологи, що на волонтерських засадах вахтовим методом надають допомогу військовим у зоні ООС . Першу ж пересувну стоматологію запорожці створили ще у 2015 році.
Василій Мезенцев каже, що волонтерам увесь час доводиться вчитися і аналізувати результати власної роботи: «Щоразу ми зустрічаємося з деякими технічними недопрацюваннями. Ми вміємо визнавати свої помилки. Тобто в «Крокодилі» є велика помилка те, що там бак з водою вшитий і сховане під підлогою водопостачання все, тобто взимку воно замерзає. Зараз ми це прорахували – такого не буде. Потім по ергономіці весь час доопрацьовуємо».
Відмінність «Слона» від попередніх, зібраних запорожцями, мобільних стоматологій – не лише у великому розмірі, а й у надсучасному обладнанні. За словами волонтерів, лише пара клінік у Запоріжжі має таке технічне оснащення. В той же час обладнання універсальне – працювати на ньому зможе будь-який стоматолог.
Поїде «Слон» у зону ООС не сам, а зі «Слоненям»: «На шасі ГАЗ-66 – це буде стоматологічна протезувальна лабораторія, – пояснює Василій Мезенцев. – Тобто це буде єдиний комплекс. Тут будуть повністю всі необхідні інструменти, всі повністю необхідні стоматологічні гаджети, буде інтегральна камера і 3D-сканер стоматологічний. Зверху ще буде змонтований телевізор: коли пацієнт сидить у кріслі, зможе спостерігати, що йому роблять, або дивитися мультики. І цей 3D-сканер буде сканувати, і одразу негатив буде передаватися на ту машину, де буде фрезерний станок і все, і на протязі 20 хвилин йому буде вже готовий міст чи ще щось».
Перші операції у «Слоні» мають пройти вже 28 червня. Планується, що працюватимуть у ньому не лише українські лікарі, а й стоматологи з Іспанії, США, Португалії, Таїланду та інших країн, що мають приїхати до України на запрошення Національної спілки стоматологів України.
Волонтерське радіо та церква для українських бійців
Утім, активність запорожців не обмежується лише організацією стоматологічної допомоги військовим у зоні ООС. Місцеві волонтери серед фундаторів радіо «Тризуб FM», що мовить на Донбасі з 2015-го року. А починалось воно як призначене для волонтерів-стоматологів, що працювали в зоні АТО, та хотіли слухати там українське радіо. Тепер же «Тризуб FM» – на передовій інформаційного фронту на Донбасі. Це радіомайданчик із дискусійними передачами, інтерв’ю з волонтерами, артистами і співаками у прямому ефірі та вечірніми випусками українських новин .
У планах волонтерів і зведення на Донеччині, у Карлівці дерев’яної церкви за старовинними технологіями. Проект храму розробив український архітектор Віктор Морозов. За задумом волонтерів, церква має стати духовним центром для військових, що перебувають в зоні ООС.
Наразі волонтери вже підготували зруб для церкви, а меценати подарували для неї іконостас. Також для храму за старовинними технологіями у Перемишлі відлито дзвін – поки він зберігається у Запоріжжі і чекає часу свого встановлення у Карлівці.
Дзвін для церкви у Карлівці, виготовлений за старовинною технікою у Перемишлі, чекає свого часу на волонтерському складі у Запоріжжі
«Я не думав до 14-го року, що мені доведеться збирати пересувні стоматології. У нас багато проектів. Я не думав, що ми будемо займатися радіо. Я не думав, що ми будемо будувати церкву за старовинними українськими традиціями, обрядами. Ніхто не думав, що так буде: ніхто ж не знав, що наш «великий брат» на нас нападе. Так вийшло», – каже Василій Мезенцев.
Проекти інших запорізьких волонтерів
В цілому ж, в активі у різних запорізьких волонтерів та волонтерських об’єднань безліч реалізованих проектів на підтримку українських військових. Це і виготовлення мобільних лазень та навіть власні матеріалозберігаючі технології плетіння маскувальних сіток. Так, волонтерка Катерина Винниченко, яка за освітою технолог легкої промисловості, запропонувала власну техніку нарізки тканини для сіток, що дозволяє економити її і додати сіткам візуального об’єму.
Запорізькі волонтери не лише опікуються безпосередньою допомогою військовим, а й займаються формуванням їхнього позитивного образу в регіоні. У Запоріжжі видали низку календарів, головними героями яких стали бійці. Так, для видання на 2017 рік знялися не лише місцеві військові, а й львівські. А кошти від продажу календаря пішли на лікування бійця 23-го батальйону, запоріжця Євгена Редька, який підірвався на міні в червні 2016 року. А ось головними героями календаря, виданого волонтерами на початку 2019 року, стали жінки-військові, що служать у розташованій у Запоріжжі 55-ій артбригаді .
Допомагаючи військовим, запорізькі волонтери одночасно популяризували українську національну культуру. Таким проектом стали «Волонтерські вареники». Його учасники, організовуючи ярмарки на підтримку військових у центрі Запоріжжя, паралельно знайомлять городян із народними традиціями відзначення різних національних свят.
Утім, допомагають запорізькі волонтери не лише військовим безпосередньо на передовій, а й намагаються сприяти їхньому поверненню до мирного життя, підтримати їхні родини. Так, три роки в місті діє проект «Кохання перемагає» –волонтери організовують весілля для бійців. Учасниками проекту за час його існування стали понад 20 пар.
Аби підтримати і подякувати родинам військових, а в першу чергу їхнім мамам та дружинам, волонтери цьогоріч також провели «Бал героїв». В рамках підготовки до заходу у Запоріжжі розпочав роботу спеціальний танцювальний клас для бійців та їхніх пар, метою якого було не лише навчити бійців бальним танцям, а й сприяти їхній психологічній адаптації до мирних умов.
І це далеко не всі ініціативи запорізьких волонтерів на підтримку українських військових: їхня кількість вимірюється тисячами добрих справ та щоденною кропіткою працею.
