Напередодні 9 травня телеканал «Інтер» запустив рекламний ролик із закликом «пройтися в День перемоги Маршем пам’яті з фотографією діда-фронтовика». Анонсована акція називається «Ніхто не забутий, ніщо не забуте», утім, за своєю суттю та стилістикою вона повністю нагадує інший, створений у Росії захід – «Безсмертний полк». Чому такі флешмоби називають ходою «победобесия» та одним із елементів гібридної війни Росії проти України, та як цього року українці планують протистояти такій ході?
9 травня 2012 року російським Томськом пройшла колона людей. У їхніх руках були квіти і таблички з фотографіями нібито їхніх родичів, котрі брали участь у Другій світовій війні.
Захід активно висвітлювали не лише регіональні, але й федеральні російські ЗМІ, а організатори ходи – троє томських журналістів – розповідали, що «герої, які відстояли свободу країни, повинні бачити свято (хай навіть з фотографій)».
Через три роки – у 2015-му – «Безсмертний полк» вперше пройшов Червоною площею у Москві. На чолі колони був президент Росії Володимир Путін.
Для російських ЗМІ це стає однією з головних подій того дня: усі вони розповідали про шалену кількість учасників заходу, про його ідеологічну важливість та про те, як очільник країни «вшанував пам’ять свого батька-фронтовика».
Утім, за красивою телевізійною картинкою та офіційними фотографіями тоді заховався й інший ракурс. Його показали вже в соцмережах. Так, зокрема, з’явились світлини викинутих на смітник по завершенню акції портретів, а також з’ясувалось, що серед тих, чию пам’ять захотіли вшанувати росіяни того дня, опинився, наприклад, один з організаторів масового терору в СРСР Лаврентій Берія.
Подібні випадки повторювались і під час акцій «Безсмертного полку» у подальші роки. Журналісти та активісти неодноразово фіксували серед учасників людей, які навіть не знали, чий саме портрет вони несли. А в окремих містах для створення масовості ходи застосовували адміністративний ресурс.
Попри це у Росії «Безсмертний полк», як і раніше, залишається одним із важливих елементів так званого «победобесия» – культу перемоги у німецько-радянській війні, спрямованому на мілітаризацію суспільства та, зокрема, підживлення ідеї «русского мира».
Ба більше, хода, яка колись розпочиналась як «некомерційна, аполітична та недержавна ініціатива», впродовж останніх кількох років набрала більш офіційного змісту і нині фінансується, зокрема, з російського держбюджету.
При цьому «Безсмертний полк» намагається ідеологічно виховувати не лише росіян. Акцію активно просувають і в інших країнах. Насамперед тих, які колись були в СРСР. Особливо ж – в Україні, задля утримання якої у полі свого впливу Росія розв’язала масштабну гібридну війну, окупувавши частину української території.
«Акція «Безсмертний полк» – взірець витонченої політичної спекуляції на почуттях людей. Насправді у Москві її придумали ... для того, щоб російській експансії в сусідні країни допомагали не лише живі», – наголошував ще у 2017-му президент України Петро Порошенко.
«Під прикриттям «Бессмертного полку» у Росії в останні роки на місце реальних подвигів реальних героїв війни повертаються «подвиги» тих «героїв», що були створені сталінською пропагандою: «28 панфіловців», «5 моряків-севастопольців» тощо», – зазначає історик та публіцист Сергій Грабовський.
«Безсмертний полк» – це надзвичайно талановито вигадана ідея з боку Росії для здійснення їхньої місії використання ідеологем і 9 травня, і Другої світової під назвою «Велика вітчизняна», з метою ідеологічної спочатку, а потім і територіальної окупації держав незалежних, які знаходяться по периметру Росії», – вважає політичний і громадський діяч, історик Олесь Доній.
Загалом в Україні ідея «Безсмертного полку» наштовхнулась на супротив: як через ворожу ідеологію і використання під час таких акцій забороненої комуністичної символіки, так і через постаті самих організаторів (у їхніх лавах зазвичай політики з опозиційних лівих сил, активісти проросійських організацій, екс-комуністи та екс-регіонали).
Відтак останні кілька років заходи на кшталт «Безсмертного полку» в різних українських містах супроводжувались словесними та фізичними сутичками.
Так, наприклад, було у травні 2016-го в Одесі та Києві.
У 2017-му це повторилось, окрема, у Запоріжжі, Харкові і знову в Києві.
Хоча з’явились і більш креативні методи боротьби. Наприклад, тролінг, коли частина активістів приходила на ідеологічно проросійську акцію з портретами українських повстанців, героїв комп’ютерних ігор та кіно:
Тролили учасників «Безсмертного полку» і в інший спосіб:
Попри ці та інші випадки подібну ходу мають намір провести і цього року. Анонс київської акції із назвою «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» (ідеологічно та стилістично ідентичної з «Безсмертним полком») напередодні 9 травня розпочав транслювати телеканал «Інтер».
Як зазначається у ролику, її організатором є «Київська міська організація ветеранів». Усіх охочих закликають прийти з «портретами дідів-фронтовиків» о 10-й ранку до столичного парку Слави.
У відповідь на це письменник Андрій Курков виступив з альтернативною пропозицією.
«Можливо варто пройтись по містах України не з портретами загиблих за країну, якої більше немає, а з портретами загиблих за Україну на Донбасі, з портретами зниклих без вісти там же та в Криму, з портретами викрадених і захованих в тюрмах Росії українських громадян», – пише він.
Таку ідею Куркова вже підтримали у МЗС. Зокрема, міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що вона «слушна».
«Пропоную тоді вийти на вулиці також з портретами українців, замордованих у часи сталінських репресій. Це буде адекватна відповідь, для повноти картини у людському та історичному вимірі», – зазначає міністр.
І поки ця ідея сподобалась багатьом українцям, у Росії вже встигли все розкритикувати і звинуватити Клімкіна у перекручуванні історії.
«Клімкіну варто або мовчати у цей день, або ж говорити речі, які відповідають реальним історичним подіям», – заявляють у Раді Федерацій Росії.
Однак, саме «проросійські ідеологеми «Великої вітчизняної» відіграли і продовжують відігравати не останню роль у війні на Донбасі», – вважає філософ та публіцист Петро Кралюк.
«Використовуючи їх, російська пропаганда зуміла представити жителям Криму, Донбасу, частково Сходу й Півдня України київську постмайданну владу як «фашистську»... Йдеться тут не про вшанування ветеранів війни, яких майже не залишилося, не про пам’ять про воєнні лихоліття, а про політику, яка має відверто антиукраїнський характер», – пояснює він.
Нині на окупованих Росією українських територіях саме «Безсмертний полк» є одним із тих засобів, за допомогою якого вона намагається ідеологічно прив'язати Донбас та Крим до себе.
Інколи доходить до абсурду. Так, у 2018 році в окупованому Донецьку під час подібної ходи учасники несли таблички із фото бойовиків «Гіві» та «Мотороли».
Починаючи з 2015 року, в рамках декомунізації 9 травня в Україні офіційно відзначають як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Окрім того, Україна 8 травня разом з усією Європою проводить День пам’яті та примирення.
Щодо акцій на кшталт «Безсмертного полку», то в СБУ та МВС неодноразово наголошували, що формальних підстав для заборони їх немає, адже, згідно з українським законодавством, усі громадяни мають право на мирні зібрання. Водночас кожного року подібні флешмоби відбуваються під пильним наглядом правоохоронців.
