У Києві збираються заочно судити лідера «Ліберально-демократичної партії Росії» Володимира Жириновського. Разом із ще двома депутатами Держдуми Росії від ЛДПР Олексієм Діденком і Михайлом Дєгтярьовим політик підозрюється у фінансуванні тероризму за допомогу угрупованням «ДНР» і «ЛНР». У Шевченківському районному суді вже відбулося одне засідання у цій справі, але судді взяли самовідвід. Кореспондент Радіо Свобода з’ясовував, як суд просуватиметься далі і що саме Генпрокуратура України закидає Жириновському та його однопартійцям.
«У кінцевому підсумку ми переможемо! Знову буде травень 1945-го! Але скільки мільйонів має загинути, щоб нарешті над Києвом замайорів російський прапор?» – прокричав лідер ЛДПР Володимир Жириновський у мікрофон, стоячи перед соратниками в зеленому військовому кітелі й береті.
Пролунали оплески, оркестр заграв «День перемоги», і з місця зрушили два УАЗи, завантажені картонними коробками. Так 17 червня 2014 року в Москві завершився мітинг на честь відправлення «гуманітарного вантажу» на підконтрольну «ДНР» територію, яке організувала ЛДПР.
Пізніше Генпрокуратура України використає відеозапис цього заходу як доказ в кримінальному провадженні, відкритому проти Жириновського і його однопартійців за статтею «фінансування тероризму». 28 травня 2019 року в Шевченківському районному суді Києва відбулося перше засідання у цій справі.
Від ЛДПР до «Л/ДНР»
Жириновський і його партія публічно надає підтримку бойовикам «ДНР» від самого початку бойових дій на Донбасі. Основний вид їхньої допомоги – це відправлення автівок, у яких, за інформацією ЛДПР, на схід України переправлялися «гуманітарні вантажі».
Перший такий конвой відправився до Луганська 5 травня 2014 року. Цього дня Жириновський пожертвував для бойовиків особистий броньований армійський автомобіль «Тигр». Прес-служба ЛДПР заявила, що разом із машиною на Донбас «були доставлені медикаменти».
Через три тижні, 23 травня, депутати Держдуми Росії від партії Жириновського Михайло Дєгтярьов і Олексій Діденко в Москві підписали угоду із «офіційними представниками» «ДНР» Андрієм Крамаром і Олексієм Муратовим. У повідомленні на сайті ЛДПР йшлося, що партія взяла на себе обов’язок «налагодити фінансову й гуманітарну допомогу з Росії донеччанам, які страждають від «каральної операції» київської влади».
У рамках цієї угоди партія Жириновського віддала один зі своїх московських офісів під «представництво» угруповання «ДНР» в Росії.
Після цього в 2014 році ЛДПР ще двічі відправляла «гумконвої» на Донбас: 17 червня й 28 жовтня. Восени партія передала до «ДНР» дві «Ниви». На мітингу Жириновський заявив, що автівки були подаровані на прохання бойовиків Михайла Толстих («Гіві») і Арсена Павлова («Моторола»). Транспорт, за словами Жириновського, їм був потрібен для порятунку поранених. Під час виступу російський політик додав, що «гуманітарні вантажі», що відправляються на Донбас разом із «Нивами», були придбані за рахунок пожертвувань від росіян, сума яких склала 5 мільйонів рублів (за поточним курсом приблизно 2 мільйони гривень). Від себе, за словами Жириновського, партія додала ще 13 мільйонів рублів (понад 5 мільйонів гривень).
17 листопада в YouTube з’явилося відео, зняте на території зруйнованого Донецького аеропорту. На ньому видно, як бойовики завантажують зброю у синю «Ниву» із логотипом «ЛДПР», схожу на ту, що трьома тижнями раніше була відправлена на Донбас по команді Жириновського.
Наступний «гумконвой» партія надіслала вже в 2017 році – 8 лютого з Москви на Донбас поїхав «УАЗ» з «предметами першої необхідності».
Співпраця лідерів ЛДПР із бойовиками на сході України не вичерпується відправленням автівок. Представники партії неодноразово грали роль «спостерігачів» на «виборах» у «ДНР» і «ЛНР». А в листопаді минулого року група депутатів Держдуми під керівництвом Михайла Дєгтярьова відвідали «інавгурацію» ватажка угруповання «ДНР» Дениса Пушиліна.
Хід розслідування
МВС України відкрило проти Жириновського кримінальну справу 24 червня 2014 року. Спочатку провадження було зареєстроване за статтею «фінансування незаконних збройних формувань» (ч. 3 ст. 260 ККУ). Лідеру ЛДПР закидали те, що від передав свій автомобіль «Тигр» для «використання його під час бойових дії проти України». 5 липня Печерський суд Києва ухвалив рішення про арешт цієї машини.
Через місяць цей же суд дав згоду на затримання Жириновського. У вересні 2014 року тодійшній радник голови МВС України Антон Геращенко заявив, що відповідний запит був направлений до Інтерполу. Ця організація не оголосила Жириновського в міжнародний розшук. Про причини такого рішення не повідомлялося.
У 2016 році справу проти Жириновського перекваліфікували на «сприяння діяльності терористичної організації» (ч. 3 ст. 285-3 ККУ), її передали спочатку до СБУ, а потім до Генпрокуратури. Ще через два роки в провадженні знову змінили кваліфікацію, і тепер підозрюють главу ЛДПР у «фінансуванні терроризму» (ст. 285-5 ККУ). У 2018 році підозру в скоєнні цього ж злочину оголосили й депутатам Держдуми Росії Михайлу Дєгтярьову й Олексію Діденку.
18 вересня Шевченківський суд Києва дав згоду на проведення спеціального розслідування по цій справі. Це означає, що суддя дозволив судити трьох російських депутатів заочно, тобто за відсутністю обвинувачуваних. Норма про проведення таких розслідувань з’явилася в українському законодавстві в 2014 році. Вона дозволяє судити заочно осіб, які підозрюються в тяжких злочинах проти національної безпеки й переховуються від слідства.
ГПУ передала справу до суду в листопаді 2018 року. У обвинувальному акті йдеться, що Жириновський «з метою матеріального забезпечення терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» створив організовану групу з членів своєї партії, що займалася збором коштів із росіян. Також лідеру ЛДПР закидають те, що від передав бойовикам 6 автівок «для здійснення терористичних актів проти військових підрозділів України».
Депутати Діденко й Дєгтярьов підозрюються в тому, що вони закликали росіян жертвувати кошти «ДНР», а «також забезпечили «представництву» цієї терористичної організації приміщення у Москві».
Сам Жириновський, коментуючи кримінальну справу, як повідомляє російське видання РБК, заявив: «Звичайно, ми регулярно відправляємо гуманітарну допомогу жителям Донбасу – це медикаменти, продукти, які можуть довго зберігатися, одяг, деякі предмети першої необхідності. Транспорт кілька разів відправляли туди. Як все це може бути пов’язано з тероризмом? Якщо вони так вважають в Генпрокуратурі України, то їм усім у психіатричну клініку пора».
Запрошення слідчих до Москви
Перше засідання у справі Жириновського відбулося 28 травня 2019 року – через півроку після того, як провадження потрапило до суду. Воно було коротким – суддівська колегія відразу взяла самовідвід.
Головуючий суддя Андрій Трубніков обґрунтував це тим, що раніше він і ще один член колегії вже ухвалювали рішення у справі Жириновського в ролі слідчого судді. А закон забороняє їм брати участь в розгляді справи по суті, якщо вони вже були суддями у цьому ж провадженні на стадії досудового розслідування.
На перше засідання суду з’явилися прокурор, адвокати депутатів Діденка і Дєгтярьова, а захисник, який був призначений Жириновському, не прийшов. Суддя Трубніков сказав, що від лідера ЛДПР до суду надійшов лист, який був адресований його адвокату, але його зміст головуючий не повідомив.
У розмові з кореспондентом Радіо Свобода прокурор Олександр Жупіна сказав, що йому Жириновський теж надіслав листа.
«Пропонував разом зі слідчим приїхати до Москви для вирішення всіх питань», – переказав прокурор зміст повідомлення.
Ніяких публічних заяв з приводу початку судового процесу Жириновський поки не робив. Як і двоє інших підозрюваних, він не наймав адвокатів в Україні. А оскільки кримінальні справи не можуть розглядатися без захисників, суд призначив їм адвокатів, послуги яких оплачує держава.
Анатолій Юрченко, який представляє інтереси Дєгтярьова, сказав, що його підзахисний з ним не зв’язувався. Попри те, що вони не знайомі і адвокат не знає позиції свого клієнта, він все одно збирається наполягати на його невинуватості.
«На першому засіданні буду просити повернути обвинувальний акт прокурору, тому що обвинувачення необґрунтоване. На мою думку, немає достатніх доказів, які б свідчили про фінансування тероризму», – сказав Юрченко кореспонденту Радіо Свобода.
Захисник не заперечує, що Дєгтярьов займався збором матеріальної допомоги для «ДНР». Але, на його думку, відправлення гуманітарних вантажів не можна розцінювати як фінансування тероризму.
Після того, як суддівська колегія взяла самовідвід, справа Жириновского відправлена на автоматичний перерозподіл іншим суддям Шевченківського суду. Якщо там не набереться колегія з трьох суддів, які мають відповідні повноваження, то провадження потрапить до іншого районного суду Києва.
Проте, навіть якщо судді визнають позицію Генпрокуратури переконливою, навряд чи це матиме для лідерів ЛДПР суттєві наслідки, кажуть правники. На думку юриста Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’ї Свиридової, якщо Жириновському винесуть обвинувальний вирок, малоймовірно, що він буде виконаний.
«По-перше, в Україну він не буде заїжджати, де потенційно його можуть затримати для виконання покарання. По-друге, навіть якщо спробують передати в РФ для видачі або виконання – це без перспектив», – вважає юристка.
На думку експерта, можливостей затримати Жириновського за допомогою міжнародних організацій теж небагато, тому що за кордоном ця справа, найімовірніше, сприйматиметься як політично вмотивована. І попередні спроби України оголосити лідера ЛДПР у міжнародний розшук через Інтерпол підтверджують цей прогноз.