Газета «День» досліджує – які головні виклики стоять перед новим президентом. Так, політичний експерт видання Роман Рукомеда переконаний, що існує один суцільний виклик, як в площині зовнішніх, так і внутрішніх стосунків, – це некомпетентність і брак досвіду у президента Зеленського. Ця людина ніколи не працювала на державних посадах, не займалась питаннями економіки. Вчитися під час перебування на посаді в країні зі слабкою державною системою – великий ризик. В експерта виникає питання – чи здатен новий президент ефективно себе продемонструвати? Наскільки він може адекватно впоратись із завданнями в рамках повноважень президента. Це зовнішня політика і національна безпека. Чи здатен він налагодити ефективну комунікацію з західними лідерами? Протокольні телефонні дзвінки – це одне, а реальна комунікація – це зовсім інше. Чи здатен він добрати людей, які будуть ефективно працювати на зовнішньополітичному напрямку? І в МЗС, і в АП... Що стосується внутрішніх проблем – це питання війни. Це парафія президента, тобто оборони і безпеки. Але українці досі не отримали відповіді на те, кого планують призначати на посаду міністра оборони, начальника Генштабу, голови СБУ, Служби зовнішньої розвідки тощо. Тобто існує великий знак питання не тільки щодо кадрової політики, а й ментальності – як Зеленський збирається будувати відносини з Росією, як з країною-агресором? Переговори з Росією будь-якого характеру – це і буде індикатором. Про це йдеться в публікації «Від ейфорії – до реалій».
Першою інтригою українських президентських виборів стане навіть не ймовірна зміна зовнішньополітичного курсу, а цілком-таки фінансове питання, наголошує газета «Україна молода». Тобто, чи залишиться у державній власності найбільша фінансова установа держави – «Приватбанк», чи відійде у руки його колишнього власника, бізнесмена Ігоря Коломойського? А якщо, скажімо, відійде, то на яких умовах: повторної приватизації за передбаченою законом пропозицією чи повернення назад за рішенням суду? Із втратою величезних бюджетних коштів. Про те, як можуть розвиватися події у фінансовій системі України, якщо держава програє Коломойському суд щодо «Приватбанку» та як можуть розвиватися події далі у фінансовій системі України, йдеться в матеріалі «Три сценарії краху».
Уряд планує заборонити встановлювати сонячні панелі на земельних ділянках. З такою пропозицією міністр енергетики і вугільної промисловості Ігор Насалик звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Як пише «Газета по-українськи», будівництво приватних сонячних електростанцій переросло у підприємництво. Це створює додаткове фінансове навантаження на інших споживачів і погіршує показники якості електроенергії в мережі. Насправді за цим стоять інтереси олігархічних груп, – стверджує експерт видання з енергетики Михайло Гончар. Вони порахували, що такий заробіток відкушує шматок їхнього пирога. В Україні є кілька мільйонів господарств. Рано чи пізно більшість перейде на альтернативні джерела. Вони мінімізують залежність від великих енергокомпаній, а ті втратять гроші. З погляду національних інтересів, варто розвивати сонячну енергетику на рівні домогосподарств, переконують експерти. Заголовок статті – «Олігархи викачують гроші з енергоринку через зелений тариф».
За політичними баталіями майже непомітно пройшла новина про заборону Росії на експорт нафти та нафтопродуктів в Україну. Утім, вона може стати серйозним викликом для України, переконує газета «Голос України». Адже на ринку нафтопродуктів України російське дизпаливо, зріджений газ та бітум займають понад 32 відсотки. Видання зазначає, що Україна споживає майже 6 мільйонів тонн дизпалива на рік. З нього приблизно половина – російське. Інша половина – з Білорусі. Але білоруський імпорт – це продукція Мозирського нафтопереробного заводу, який наполовину належить росіянам і який переробляє російську нафту. Ще один вразливий пункт російського імпорту – скраплений газ. Докладніше з проблемою газета знайомить у матеріалі «Нафтозалежність від Росії переростає у кризу».
