«Телегіпноз працює» – Андрій Курков про перемогу Зеленського і наступні 5 років для України

Теперішні вибори продемонстрували, що телебачення і соціальні мережі можуть зробити людину без конкретної програми і найменшого політичного досвіду президентом України. Про це в ефірі Радіо Свобода зазначив письменник Андрій Курков. Утім, додав, за Володимира Зеленського хоч проголосувало близько 73% населення, але контролювати його буде саме та меншість активних українців. Про нового президента, його перші заяви, жарти і команду своїми міркуваннями в ефірі Радіо Свобода поділився письменник Андрій Курков.

​

Інна Кузнецова: Пане Курков, ви писали у фейсбуці, що, можливо, з понеділка з’явиться «Слуга повстанців» – новий телесеріал. Дехто каже, що варто стежити за вашою творчістю і дивитися на ваші передбачення, а це,зокрема, Ваша книга «Любов президента». То що може з’явитися – «Остання любов президента-2» чи «Слуга повстанців -1»?

Андрій Курков: Не знаю, не хочу, щоб сьогоднішні події змінювали мої творчі плани. Ми з Юрком Винничуком пишемо інший коротенький роман, схожий більше на пародію на Дена Брауна, ніж на події в Україні. Але, звісно, реальність провокує.

– Знаючи вашу творчість, щось буде. А що саме – побачимо. Як щодо емоцій дня сьогоднішнього?

– Досі не можу прийти до тями. Намагаюся зрозуміти: як можна прийти до влади без програми й конкретних планів. Виявляється, що це можливо.

– Більше того, можна говорити мовою жартів, мовою артиста. Тобто люди обирають артиста? Чи люди голосують проти чогось?

– Я думаю, що вони голосували проти. Але навіть це «проти» було їм нав’язано через соціальні мережі, через соціальні меседжі, в тому числі і в жартах.

– Ви також багато жартували. І з тим самим Юрком Винничуком піджартовували. Що зараз будуть вимагати від президента письменники?

– Будемо слідкувати, але я досі не бачив президента і не чув його. За нього говорить його політконсультант. Якщо і надалі всю каденцію буде говорити політконсультант, то фактично він і буде грати роль президента, а не сам Зеленський. Немає ніяких меседжів, які можуть поєднати думку з обличчям нового президента.

– Ну чому? Меседжі з’являються, їх щоправда небагато. Володимир Зеленський вчора сказав про мовну політику, що буде і повинен захищати українську мову. Прозвучала така заява.

– Заява прозвучала, але вона трошки не співпадає з заявами, які він робив перед виборами. Може, він поступово зрозуміє тиск від активної частини населення, а основна частина виборців – це не завжди активна частина населення.

– Виглядає так, ніби Зеленський потрапляє в таку собі пастку, коли є 73%, які проголосували за нього, а є 25% активного населення, які будуть йому протидіяти, підштовхуватимуть до якихось дій?

– Вони будуть його контролювати, вони будуть над ним жартувати, як він жартував над всіма іншими. Звичайно, оцей тиск він буде відчуватися все більше і більше, але протидіяти цьому тиску буде його оточення.

З часом його почнуть ховати, захищати від цих меседжів. Хтось буде формувати його офіційні політичні погляди.

– Хто це може бути: радники, політичні друзі, олігархи?

– Ми цього точно не знаємо. Те, що радники – точно. Але звідки взялися ці радники і чи буде хтось на них впливати? Якщо президент зараз не може висловити свої погляди, програму, плани, то він повинен вивчити сценарій, який йому напишуть ці люди. Щоб виник цілісний образ мислячого президента з поглядами – має бути сценарій написаний фахівцями з усіх сфер політичної діяльності. Але це буде складний сценарій, адже думки одних можуть суперечити іншим, якщо вони написані різними людьми.

– Навіть думки виборців президента суперечать одна одній.

– Так воно і є. Пам’ятаю 2013 рік, початок Євромайдану, коли люди об’єдналися проти Януковича, але кожен прийшов зі своїми проблемами і з надією їх вирішити.

Ті, хто проголосували проти Порошенка і проти його оточення, за нового президента також вимагатимуть вирішення своїх проблем. Ці проблеми були винесені на білборди Зеленського: «Кінець епохи бідності» чи ще щось. Мовляв, дамо їм пенделя. Добре, дали, а коли кінець епохи бідності? І це почне його електорат обговорювати через 100 днів точно.

– Щодо кінця епохи бідності, вже сьогодні один із радників Володимира Зеленського сказав, що так швидко це не буде.

– Ну так, а потім він може сказати, що слоган був про кінець епохи бідності, але не початку епохи заможного життя.

– Якщо згадувати ваш твір «Остання любов президента», то там у президента було нове чуже серце, яке йому дісталося після операції. Що може бути тут? Тут може бути мозок чи щось інше? Чи, може, так само серце?

– Серце тут не буде задіяне. Скоріше – технічні можливості мозку, тобто карта пам’яті. Можуть задіяти мозок, карту пам’яті і систему пам’яті, систему підготовлених відповідей на якісь запитання, яка може давати час від часу збій. А тоді замість відповіді на одне запитання будуть відповіді на інші.

– Вчора була представниця «Фемен», яка написала на грудях англійською «кіт у мішку». До речі, чи можна передбачити, скільки провокацій таких буде по світу? Що буде далі?

– Французька преса дуже саркастична. Всі ставлять питання: чому така ситуація виникла, звідки взявся Зеленський, що буде далі? Мовляв, про нього нічого не відомо, він не має жодного політичного досвіду і так далі.

Я не знаю, що пишуть в Англії. Я думаю, що всі дивляться на Україну і думають: «Ого! Знову: то Майдан, то такі вибори». Я думав, що текстів про справжню демократію буде багато, але більше пишуть про маніпуляції телевізійних технологій.

– Ваша колега Енн Епплбаум, відома американська письменниця і дослідниця, написала про Зеленського: «Згідно з російським наративом, з 2014 року Україною керували лідери «нацистсько-фашистського перевороту». Зараз Україна чесно і вільно обрала нового президента, який навіть сам є єврейського походження. Як пояснять це «Спутник» та RT?»

– Вони проігнорують це, я думаю. Насправді вони будуть зосереджуватися, що проти нього голосували фашисти. І що ці 25%, хто голосували проти нього на виборах це є чергова загроза і «російському миру», і «великій дружбі одного народу».

– До речі, пані Епплбаум згадала єврейське походження Володимира Зеленського і про це пишуть багато в американській та ізраїльській пресі. В американській пресі про це вчора писали, що наскільки в Україні все серйозно з антисемітизмом, що люди бояться говорити про його єврейське походження. Наскільки це може бути боягузтвом?

– В Україні всім фіолетово: хто якого походження. Я не пам’ятаю, щоб когось боялися обговорювати через походження.

– Це якраз тема, про що пишуть закордонні ЗМІ.

– Все ж таки прецедент привертає увагу всього світу: від Японії до Венесуели.

– Про Венесуелу нічого не чула. Що ви там вичитали?

– Лідер опозиції вже начебто привітав Зеленського.

– Привітань було багато: і від Трампа, і від Маккрона, від Меркель, привітали майже всі світові лідери. Привітав навіть колишній президент Віктор Янукович, але щодо останнього – в штабі сказали, що їм такі привітання не потрібні. Якщо говорити про те, що буде далі в житті новообраного президента і його робота… Ваша одна з останніх книжок «Сірі бджоли» про події на Донбасі і про Крим. Це дуже складні питання для новообраного президента. Як це доведеться йому вирішувати? Ви їздите на схід України, які там очікування?

– Про очікування важко сказати. Я помітив іншу тенденцію: багато людей з підконтрольної Україні території недолюблюють тих, хто приїжджає з неконтрольованої – за пенсією чи продуктами. І цей розкол мені здається дивним. Але, звичайно, там всі хочуть, щоб все стихло, повернутися до нормального життя, яке було до війни. Але, я думаю, такого вже не буде, бо багато туди вже не повернеться. Якщо прогулятися по Станиці Луганській, то з п’яти будинків на вулиці лише в одному будуть жити люди, а два-три будуть законсервовані.

Справа в тому, що навіть люди з контрольованої Україною території відчувають себе відрізаними від життя. Тут просто словами нічого не зміниш, потрібно випрацьовувати якусь політику, вирішити, що робити, і продумати дії.

– 21 квітня Володимир Зеленський сказав, що буде вести «сильну інформаційну війну». Якою вона може бути, які ваші передбачення?

– Телегіпноз працює. Насправді, канал, який зробив із Зеленського президента, це один із найпопулярніших – «1+1». І якщо його програми зарядити іншими меседжами – не про зубожіння, а про те, що українці повинні допомагати один одному, то це може спрацювати. Тому що ці телетехнології працюють швидше і якісніше, ніж газети, білборди і політичні заяви.

– Зеленський сказав, що мало не щодня буде звертатися до жителів тих територій з короткими відеоповідомленнями через соціальні мережі, через телебачення. Наскільки це може сприяти?

– Проблема в тому, що коли всі бачать його обличчя, то очікують жартів автоматично. Якщо замість жарту подається серйозне повідомлення, то може виникнути реакція відторгнення. Раніше він сміявся і знущався над владою, а тепер він сам влада, потім може з’ясуватися, що «царя підмінили». Він вже не жартує, значить він вже не такий. В нього навіть на білбордах був розподіл на вони і ми. Тепер від став ними.

– В «Слузі народу» він далеко не жартував. Там була серйозна критика, там була жорстока політика. Чи все залежить від сприйняття?

– Ми зараз говоримо так, ніби все залежить від Зеленського найближчим часом. Але все залежить від оточення, а він його збирає, як гриби. Там, де йому підкажуть, там, де росте гриб… Як от від пана Гриценка він отримав пораду взяти спеціалістом з оборони Івана Апаршина чи ще когось.

– Ви думаєте, що він збирає їх в один кошик, але це ж, за його словами, тільки експерти. Команда буде інша.

– Значить експерти будуть збирати команду зі своїх контактів. Можливо, у нього і благі наміри, але в нього своє обмежене коло спілкування, в якому він буде шукати потенційних виконувачів політики.