Львів’янин, військовий психолог, громадський активіст Андрій Мочурад став одним із перших українців, який автостопом добрався до Антарктиди (переліт був лише через Атлантику. Його мандрівка тривала 4 місяці: почалась 1 січня 2019 року. Це було не лише ознайомлення з роботою станції «Академік Вернадський», відвідини кількох десятків островів, найпівденніший з яких – Лахіль, сотні фото і відеоматеріалів, але й своєрідна реабілітація. Адже Андрій Мочурад у 2014−2015 роках служив добровольцем у батальйоні «Айдар», тому поїздка стала для нього ще й переосмисленням життя.
Назбирати якомога більше історій, зустріти нових людей, познайомитись із роботою наукового колективу станції «Академік Вернадський» – все це вдалось львів’янину Андрієві Мочураду.
Від початку, коли планував свою поїздку, він знав, що це буде велика пригода. До неї готувався заздалегідь – посилені заняття спортом, збирав гроші на дорогу і техніку для зйомок фото і відео. Він лише один раз, із Барселони в Буенос-Айрес, летів літаком, решта шляху – автостопом. І це, наголошує він, вартувало цього, бо пізнав історію, культуру і традиції різних людей та ще й така мандрівка фінансово суттєво дешевша.
Андрій Мочурад проїхав Європу, Аргентину, Чилі. Загалом мандрівник подолав, включно з перельотом через Атлантику, близько 16 тисяч кілометрів. Його наплічник важив понад 30 кілограмів і носити його вимагало таки фізичної підготовки. Тепер Андрій Мочурад працює над книжкою і документальним фільмом про українських полярників.
Я був запрошений на станцію бійцем-айдарівцем, який очолює Національний антарктичний науковий центр, Євгеном ДикимАндрій Мочурад
«Описати пригоди і переосмислити себе – це була перша мета поїздки. Бо війна дуже поламала. Я їхав в Антарктиду, щоб привезти матеріал, працюю над книжкою, як колишній атовець поїхав далеко і переосмислив багато речей, вирішив написати книжку, де в сюжеті буде розповідь про мандрівку колишнього учасника АТО, який побачив українську станцію полярників «Академік Вернадський», дізнався про проблеми українських дослідників та й, загалом, української науки. На станції живуть і працюють близько 40 осіб. Це замкнуте середовище, дика природа. Я був запрошений на станцію бійцем-айдарівцем, який очолює Національний антарктичний науковий центр, Євгеном Диким», – розповідає Андрій Мочурад.
На станції «Академік Вернадський» львів’янин прожив два місяці. Умови, за його словами, добрі, як і харчування полярників. Їздив разом із науковцями в експедиції, зробив чимало фото і відзняв 60 годин відеоматеріалу.
Недавно відкрили невідому досі живу істоту, родича п’явок, але довжиною понад метрАндрій Мочурад
«Наприклад, полярники створюють карту морського дна, обриси берегів, збирають каталоги бентосних безхребтних, це глибоководні істоти, тваринки, досліджують їхні аналізи ДНК, описують розміри, тобто вивчають, хто живе на дні в Антарктиді, на глибині 35-45 метрів. Недавно вони відкрили невідому досі живу істоту, родича п’явок, але довжиною понад метр. Також вивчають озонову діру, метеорологи досліджують погоду, беруть проби льоду з майже 10-метрової глибини», – каже мандрівник.
Андрій Мочурад у 2014 році пішов добровольцем захищати Україну у складі батальйону «Айдар». Поїздка на Антарктиду стала для нього реабілітацією.
Те, що Україна присутня в Антарктиді, стратегічно важливоАндрій Мочурад
«Під час поїздки пережив моменти, коли ти кожен день виживаєш. Це дало мені певний запал. Я їхав подивитись, як працює українська станція, що там відбувається. Хоча, викладені мною у фейсбуці фотографії пінгвінів, були дуже популярні! Але нехай це буде інструмент, щоб достукатись до людей із серйозною інформацією. Я, звісно, малював собі ідеалістичну картинку роботи полярників. А побачив звичайну українську державну установу з купою проблем, з бюрократією, але й позитивними змінами. Зараз почали вперше ремонтувати станцію. Нашим полярникам потрібні дизельні човни, тоді б вони легше і краще працювали. Ми не зможемо випередити такі держави, як США чи Британія, де системний давній підхід до науки, але Україна може виїжджати на окремих дослідженнях. Те, що Україна присутня в Антарктиді, стратегічно важливо», – говорить Андрій Мочурад.
Прожити цілий рік в Антарктиді досить важко, особливо психологічно, наголошує мандрівник. Адже не кожен може витримати складні погодні умови, замкнутий простір. Однак краєвиди вражають своєю красою.
Українська станція «Академік Вернадський» розташована на острові Ґаліндез, що у Західній Антарктиді. Між Латинською Америкою і цим островом є невелика протока Дрейка – найнебезпечніше місце у світі для човнів.
Велика Британія «продала» Україні одну зі своїх антарктичних станцій «Фарадей» у 1996 році за символічну плату – 1 фунт стерлінгів. Відтоді Україна і має свою постійну станцію серед 30 країн світу. Щороку на станцію вирушає нова експедиція. Зараз там працюють і проживають учасники 24-ї експедиції. Окрім того, проводяться і сезонні експедиції протягом двох місяців полярного літа.
