Якщо Зеленський виграє вибори. Чи скоротить Верховна Рада повноваження президента?

Політична ситуація в Україні в разі перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського нині стала однією з головних тем для прогнозів та пророкувань із боку фахових політичних експертів та політкоментаторів аматорського рівня. Серед іншого, днями стали поширювати думку, що у випадку перемоги Зеленського Верховна Рада скоротить повноваження президента, що докорінно звузить його можливості щодо впровадження власної політики. Аби оцінити реалістичність такого сценарію, Радіо Свобода звернулося до фахівців.

Законно скоротити повноваження українського президента можна лише через внесення зміни до Конституції України, нагадує аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич. Процедура ж внесення таких змін є складною і тривалою, зауважує експерт.

«Спершу подається законопроект, який має пройти через профільні комітети Верховної Ради, має бути включений до порядку денного, після цього він голосується у першому читанні і віддається на розгляд до Конституційного суду. Якщо є схвальне рішення Конституційного суду, то цей законопроект відправляється знову до сесійної зали, де він або отримує підтримку депутатів, або – ні. Його як і будь-який інший ухвалений закон має підписати президент. Якщо він не підписує – знову має проголосувати Верховна Рада і конституційною більшістю подолати вето президента. Тільки тоді відбувається зміна, закон стає законом», – розповідає Ігар Тишкевич.

Відтак, за словами політичного аналітика, якщо депутати встигнуть до кінця весни напрацювати відповідний законопроект, узгодити його в усіх профільних комітетах і включити до порядку денного сесії, то лише влітку вони зможуть його ухвалити і спрямувати до Конституційного суду. Ця інстанція може вивчати відповідність документа до Основного закону від кількох тижнів до кількох місяців.

Крім того, наголошує Тишкевич, ні новий президент, ні старий парламент не зможуть впливати на Конституційний суд у такій мірі, щоб визначити його рішення. Але навіть, якщо ця інстанція дасть «зелене світло» змінам Конституції, то їхній розгляд Верховною Радою в другому читанні та в цілому відбудеться не раніше осені цього року. В разі його ухвалення 300 голосами, наступний етап – підпис президента, на що глава держави матиме місяць. І якщо за місяць після розгляду і ухвалення президент накладе вето на законопроект, то перед Верховною Радою постане питання про ще одне голосування – з подолання президентського вето. А це вже буде кінець осені, тобто або останні дні нинішнього скликання парламенту, або ж навіть перші дні вже наступного, адже парламентські вибори 2019 року призначені на 27 жовтня. А у тому, що новий парламент буде намагатися долати вето, накладене президентом за законопроект попереднього парламенту, є певні сумніви, зазначає експерт.

«Цей процес, звісно, можна пришвидшити. Але лише за однієї умови: за умови порушення регламенту і Конституції. Це можливо лише при дуже щільній співпраці та координації між парламентськими силами. Але тут питання – який буде баланс сил. Тому що, з одного боку тактичними союзниками можуть бути і «Блок Петра Порошенка», і «Батьківщина», й інші. Але питання в тому, що у форматі, коли стара Верховна Рада вже відходить і далі буде нова конфігурація, хто ризикне входити у конфлікт із президентом, не знаючи, чи потрапить у наступний парламент. А якщо випадає хоч одна ланка, цей законопроект не приймається, навіть якщо він буде дуже швидко напрацьований і дуже швидко поданий. Тому теоретично такий шанс є, але практично – я не думаю», – додає Ігар Тишкевич.

Скорочення повноважень президента нинішнм скликанням Верховної Ради – є лише теоретичною можливістю. Так вважає і голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володмир Фесенко. Перша складність щодо реалізації такого проекту, з якою одразу зіштовхнуться можливі ініціатори – це переформатування розстановки сил у парламенті, зазначає експерт.

«У перший місяць після виборів якась частина парламентарів підтримає нового президента. Не більшість. Але підтримати можуть. Інші будуть вибудовувати якісь інші лояльні відносини з президентом. Поки, скажімо, відбуватиметься процес переговорів у пошуку домовленостей, вони не будуть підтримувати урізання повноважень президента. Тому знайти 300 голосів буде важко. Тим більше, що потрібні дві сесії, а цей парламент має вже відходити. Ну, і про Конституційний суд не забуваймо. Тож реалізувати швидко цю процедуру буде і дуже непросто. Крім того, частина парламентарів можуть просто заблокувати цю ініціативу», – каже Володимир Фесенко.

Друга причина, яка стоїть на заваді скорочення повноважень президента нинішнім складом парламенту, – це громадська думка. За словами Фесенка, така ідея не популярна серед українських виборців. За словами політолога, це доводять результати опитування, проведеного з 9 по 14 квітня цього року Київським міжнародним інститутом соціології.

Є і третій фактор, який ускладнив би Верховній Раді реалізацію наміру скоротити повноваження президента, зазначає експерт.

«Це не підтримають, скоріш за все, міжнародні партнери. Дехто з послів європейських країн каже, що це може дуже не подобатися, як це так: обрали нового президента і одразу обрізають повноваження? Це стало би ігноруванням думки народу і провокуванням конфлікту. Тому і Брюссель, і Вашингтон можуть поставитися до цього прохолодно, оскільки це може спровокувати політичну кризу. Що більш вірогідно – це де-факто перехід до парламентської республіки. Через відсутність досвіду у нового президента і у його команди парламент і уряд можуть почати де-факто перетягувати на себе повноваження. Як це робив Петро Порошенко, який де-факто посилив президентську вертикаль, тільки в інший бік. А тепер можуть де-факто послабити інститут президента», – зазначає Володимир Фесенко.