Президент Росії Володимир Путін підписав указ, який дозволяє видавати в спрощеному порядку в тримісячний термін російські паспорти громадянам України, які народилися і жили до 2014 року в Криму. Указ також стосується громадян інших країн або їхніх родичів, які зазнали незаконної депортації з території Кримської АРСР.
Отримати російські паспорти в спрощеному порядку зможуть також громадяни України й особи без громадянства, які до початку військового конфлікту на Донбасі жили на окремих територіях Донецької і Луганської областей України, а потім виїхали в Росію як біженці. Українське Міністерство закордонних справ вже висловило протест і зажадало, щоб такі документи не визнавалися іншими державами.
Юрист-міжнародник, старший партнер київської юридичної фірми «Ілляшев і партнери» Роман Марченко вказує на те, що зараз в українському законодавстві не передбачене покарання за отримання другого громадянства.
«Конституція не передбачає можливість громадянина України отримати додатково громадянство іншої країни. При цьому, якщо раптом громадянин пішов на такий крок, то Україна не визнає, що він став громадянином іншої держави, і продовжує вважати його своїм. Основна колізія полягає в тому, що законодавство не передбачає механізму автоматичного чи іншого позбавлення громадянства, тобто ніякої санкції. У світі ці питання дуже по-різному врегульовані: приблизно половина країн взагалі не визнає подвійне громадянство, в інших спеціально передбачені договори про подвійне визнання громадянства ‒ наприклад, у французів із канадцями, у британців із жителями Індії. Якихось санкцій за набуття іншого громадянства, крім позбавлення першого, зазвичай не передбачається», – каже юрист.
Видача російських паспортів жителям «ДНР» і «ЛНР» ‒ це вже політичний крокМихайло Савва
Доктор політичних наук, голова правління харківської Експертної групи «Сова» Михайло Савва розділяє питання російського громадянства для кримчан і для жителів Донбасу.
«Що стосується паспортів для кримчан, тут немає якоїсь політичної підоснови, таких людей небагато. Путін просто намагається вирішити їхні проблеми, щоб не викликати додаткове невдоволення, бо воно буде прив’язане до проблеми анексії Криму. Набагато значущіша видача російських паспортів жителям (територій Донбасу, захоплених угрупованнями) «ДНР» і «ЛНР», ‒ це вже політичний крок. Демографічна ситуація в Росії дійсно важка, але це ніяк її не покращує. Це крок на шляху до заморожування конфлікту на Донбасі ‒ він уже був випробуваний у Придністров’ї, Абхазії й Південній Осетії. Тобто підвісити Україну політично, створити на її території на тривалий час, на десятиліття такий анклав, таку скалку, яка може бути використана в будь-який момент для масштабної дестабілізації, зокрема, створити перешкоду для вступу України в НАТО», – каже експерт.
Михайло Савва вважає, що цей крок готувався давно, бо бланки російських паспортів для жителів окремих районів Донецької та Луганської областей були замовлені ще торік.
«Навіть більше, вже у грудні ніхто не приховував, що таке рішення буде ухвалене в період президентських виборів в Україні. Це було спрямовано на додаткову дестабілізацію, на створення можливості для торгу вже з новим президентом. У підсумку хочуть отримати таке вирішення проблеми «ДНР» і «ЛНР», яке було б вигідним для режиму Путіна. Економічно це досить витратно ‒ ціна питання 100 мільярдів рублів, і переважно це пов’язане з пенсіями, ‒ але політично Путін дуже чітко дає зрозуміти, що він заморозить цей конфлікт на десятиліття, якщо нова влада України не зробить кроків назустріч. Але це пенсії тільки для тих, хто отримає закордонний російський паспорт, приїде на територію Росії, знайде, у кого зареєструватися, отримає внутрішній російський паспорт. Очевидно, це зроблять не всі пенсіонери з Донецької та Луганської областей», – вважає він.
До російського громадянства ставляться, як до «аусвайсу»Ахтем Чийгоз
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз міркує про кримськотатарський аспект путінського указу.
«Я не думаю, що цей закон спрямований на реалізацію їхніх (кримських татар) прав, тому що це стосується зовсім невеликої кількості ‒ можливо, десятків, сотень, ‒ тих, хто потрапив у таку правову колізію. Приїхавши з Узбекистану і не встигнувши отримати українське громадянство, вони виявилися особами без громадянства й не могли отримати російське. Усім іншим кримським татарам його просто нав’язали, до нього ставляться, як до «аусвайсу» (нім. «документ, що посвідчує особу»; слово було запозичене в часи Другої світової війни в сенсі документа, який видає окупаційна влада на окупованій території – ред.). Я читав цей документ, він такого широкого формату й має на увазі поширення «русского мира», щоб мати точки опори в Україні загалом. Все у Росії йде за планом, це навіть не має викликати сумнівів. Це дуже серйозні виклики й цілеспрямована політика дестабілізації. Дехто може недооцінювати роль цієї повільної, повзучої анексії територій або душ людей», – застерігає кримськотатарський діяч.
Народний депутат України Сергій Висоцький (фракція «Народного фронту») переконаний, що офіційний Київ не повинен неоглядно карати всіх громадян, які оформили або оформлять собі російський паспорт.
«Реакцією українського парламенту має стати ухвалення нашого закону про захист державності від проявів колабораціонізму. З одного боку, хочеться емоційно відповісти Путіну, що всі, хто отримає громадянство Росії, мають автоматично позбавлятися громадянства України. Але ж ми знаємо, що Росія надавала громадянам України в Криму громадянство насильно. У нас є випадки, коли люди абсолютно випадково знаходили себе в реєстрі російських громадян. На окупованій території фактично живуть українські заручники, у людей немає вибору. Тому тут різких заходів, мовляв, усе, тепер ви без українського громадянства, мені здається, не варто робити. Законопроект про протидію колабораціонізму говорить про обмеження у правах тільки тих українських громадян, які пішли на свідому співпрацю з ворогом», – вважає депутат.
