Дмитро Гурневич
Популярний український телеведучий Дмитро Гордон в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода порівнює двох кандидатів на посаду президента України – Петра Порошенка і Володимира Зеленського – і міркує, чи підніметься Зеленський (у разі своєї перемоги) з крісла перед Олександром Лукашенком, на відміну від свого героя в серіалі «Слуга народу».
Радіо Свобода: Чи існує для вас ще якась інтрига у другому турі, за кілька днів до голосування?
Дмитро Гордон: Гадаю, що нічого несподіваного вже не відбудеться. Якщо не буде якогось форс-мажору, то Зеленський стане президентом України. Сподіваюся, що форс-мажору не буде.
– Ви у понеділок сказали, що якщо Зеленський стане президентом, то ви будете менше з’являтися на екранах, оскільки у вас не буде потреби так часто щось пояснювати людям, оскільки почнеться нормалізація. Звідки у вас такий оптимізм, що все нормалізується?
– Мені довгий час було не по собі, що замість сильного і прогресивного розвитку Україна тупцює на місці, ба більше – відкочується назад. Величезна корупція, в тому числі в оборонній сфері, відсутність чітких і ясних перспектив, постійна брехня від президента Порошенка. Все це настільки набридло, що змушувало мене виходити в ефір і говорити про це. Якщо я побачу, що Володимир Зеленський і його команда будуть робити все можливе для повернення України в Європу, щоб повернути анексовані Росією території, щоб люди відчули економічні перетворення, я буду займатися іншими речами, більш корисними для мене, ніж теле-ефіри.
– Ви говорите про велике відкочування, але завдяки Порошенкові був запроваджений безвіз, підписана Угода про асоціацію з Євросоюзом, Україна отримала томос. Немає регулярних воєнних дій, краху економіки теж немає, відбулася декомунізація, світ солідарний з Україною, а не з Росією. Чому тоді українці так жорстко оцінюють 5 років Петра Порошенка?
– Мене не можна віднести до прихильників Януковича, я дуже активно закликав відсторонити його від влади перед закінченням його терміну. Я не кажу про те, що він був бандитом і агентом КДБ, це вже інше питання. Але при Януковичі економіка була набагато кращою. Долар при ньому коштував 8 гривень, а тепер 27, а був навіть і 30 гривень. Так, безвіз – це, безперечно, заслуга Порошенка. Але в підсумку Україну залишили кілька мільйонів людей. І поїхали вони не тому, що не люблять свою країну, а від браку перспектив, від поганої економіки, брехні керівництва. Поїхали в більш стабільну Польщу. Децентралізація – це теж його заслуга. Це потужний фактор, коли бюджети перейшли в регіони. Третє його досягнення – томос. Я атеїст, для мене це нічого не означає. Для країни, для церкви це великий плюс. Ось це три його досягнення.
Тепер про мінуси. По-перше, він брехун. У нього надзвичайні артистичні здібності, і він обманює свій народ, своє оточення і можливо й сам себе. Я не вірю в те, що він говорить. І люди не вірять давно. Друге. Не можна в країні-агресорі розміщувати своє виробництво і не можна кілька років годувати народ Росії, в тому числі і окупованого Криму, своїми цукерками. Або ти там займаєшся бізнесом, або припини пафосно говорити «Слава Україні» і співати гімн до надриву внутрішніх органів. А викриті офшори? Переживати це людям, які мають мізки і серце, неможливо. Період правління Порошенка пройшов зі знаком мінус. І не випадково він отримає 21 квітня свої відсотки, які отримає.
– Чого Україна тоді чекала 5 років від президента? В українській системі в президента не такі повноваження, як у Лукашенка в Білорусі. Порошенко не їздить по фермах і не контролює чистоту корів.
– Я вам скажу, чого я чекав. Я чекав руху в Європу не на словах, а на ділі. Ми обрали Порошенка тому, що у нас вкрали можливість зблизитися з ЄС. Коли прийшов Порошенко, то я розумів, що ми зараз увійдемо в Європейський союз. Я розумів, що у нас дуже багато залежить від політичної волі першої особи. Якщо ця особа проявить нетерпимість до корупції, висловиться за справедливі суди і досягне їх, коли сяде за стіл з олігархами і скаже, як колись Рузвельт: «Із завтрашнього дня всі перестають запускати руку в державний бюджет»; скаже, що ми гарантуємо недоторканність вам і вашій власності, але з завтрашнього дня будуть закони і порядок.
Ми це бачили в Грузії, де Саакашвілі зі своєю командою дуже успішно провели реформи. Я очікував від президента саме цього: що у нас почнуться швидкі перетворення, що він озвучить порядок денний. Але замість того, щоб очолити боротьбу з корупцією, він очолив найбільшу корупцію. Я очікував від нього, що – як людина самолюбна – він захоче потрапити в підручники історії, мати пам’ятники за життя, але він це розміняв на бажання збагачуватися й далі. Ось це його трагедія і трагедія України.
– Перейдімо від трагедії до комедії. Володимир Зеленський не політик, а шоумен, комік, людина, яка веселить людей. Як можна в такому пункті історії голосувати за коміка?
– Після тричі засудженого і двічі ув’язненого зека, який був президентом України, президентом України може стати кожен. У неділю я був в гостях у мого друга, першого прем’єра незалежної України Вітольда Фокіна, який разом із Леонідом Кравчуком підписав від України історичну Біловезьку угоду. Вітольд Павлович сказав таку фразу: «сьогодні ми вибираємо між трагедією і комедією», і я, каже він, вибираю комедію. Мені дуже сподобалася ця фраза.
– Проблема в тому, що це всього-на-всього фраза. А обираєте ви людину, яка 5 років керуватиме країною.
– Володимир Зеленський народився в інтелігентній професорській сім’ї. Для мене це важливо. Він талановита людина, яка на наших очах зробила себе сама. Він не просто жартує, а управляє структурою, де працюють 3 тисячі людей. Там знімаються фільми, мультфільми, концерти, відбувається продюсування і т.п. Він особисто цим керує, і керує дуже гідно. Він дуже багата людина, і це величезний плюс. Він заробив ці гроші не на крадіжці, він не запускав руки в державний бюджет, а займався улюбленою справою і на цьому заробляв. Це щось неймовірне. Він просто хороший хлопець зі своїми принципами і кодексом честі.
Тепер про мінуси. Ми не знаємо, яким він буде президентом. Ми не знаємо його команди. Якщо ви мене запитаєте, чи впевнений я, що він буде хорошим президентом, то я вам відповім – ні. Цієї впевненості не має ніхто. Навіть він сам. Але це не означає, що його не потрібно обирати президентом. Треба. Адже треба відійти від того, що нас пов’язує з Петром Олексійовичем, змінити програму і отримати шанс.
Якщо Зеленський цього шансу не використає, то ми його більше не будемо обирати. Ми демократична країна, ми дуже по-європейськи реагуємо на неадекватну поведінку президентів. Я і багато хто навколо мене сприймають президента не як якусь величну людину, а як менеджера. Для нас він людина, яку ми наймаємо на свої податки – займатися державою. І якщо він не впорається, то ми його змінимо.
– Віталій Портников кілька днів тому висловив іншу думку, що українці якраз обирають не менеджера, а чарівника, від якого чекають чудес. І якщо йому цього не вдається, то його швидко змінюють на іншого. І так по колу.
– Портников має рацію, коли говорить про глобальний вибір українців. Я говорю про себе і своїх людей. Я багата людина і плачу дуже багато податків. За мої гроші президент повинен виконувати мої побажання: наводити порядок у моїй країні. У мене на Зеленського великі надії. Але якщо він їх не виконає, то буде інший президент. Це нормальний демократичний процес, що характеризує Україну і відрізняє її від Росії і Білорусі.
– У Білорусі Зеленського часто порівнюють із молодим Лукашенком. Антисистемний кандидат, який обіцяє все змінити.
– Зеленського, на відміну від раннього Лукашенка, знають всі.
– Лукашенка багато хто теж знав. Він чотири роки був депутатом і часто виступав у Верховній Раді Білорусі. Процитую вам допис білоруської публіцистки Світлани Калінкіної на тему України: «Україні співчували, співпереживали, за Україну вболівали. Події в Україні дуже багатьом неукраїнцям рвали серце. А вони... Вони, обираючи президента, вирішили поприколюватися. Після цього співчуття і співпереживання не буде. Буде формальна ввічливість і холодна відстороненість. Тому що це не смішно». Це настрій багатьох білорусів сьогодні.
– Я вас запевняю, що ми не вирішили «приколюватися». Ми вибираємо свідомо. Я вважаю, що Зеленський набагато кращий, ніж Петро Порошенко. Це не смішний вибір, як пише Калінкіна. Я думаю, що вона далека від ситуації в Україні. Це свідомий вибір мільйонів українців.
– Вибір коміка виглядає гармонійно де-небудь в Ісландії. Там коміка обрали мером Рейк’явіка. Але, на відміну від України, Ісландія функціонує, як швейцарський годинник, це абсолютно справна держава. Чому тоді Зеленський, а не хтось інший, хто має досвід?
– Ми бачили дуже багато досвідчених політиків, які мали величезний досвід. А ладу ніякого не бачили. Зараз хочемо спробувати щось інше. Так, він не має досвіду в політиці. Ну нічого, здобуде (досвід). Він здібний, і я в нього вірю. Якщо не вийде, то буде інший.
– А вас не бентежать претензії до Володимира Зеленського як до людини олігарха Ігоря Коломойського? Зрештою, на виборчу кампанію потрібні величезні гроші. Не факт, що Володимир Зеленський здатний стільки викласти самостійно.
– Я теж раніше вважав, що виборча кампанія – це мільйони і мільйони. Політтехнологи мені говорили, що аби добре себе показати, потрібно від 100 до 250 мільйонів доларів. Кандидат Ігор Смешко, який офіційно отримав 6% голосів у першому турі, витратив на виборчу кампанію 1 мільйон 800 тисяч гривень. Це немислимий результат. На один голос він витратив 4 гривні. За дешевизною голосу він на першому місці, на другому – Володимир Зеленський. На цих виборах з’ясувалося, що все вирішують не гроші.
Я добре знаю і Зеленського, і Коломойського. Я з Коломойським учора (15 квітня – ред.) розмовляв досить довго по телефону. І хочу сказати, що вплив Коломойського на Зеленського ілюзорний. Вони бізнес-партнери в телеканалі «1+1». Але якщо ви думаєте, що Зеленськимможна управляти, диктувати йому повістку дня і робити з нього маріонетку, то дуже сильно помиляєтеся. Він далеко не та людина, і Коломойський це добре розуміє. Тому я вважаю, що його впливу взагалі не буде і вони навіть зустрічатися не будуть.
«Відносини у Лукашенка і Зеленського будуть складатися чудово»
– Найпопулярніший закордонний політик в Україні – Олександр Лукашенко. Як це можливо, що, голосуючи за Зеленського, більшість українців має симпатію до такого політика, як Лукашенко?
– Українці дуже цінують Лукашенка, оскільки в Білорусі стабільність. А стабільність – це ознака класу. Мені дуже подобається в Білорусі. Подобається спокій, чистота, порядок, працюють люди, немає нахабних олігархів, які грабують бюджет, подобається прогнозованість. Я розумію, що це покращений СРСР. Я противник Радянського Союзу, а тим більше покращеного, але мені подобається, коли я бачу Мінськ, села під Мінськом, Могильов або Вітебськ, мені, чорт забирай, подобається за цим спостерігати. І це, мабуть, непогано. В результаті у українців Лукашенко асоціюється зі словами «стабільність», «порядок», «спокій», «чистота» і «праця». Це те, чого не вистачає у нас. Хоча, мушу сказати, Олександр Григорович сильно помилився, коли сказав, що президентом стане Порошенко.
– Лукашенко вже висловив свою симпатію опонентові Зеленського. З іншого боку, в серіалі «Слуга народу» є такий момент, коли Зеленського-Голобородька вчать вітати президентів. І коли до зали заходить Олександр Лукашенко, то українському президентові радять перед ним не вставати. Це жарт, але Лукашенко може і образитися. Якими можуть бути стосунки між Зеленським і Лукашенком?
– Це політика. Відносини у них будуть складатися чудово. Олександр Григорович потрапить під ауру харизми Володимира Олександровича. А Володимир Олександрович потрапить під чари Олександра Григоровича. Вони один одного зачарують. Зеленський сильно розсмішить Лукашенка, той буде сміятися і зрозуміє, що якщо у президента таке почуття гумору, то зблизитися з ним набагато простіше, і їхній союз від цього стане тільки сильнішим.
– А з Путіним?
– Розмова з Путіним для політика-початківця Зеленського – це плюс. На нього не буде тиснути постать Путіна. Він починає з чистого аркуша і, я думаю, буде розкутий. Але вважаю, що Зеленський не зустрічатиметься з Путіним у форматі віч-на-віч. Він вимагатиме повернутися до Будапештського формату, коли за одним столом будуть представники України, США, Великої Британії, Франції та Росії. Можливо, за участю канцлера Німеччини і керівництва Євросоюзу. Крім того, Зеленський, наскільки він сам мені казав, буде користуватися референдумами. І всі найважливіші питання життя України буде виносити на народне голосування.
– Що мало би статися, щоб усі прогнози на другий тур радикально змінилися?
– Війни ніякої бути не може. Скелетів на Зеленського немає. Дай Боже, щоб усі вони дійшли до виборів живими і вибори відбулися. Результат уже визначений. Я розмовляю з представниками команди Порошенка. Вони вже розуміють, що він не стане президентом. Вони вже готуються до парламентських виборів і розуміють, що ставки там будуть як ніколи великими.
– Зеленський говорить, що збирається бути президентом тільки один термін?
– Для цього потрібно побачити хоча б рік-два Зеленського у владі. А що, якщо через три місяці він сам піде, розуміючи, що зануритися в цей бруд для його чистої душі неможливо? А що, якщо після закінчення його п’ятирічного терміну квітуча Україна скаже: не хочемо нікого, крім нього?
– Обрання коміка президентом – це все ж великий експеримент. Білоруський політик Зенон Позняк навіть заявив, що українське суспільство осліпло.
– Я хочу заспокоїти білорусів, яких я дуже люблю, що з Україною все гаразд. Україна перебуває в демократичному процесі. Україна – європейська і демократична країна. Не сподобається – переоберуть. А дружба з білорусами буде завжди.
