Міська влада Запоріжжя «нарізала» учасникам АТО ділянки землі, що вже мають власників

Запоріжжя – Дали землю, а в неї вже власник – з такою проблемою зіткнулися запорізькі ветерани війни на Донбасі. Упродовж кількох років їм відмовляли у видачі землі в Запоріжжі через відсутність Генплану. А ось коли той затвердила міська влада і запропонувала атовцям землі в місті – виявилось, що вони вже мають господарів.

«Вам дали морозиво в обгортці, ви обгортку розвернули – а там нічого нема», – так голова Запорізької обласної координаційної ради учасників АТО Андрій Хімічев характеризує ситуацію, в якій опинилися місцеві ветерани війни на Донбасі, що претендують на земельні ділянки у Запоріжжі.

Упродовж 2015–2017 років місто не розглядало звернення атошників щодо отримання в місті землі для приватного будівництва. В мерії свої відмови обґрунтовували відсутністю Генерального плану міста. Документ затвердили лише в вересні 2017 року. Після чого міська влада Запоріжжя запропонувала ветеранам війни на Донбасі декілька масивів землі під приватну забудову.

«Нам було представлено 8 проектів. Один проект представлений минулого року у травні. Це в районі Військового містечка – вулиця Воєнбудівська. Там було виділено 395 ділянок. 7 проектів нам презентували у січні цього року. Загалом тисячі дві чоловік ми мали забезпечити земельними ділянками. Отже, коли перші 250 людей отримали дозволи і почали оформлювати документи, проекти, то фірми-проектанти подивилися і дзвонять, і кажуть: «Хлопці, а ви в курсі, що у вас половина вашого масиву земель знаходиться на землях приватної власності?» – розповідає керівник обласного Центру допомоги учасникам АТО Андрій Несмачний, який допомагав бойовим побратимам готувати документи на отримання землі.

45 людей наразі вже встигли обрати собі ділянки з проблемного масиву: «Ми підіймаємо питання, що мовляв поки тут буде вирішуватися, ми цим людям виділимо на іншій ділянці, – додає ветеран війни на Донбасі. – І тут виявляється, що ще 6 проектів теж під арештом, під судом».

Зокрема, у суді слухається справа по обвинуваченню запорізькою прокуратурою посадових осіб Вільнянської райдержадміністрації, які у 2000-х роках «всупереч встановленого законом порядку передали у приватну власність фізичних осіб земельні ділянки загальною площею 32,5 га, які фактично перебували у власності територіальної громади міста Запоріжжя».

Усі ж проблемні ділянки, запропоновані містом ветеранам війни на Донбасі, розташовані на околицях Запоріжжя.

«Ділянки були виділені так, що не кожен учасник АТО, проживаючи в місті Запоріжжі, знає, де це знаходиться. Звичайно, можна подивитися на карті. Незважаючи на це, ми згодні були отримувати ці ділянки, брати їх в роботу, житло будувати там, бо іншого виходу немає – житло в місті не будується практично. Рік працювала ветеранська комісія. Фактично вся ця робота була зведена нанівець…Більш всього обурює відношення до учасників АТО. А тут й інваліди, й сім’ї загиблих, в першу чергу яких ми намагалися забезпечити цими ділянками», – обурюється голова Запорізької міської організації ветеранів АТО Михайло Пирог.

А що ж в інших регіонах?

Ситуація, що склалася у Запоріжжі, далеко не перший випадок надання ветеранам війни на Донбасі земельних ділянок зі спірним статусом. Так, у 2017 році міська влада Ужгорода виділила на потреби атовців 16 га землі на вулиці Загорській, сади на якій перебували у приватній власності і були викуплені в держави в 2014 році. Власник садів сам звернувся до місцевих ветеранських організацій, аби врегулювати потенційну конфліктну ситуацію.

Випадки виділення спірних ділянок ветеранам війни на Донбасі мали місце і на Рівненщині. Двоє бійців у серпні 2016 року отримали документи від Держгеокадастру на ділянки на околицях Рівного. Втім, згодом виявилось, що в 2012 році державний орган вже видав дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на ці ділянки іншій особі – місцевому священику. Той звернувся до суду. І в 2017 році суд першої інстанції визнав винними у ситуації, що склалася, органи Держгеокадастру.

В судовому порядку в 2018 році ветерани війни на Донбасі доводили своє право власності і на Кіровоградщині. Там Соколівська сільська рада не погоджувала бійцям дозволи на землю через претензії її попереднього власника, підприємства «Кіровоградський кар’єр», яке перебувало у стані ліквідації. Атовці домовились з місцевими фермером про обробку земельних ділянок, на які мали кадастрові номери, та через скаргу кар’єру на землю було накладено арешт. Ветеранам згодом вдалося довести своє право на ділянки в суді та зняти з них арешт.

Хто винний?

23 травня запорізькі ветерани війни на Донбасі зустрілися у запорізькій мерії з представниками міської влади та Держгеокадастру, аби спробувати розв’язати проблемну ситуацію.

У міськраді запевняють, що при розробці Генплану міста, на підставі якого резервували для атовців землі, керувались відкритими кадастровими картами.

«Аналіз вівся на основі публічної кадастрової карти. Це дані є відкритими і це опрацьовували. Визначались можливості розташування там житлової забудови. І містобудівна документація в адміністративних межах міста розроблена з урахуванням всіх вимог закону і пройшла всі необхідні експертизи. Накладення вийшло тому, що детальний план розробляється не за даними публічної кадастрової карти, а за планувальними кварталами, згідно з Генеральним планом, обмеженими перспективами доріг. Станом на сьогодні жодного дозволу міська рада не надала на ці ділянки, які не є, як виявилось, юридично вільними на сьогодні», – каже заступник директора департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради Павло Назаренко.

Натомість представники Держгеокадастру кажуть, що міська влада не зверталася до них по вихідні дані і надала свого часу вже розроблений проект Генплану для погодження його відповідності до чинного законодавства. Те, що не вся інформація про власників проблемних ділянок відображена в реєстрі майнових прав та земельному кадастрі, посадовці пояснюють змінами у процедурі видачі документів на право власності, що відбулися в 2013 році.

«Державні акти були внесені в кадастр і видані в 2005 році. Було дві процедури видачі державних актів. До 2013 року видавались державні акти на право власності. А з 2013 року вони почали видаватися через реєстр прав. І всі власники державних актів на право власності мають право цю інформацію перенести в державний реєстр», – пояснює начальник управління державного земельного кадастру головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області Олександр Назіров.

Посадовець додає: «Фактично з 2013 року практично всі земельні ділянки відображені в Державному земельному кадастрі. Мають бути відображені, а по факту представлені не всі, бо фактично в електронному вигляді Державний земельний кадастр у повному об’ємі почав вестися лише з 2013 року. Цілком можливо, що згідно з виданими державними актами 2005 року, якісь ділянки довносяться в нього і на даний час».

Особливість запорізької ситуації з виділенням проблемних земельних масивів ветеранам війни на Донбасі не лише у великій кількості зарезервованих для атовців ділянок, а й розташуванні їх на межі міста та сусіднього йому району.

Журналіст-розслідувач, керівник «Запорізького центру розслідувань» Сергій Сидоров зазначає, що Запоріжжя має значні проблеми з визначенням меж міста: «У Запоріжжя в цілому доволі великі проблеми з околицями, бо ще за губернаторства Карташова (Євген Карташов очолював Запорізьку ОДА у 1999 році, а потім у 2001–2003 роках – ред.) на початку нульових років було не вирішено питання з землями на межах: ані на лівому березі – з Вільнянським районом, ані на правому – з Долінською і тоді Сонячною сільрадами. В ті роки підписання всіх документів, хто і що кому передає, не було доведено до кінця. Вільнянським районом було передано селища – Тепличне, селище будівників, а землі довкола них не були передані до кінця, тобто цей процес не був проведений».

Ситуація з проблемними околицями тягнеться понад десяток років, і відповідно міська влада Запоріжжя не могла не знати про проблемний статус землі на околицях, наголошує розслідувач.

«На цій спірній основі були відводи Вільнянським районом в середині 2000-х років. І коли міська влада восени 2017-го виділила під розробку ДПТ (детального плану території – ред.) ділянки, суміжні з Вільнянским районом, вона чудово усвідомлювала, що це фікція. На кадастровій карті чудово видно, що ці землі розпайовані серед місцевих мешканців та фермерів. Можна було знайти для АТОшників інші масиви земель, як знайшли через півроку, навесні 2018-го, майже 200 гектарів, щоб роздати їх під сонячні станції щойно створеним фірмам», – додає Сергій Сидоров.

Що робити?

Статус спірних ділянок, переданих Вільнянською райдержадміністрацією у власність іншим особам ще у 2000-х роках, можна переглянути лише в судовому порядку, каже запорізький адвокат Сергій Гайдук.

«Цивільний кодекс України наголошує на правомірність правочину. Тобто договір, угода, довіреність, розпорядження є правомірними та чинними, поки не доведено інше. Земельні ділянки виділені розпорядженнями голови Вільнянської РДА. Це землевідведення буде правомірним, допоки суд не встановить інакше», – пояснює адвокат.

В Держгеокадастрі також називають судовий процес одним і з можливих шляхів вирішення ситуації зі спірними ділянками.

«Якщо місто хоче розпорядитися цими землями між учасниками АТО, то треба вирішувати питання з власниками паїв, – каже очільник управління державного земельного кадастру обласного управління Держгеокадастру Олександр Назіров. – Два виходи з ситуації: або в судовому порядкові доводити, що неправильно була оформлена земельна ділянка, або є ще таке поняття як викуп для суспільних потреб. Тобто міська рада домовляється з пайщиками і по рішенню суду чи просто за експертною оцінкою викупаються ці земельні ділянки і роздаються хлопцям в рамках законодавства».

Наразі запорізькі ветерани війни на Донбасі звернулися до міської ради з проханням надати бійцям, яким виділили землю на спірних територіях, ділянки в інших місцях.