Робота канадської місії спостерігачів на виборах в Україні не обмежується президентською кампанією (21 квітня відбудеться другий тур). Місія працюватиме і під час виборів до Верховної Ради – восени. Як зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода надзвичайний і повноважний посол Канади в Україні Роман Ващук, спостерігачі працюють як на довготривалій основі – по дві людини у кожній області, так і на короткостроковій – протягом кількох днів, відстежуючи процеси голосування й підрахунку голосів. Утім, Роман Ващук розповів не тільки про вибори, а й про перспективи подальшого двостороннього військово-технічного співробітництва між Україною та Канадою.
– Пане посол, голосування 31 березня в міжнародній неурядовій організації CANADEM оцінили як чесне і вільне. Про це заявив голова спостережної місії Ллойд Аксуорті. Якщо не секрет, якими особистими враженнями канадські спостерігачі ділилися із вами?
Дивуються спостерігачі тим, наскільки українці вміють ускладнювати собі життя
– Висновки, дійсно, є такі, що у рамках чинного законодавства перший тур виборів пройшов прозоро і чесно – в межах того, що можна було спостерігати. А дивуються спостерігачі тим, наскільки українці вміють ускладнювати собі життя. Скажімо, завдання, з якими виборчі комісії могли легко впоратись за півгодини, розтягувались на цілу ніч, а то й довше.
– «Ускладнювати життя» – це про день голосування чи про період між двома турами виборів також?
– Українці – то є надзвичайно талановитий народ. Він вміє і ускладнювати, і перемагати ті ускладнення. Проте у вас би було більше енергії на конструктивність, якби ви трохи менше ускладнювали собі життя.
– Канада підтримує прагнення України приєднатися до НАТО. В свою чергу в Україні мають на меті досягти сумісності армії з силами альянсу до 2020 року. Ваш прогноз, коли може відбутися вступ України до НАТО?
Канада є прихильницею політики «відкритих дверей», якщо йдеться про НАТО і якщо йдеться про Україну. І ми бачимо великі зміни, які відбулись у військовій сфері в Україні за останні 4,5 роки
– Ми не провидці, а дипломати, тому віщувати, «коли», не зможу взагалі. Ціль щодо повної взаємосумісності до кінця 2020 року є досить амбітною. Це не так, що ти видряпався на вершину гори, поставив прапор, сфотографувався з ним і усе… Ми самі у НАТО постійно працюємо над взаємосумісністю, процес є довготривалим. Але так, Канада є прихильницею політики «відкритих дверей», якщо йдеться про НАТО і якщо йдеться про Україну. І ми бачимо великі зміни, які відбулись у військовій сфері в Україні за останні 4,5 роки.
На превеликий жаль, навколо України є чимало факторів, котрі викликають занепокоєння. Додалися до турбот і військово-морські.
Як ви знаєте, на початку квітня – до 70-річчя НАТО – відбулася зустріч міністрів закордонних справ у Вашингтоні. Вони прийняли певну стратегію щодо присутності в Чорному морі.
Можете вважати нещодавнє перебування в Одеському порту військових кораблів НАТО – канадського та іспанського фрегатів – частиною такої підвищеної присутності. І думаю, візит відбувся не востаннє.
– Тоді сподіваємось, що влітку відбудуться щорічні міжнародні навчання «Сі Бриз» (можливо, за участю канадських військових) і що внутрішньоукраїнські справи, зокрема політичні, на ці плани не впливатимуть.
– Питайтеся про це в українців – я не можу прогнозувати внутрішні події в Україні. Але якщо йдеться про нашу програму партнерства, тут все стабільно. Плани розписані до 2022 року (Канада продовжила до 2022 року мандат тренувальної місії UNIFIER, яку було розпочато у 2015 році і яка мала завершитись у 2018-му – ред.). Місія UNIFIER працює у різних регіонах України. Канадські військові інструктори не те, щоб навчають, вони оцінюють реальну ситуацію в ЗСУ і пристосовують свої знання до потреб українських військових.
– Чи підтримають кораблі НАТО новий прохід українських кораблів до Керченської протоки?
Україна для нас є великою й важливою частиною пазлу світової безпеки
– Наразі сказати цього не можу. Утім, ми в принципі підтримуємо ідею, що українські кораблі можуть заходити в порти в українських територіальних водах, коли і як вони того бажають. З іншого боку, ми, звісно, не є прихильниками ненавмисного створювання конфліктів, міжнародних інцидентів. Думаю, що на підставі досвіду минулого року будуть довгі серйозні розмови між Україною та країнами НАТО щодо того, як найбільш відповідально права України використовувати й відстоювати.
Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд ніколи не забуває включати українське питання у наради зі своїми колегами. Україна для нас є великою й важливою частиною пазлу світової безпеки, який нині потрібно складати чи, швидше, перескладати.
– Як ви оцінюєте нинішню ситуацію в Азово-Чорноморському регіоні? Вона стає більш небезпечною чи стабілізувалась?
– Сказав би, що наразі стабілізувалась – принаймні виходячи з тих відповідей і розмов, що ми мали з командирами наших кораблів. Звісно, кораблі російського Чорноморського флоту так би мовити «пасли» флотилію НАТО (йдеться про патрулювання й навчання в Чорному морі в квітні кораблів 2-ї постійної військово-морської групи НАТО (SNMG2) – ред.), але так само діється із російськими кораблями, скажімо, у Середземному морі. У той момент все відбувалося згідно з «морським етикетом» – на відміну від того, як росіяни трактували українські кораблі у Керченський протоці. Для того Військово-морськими силами НАТО (постійні військово-морські групи SNMG1 і SNMG2 – ред.) навчання проводяться, щоб демонструвати присутність, не роблячи при цьому помилок, які можуть втягти у конфліктні ситуації.
– Що світова спільнота може зробити, щоб допомогти витягнути з російського полону 24 українських військових моряків?
– По-перше, приділяти їм увагу. Знаю, що наше посольство ходило на всі суди у Москві, котрі стосувалися моряків, яких абсолютно безпідставно тримають в російській в’язниці. Ми мали певні контакти з їхніми родинами, готові контактувати й надалі.
– Посол України в Канаді Андрій Шевченко сподівається, що цього року Україні варто очікувати поставки канадських снайперських гвинтівок – тих, що наразі утримують світовий рекорд з дальності прицільної стрільби.
Думаю, що далі військово-технічне співробітництво буде розширюватись. Є можливості для створення спільних українсько-канадських підприємств у галузі виробництва безпілотних літальних апаратів
– Наскільки мені відомо, контракт підписаний і здійснюється. Думаю, що далі військово-технічне співробітництво буде розширюватись. Зокрема, є можливості для створення спільних українсько-канадських підприємств у галузі виробництва безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Це не дорога з одностороннім рухом, справа є взаємовигідною. Розвиток в Україні у цій сфері був вимушеним, відбувається за трагічних умов, але створив перспективні можливості для обох сторін – і України, і Канади.
