Згідно з експертизою фрагментів розписів церкви Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ села Славське Львівської області, їх малював український художник-модерніст ХХ століття Модест Сосенко. Відтак, за оцінками реставраторів, парафіяни разом зі священиком повністю знищили мистецьку та історичну цінність. На сьогодні порушено кримінальне провадження у справі руйнування пам’ятки і ведеться слідство.
Художник-реставратор Ірина Гірна відібрала з купи оббитих 15 травня цього року розписів храму у Славському найбільші за розміром фрагменти орнаменту. Дослідження разом із колегами проводила під бінокулярним мікроскопом, зняла поверхневу фарбу, якою перемальовували розпис у радянський час. Під одним, двома, а місцями трьома шарами, реставратори виявили первинний авторський малюнок Модеста Сосенка.
Лики Святих, найцінніші орнаменти були викинуті у першу чергуІрина Гірна
«Фрагменти орнаментики, крил ангелів, які є записані, а це означає, що поверх авторського живопису Модеста Сосенка і Юліана Буцманюка було пізніше, за свідченнями у 60-70- роки ХХ століття, помальовано. Я не знайшла ні однієї проби, де б не було двох-трьох фарбових шарів. Видно, що майстри перемальовували по авторському задуму.
16 травня я і мої колеги оглянули купу сміття біля церкви з розписами і було видно, що їх збивали зверху, тому всі лики Святих, найцінніші орнаменти були викинуті у першу чергу, вони залишались внизу цієї купи. А зверху лежало сміття, яке підчищали знизу церкви», – каже Ірина Гірна.
10 травня львівські реставратори і представники товариства охорони пам’яток історії та культури дізнались про те, що настоятель храму УГКЦ в Славському Андрій Петришин і парафіяни встановили у церкві риштування і будуть збивати давні настінні розписи. Протягом кількох днів фахівці, чиновники, духовенство їздили у Славське і переконували громаду й отця не руйнувати пам’ятку. Вдаватись до вандалізму заборонили спеціальним приписом обласної адміністрації і експертної комісії.
Всі були повідомлені про заборону вести ремонтні роботиАндрій Салюк
«Ми пробували пояснити отцю і особам, які вели роботи, що вони не мають акту обстеження, ані проекту виконання робіт, ані будь-яких дозволів. Всі були повідомлені, разом із селищним головою, про заборону вести ремонтні роботи у храмі. Це було проігноровано отцем і громадою. Всі розписи – від підлоги до стелі – зруйнували. Коли зустрічались із отцем, він наполягав, що у церкві немає розписів, але реставратори довели, що були», – наголосив голова Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк.
За словами художника-реставратор Андрія Почекви, частина розписів зверху купола була втрачена через пошкодження в роки Другої світової війни , але решта – збережена.
«Розписи Модеста Сосенка були під пізнішим малюванням, це надавалось реставрації, можливо нелегкій, але можна було відреставрувати. Тому з сумом можемо констатувати, що ми втратили дуже гарну пам’ятку», – каже Андрій Почеква.
Розписи Сосенка вважаються одним з найбільших надбань українського культового живопису початку минулого століття.
Синод УГКЦ заборонив отцям руйнувати храми
Греко-католицьку церкву у гірському, туристичному селищі Славське збудували у 1901 році за проектом архітектора Василя Нагірного. За порадою митрополита Андрея Шептицького, розписував храм у 1909 році модерний художник початку ХХ століття Модест Сосенко, якому допомагав тоді ще митець-початківець Юліан Буцманюк.
Від підлоги інтер’єр сільської церкви прикрашала керамічна плитка, виготовлена у Львові на відомій фабриці Івана Левинського. Плитку, як і настінні розписи, селяни повністю збили і викинули на смітник, не залишивши уцілілих елементів.
Це частина української історіїІрина Гах
«Початок ХХ століття і всі мистецькі процеси, які тоді відбувались, представлені найкраще у Західній Україні, так склалось історично. Не лише тому, що стінописом займались українські художники, які отримали освіту у європейських академіях, але й тому, що це частина української історії, яка була під патронатом митрополита Андрея Шептицького. Модест Сосенко був серед його улюблених митців», – пояснила мистецтвознавець Ірина Гах, яку мистецьку цінність втрачено на Львівщин.і
«Сосенко належить до тих художників, які ввели в сакральну образотворчість початку ХХ століття сецесію, зараз ми називає це українським модерном. Це були нові художньо-образні трактування всього, що колись знаходилося в церкві», – додає мистецтвознавець Гах.
Наразі парафіяльна громада ще має ікони, які малював Модест Сосенко. Сам каркас іконостасу порізаний. Між церковною і світською владами домовлено, що парафіяни передадуть іконостас на реставрацію у музей. Однак досі немає рішення Львівської обласної державної адміністрації про передачу мистецької цінності.
За вандалізм ніхто не покараний
На вандалізм у Славському зреагував синод УГКЦ, який зобов’язав духовенство неухильно дотримуватися вимог інструкцій щодо будівництва, розпису і збереження храмів. Також владики заявили про неупереджене розслідування цього випадку як з боку світських органів, так і з боку церковної влади, що винні у нищенні розписів мають бути покарані.
На сьогодні слідство у справі руйнування мистецького розпису триває. Проте ремонтні роботи у храмі не зупинені, ніхто не покараний за вчинення вандалізму.
