Дар’я Карпенко
Більшовицька армія зомбі виступає проти новоствореної Української Держави. Гетьман Павло Скоропадський наказує агентові Максиму Кривоносу зібрати команду й розшифрувати секретні документи противників. Так зав’язуються події коміксу «Воля-2» про перипетії української революції 1917–1921 років, подані через мікс альтернативної історії, фентезі та екшн.
Сюжет графічного роману – коміксу «Воля-2» – розгортається в альтернативній реальності, але серед героїв зустрічаються і відомі історичні постаті. Героями коміксу є перший президент України Михайло Грушевський, верховний комунар Ленін, агент контррозвідки Максим Кривоніс, отаман анархічної автономії Нестор Махно.
Персонажі впізнавані, але зображені у характерній для коміксів стилістиці: будьонівці постають армією зомбі, а російський цар Микола ІІ перетворюється на привида.
Це вже другий том коміксів про історію сторічної давнини, коли Україна намагалася вибороти незалежність, створений українським видавництвом коміксів The Will Production. Щоб по-новому представити події часів Української Народної Республіки, автори коміксу поєднали жанри стимпанку (розповідь про світи, у яких широко використовуються технології часів парових машин – ред.), фантастики та жахів.
Автори коміксу актуалізували мову своїх персонажів сучасними політичними жартами. Так, наприклад, після того, як гетьманові Скоропадському говорять: «Хтось у Кремлі уклав угоду з Дияволом. Прагнуть влаштувати нам пекло», він відповідає: «Пекло так пекло!»
«Важливим фактором для нашого видавництва є позитив та гумор. Саме це створює робочу атмосферу, адже жодне обговорення або ж «мозковий штурм» під час створення того ж сценарію не проходить без жартів та сміху», – розповідає менеджерка проекту Ольга Вознюк.
То що ж це – провокація чи сучасна форма розповіді про історію? І для чого потрібне таке альтернативне відтворення історичних подій? Радіо Свобода розпитало Ольгу Вознюк.
– На яку аудиторію розраховані ваші комікси?
– Можна сказати, що наші комікси розраховані на людей будь-якого віку. Коли ми починали роботу над цією серією, то орієнтувалися на дорослих, але багато підлітків нею зацікавилося. Тому зараз ми можемо стверджувати, що охоплюємо широку аудиторію.
– Другий том більший за перший. Чи означає це, що ви вирішили збільшити обсяг, бо 1-й том став популярним?
– Так, 1-й том зацікавив читачів, ми отримали чимало відгуків від них.
Але, тут справа не лише в популярності, а в тому, що ми прагнемо розвивати цю серію.
До того ж, зараз, коли вийшло продовження і багато людей уже встигло його прочитати, ми бачимо безліч позитивних коментарів, тому й хочемо працювати далі.
– У чому особливість «Волі-2»?
– Є основна й дуже помітна особливість. 1-й том складався з трьох окремих історій, виконаних різними авторами. Звісно, вони були пов’язані, але відрізнялися стилем зображень.
Цього разу ми змінили концепцію і вирішили створити єдину історію. І, звісно ж, тут з’являються нові персонажі і продовжуються пригоди вже знайомих читачам героїв.
– Які подальші плани на цю серію?
– Узагалі-то ми планували, що серія «Воля» складатиметься з трьох томів. Проте зараз у нас дуже багато ідей щодо того, як можна розширити цю історію.
Ми плануємо випустити цикл приквелів (історії про те, що відбувалося до основного сюжету – ред.) про героїв, які найбільше сподобалися читачам. Зокрема, це буде історія про Ганнусю – асистентку професора Вернадського, яка зачепила серця людей.
– Чому ви обрали самі історичну тематику, історію України?
– Нашу команду обурювало те, що періодові Української революції присвячено дуже мало творів. Так постало рішення змінити це.
Звісно, ми не претендуємо, щоб ця серія отримала звання наукового трактату чи науково-популярної літератури.
Але теж проводимо свої дослідження. Наприклад, намагаємося вишукувати інформацію про техніку чи одяг того часу. «Живі», реальні деталі зачіпають людей. І якщо хтось ніколи взагалі не цікавився історією, то через комікс він може отримати якісь загальні уявлення, дізнатися про якісь реальні деталі і, найголовніше, зацікавитися цим історичним періодом чи будь-яким іншим.
– Ваша команда заявляє, що прагне створити аналог коміксів «Марвел». Це дуже амбітно, думати про конкуренцію із усесвітньо відомими видавцями коміксів?
– Звісно, на цьому етапі роботи у нас немає достатньо засобів, щоб конкурувати з «Марвел», які існують уже 80 років. Але ми вважаємо, що треба ставити собі дуже високу планку, щоб був стимул розвиватися.
– Також ви кажете, що хочете через комікси популяризувати Україну у світі. Яким чином?
– Ми плануємо просувати наші комікси за кордоном і орієнтуємося насамперед на Захід. Зараз триває робота над перекладами історій. І ми дуже сподіваємося на позитивну реакцію читачів-іноземців.
– А як просуваються плани екранізації коміксу «Воля»?
– Минулого року ми брали участь у конкурсному відборі від продюсерського центру Pronto Film. Переможцям надається державна підтримка на виробництво та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування. Максима Асадчого, який працював над фільмом «Поводир», затвердили продюсером.
Проте ми не отримали ту кількість коштів, на яку сподівалися. Тому зараз плануємо взяти участь у конкурсі Держкіно.
Але комікси, фігурки та іншу пов’язану з серією продукцію ми створюємо за свої кошти.
Якщо залучимо якогось спонсора, то може трапитися так, що його бачення роботи відрізнятиметься від нашого. А ми не хочемо ні під кого підлаштовуватися.
– У 1-му томі ви зобразили Леніна у вигляді демона. Чи й 2-му томі є такі провокації?
– Серія «Воля» представляє альтернативну реальність. І герої в ній мають образи, які демонструють риси їхнього характеру. Якщо це негативний персонаж, то і зображений таким чином.
Звісно, це гіперболізовано, але ми вишукуємо таку рису героя, яка створить йому образ.
І в 2-му томі до Леніна додається ще один негативний персонаж — Троцький.
– Узимку в київському метро відкривали виставку «Квантовий стрибок Шевченка». Картини цього проекту зображали Тараса Шевченка у дуже незвичних образах. Не всі сприйняли це позитивно, і виставку навіть довелося закрити раніше. Чи зіткнулися ви із чимось подібним?
– Так, була певна негативна реакція, але вона надходила передусім із Росії. Це почалося ще на етапі реклами нашого 1-го тому, наші ролики часто блокували. Більше того – розповіли про «Волю» на російському телебаченні в прайм-тайм. І це навіть зіграло нам на руку, адже потрапити в новини у такий час дуже складно. Вони певним чином створили нам рекламу, адже відео передачі стало вірусним і постійно поширювалося в фейсбуці.
Але наш комікс справді вартий того, щоб його почитати, адже він має захопливий сюжет та розповідає про пригоди незвичайних героїв.
І, крім того, представляє новий погляд на історію України.
Комікс – графічно-оповідний жанр, у якому поєднано послідовність малюнків і короткі тексти, що разом становлять завершену історію. В Україні такий жанр почав розвиватися не так давно. Інтерес до коміксів почав збільшуватися після успішних екранізацій Marvel та DC. А з 2010 року з’явилися перші українські видавництва, які почали спеціалізуватися саме на коміксах.
Читайте ще:
«Розквашене яблуко» про жінок у темних окулярах: навіщо українцям комікс про насилля у сім’ї
«Укрмен» та інші супергерої. Як розвивається українська індустрія коміксів
