Росія намагається розсварити Україну з її сусідами – країнами Вишеградської групи, щоб не допустити зближення України та ЄС, і для цього використовує провокаторів, пише американський часопис Wall Street Journal. А тим часом Київ, який колись покладався на «Вишеград», як на своїх адвокатів у Європі, сьогодні намагається вести переговори на двосторонньому рівні, наводить вже словацький часопис Euractiv слова експерта українського порталу «Європейська правда» Юрія Панченка.
Щоб не допустити виходу України із зони своїх інтересів, Кремль вдався до військового вторгнення, замовних політичних вбивств, економічного тиску. Менш помітними є керовані акти вандалізму та замовні злочини на ґрунті ненависті, мовиться у статті, яку опублікувала Wall Street Journal, посилаючись на європейських офіційних осіб.
Стаття розповідає, що Кремль, який всюди заявляє про те, що в Києві до влади прийшли фашисти, наймає справжніх фашистів, щоб інсценувати насильство та злочини на ґрунті ненависті. Серед прикладів, які наводять журналісти – суд над двома польськими фашистами, які зізналися, що взяли гроші у прихильника Кремля за те, щоб здійснити підпал угорського культурного центру в Україні.
Інший приклад – вибух гранати в польському консульстві в Луцьку в березні 2017 року. А вже на ранок група демонстрантів заблокували головну дорогу, що з'єднує Україну і Польщу з гаслами про «геноцид поляків». Як повідомили у Службі безпеки України, поляків серед демонстрантів не було, а сам злочин, згідно з даними слідчих, скоїли ультраправі активісти, які пізніше втекли до… Росії.
Офіційні особи, з якими спілкувалися журналісти, сказали, що розповіді свідків, перехоплене листування та інша розвідувальна інформація вказують на те, що Кремль намагається підірвати стосунки між Україною та її західними союзниками.
СБУ повідомила, що їй вдалося не допустити проведення конференції, на якій нібито члени угорської громади мали проголосили незалежність від України. В обох випадках контррозвідники вийшли на громадянина Росії, співробітника спецслужб, який намагався найняти українців для нападів і для участі в конференції.
Провокації та політичні вбивства є частиною давнього арсеналу засобів, які використовувало ще радянське КГБ, нагадують кореспонденти американського часопису. Ще у 1960-х роках агенти КГБ підпалювали синагоги в Західній Німеччині і малювали свастики на громадських будинках, щоб дискредитувати країну. В Україні, яка є бідною країною Європи, за невелику суму можна найняти демонстрацію, активних ультраправих активістів, чи журналістів, які вигадають історію, яку потім поширять по всій країні, у Росії та у країнах ЄС.
Усвідомлюючи походження цих інцидентів, Польща продовжує підтримувати Україну. Але частково ці зусилля мали успіх, бо Угорщина, де на націоналістичних позиціях стоїть і прем’єр, і головні партії в парламенті, заблокувала наради України з НАТО на вищому рівні з 2017 року, посилаючись на утиски угорської етнічної громади в Україні.
Україна також переглядає своє ставлення до Вишеградської групи
З боку України ставлення до «Вишеградської четвірки» також змінилося. Якщо раніше Київ розглядав Чехію, Польщу, Словаччину та Угорщину як своїх адвокатів у ЄС, то тепер Україна надає перевагу двостороннім контактам, говорить український експерт з міжнародних питань Юрій Панченко в інтерв’ю словацькому виданню Euractiv.
Він пояснює, що «Вишеградська четвірка» вже «не говорить про Україну одним голосом», до того ж «деякі з них є в конфлікті з західноєвропейськими країнами-членами ЄС».
«Київ не хоче стати частиною внутрішніх суперечок у Євросоюзі, тому що це могло б зашкодити його стосункам із Брюсселем чи Берліном», – зазначає Юрій Панченко.
Також український експерт пояснює, що Київ дуже болюче сприймає тісні зв’язки політичних еліт у країнах «Вишеградської четвірки» з Москвою.
Проросійська позиція лідерів деяких Вишеградських країн є болючішою, ніж та, яку висловлюють австрійські або італійські лідериЮрій Панченко
«Хоча такі важливі питання, як санкції, більше залежать від ставлення Берліна, проросійська позиція лідерів деяких Вишеградських країн є болючішою, ніж та, яку висловлюють австрійські або італійські лідери», – говорить український експерт.
Та попри деякі політичні незгоди, український експерт говорить, що економічна співпраця з країнами Вишеградської групи є доброю, і особливо перспективним є енергетичний сектор.
«В результаті цієї співпраці Україні більше не потрібно купувати газ безпосередньо з Росії. На жаль, незважаючи на посилення двосторонньої торгівлі, взаємні інвестиції залишаються низькими», – зауважує Юрій Панченко.
