Міжнародні партнери, допомагаючи Донбасу, повинні керуватися правилом: жодним чином не сіяти розбрату між українцями по обидва боки лінії розмежування. Зв’язки між людьми повинні всіляко підтримуватися. Так само, допомагаючи створювати робочі місця, ЄС не повинен привчати жителів регіону жити тільки за рахунок допомоги з-зовні. Про це, зокрема, говорили у Брюсселі на конференції «Донбас сьогодні та завтра: місцева, національна й міжнародна перспективи»
Розвиток Донбасу, розділеного лінією розмежування, залежить від гнучкості, як законодавства, так і способів інтенсифікації місцевої економіки та реалізації іноземних інвестиційних й допомогових програм.
«Програми розвитку для Донбасу мають бути достатньо гнучкими, для того, щоб не створювати нових жорстких умов, які ще більше ускладнять життя людей», – вважає Надзвичайний та Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук, який взяв участь у брюссельській конференції щодо сьогодення та майбутнього українського Донбасу.
Тим часом, саме економічний розвиток цього спустошеного війною регіону є ключовим елементом у підході Європейського союзу до проблеми відновлення Донбасу. Прицьому, «рухатися цей процес має знизу доверху», каже Пітер Ваґнер, голова Групи підтримки України в Європейській комісії.
«Люди не повинні десятки років жити за рахунок наших подачок, гуманітарної та іншої допомоги. Наша підтримка має зосередитися на допомозі у створенні робочих місць та деякої інфраструктури. Ми повинні залишити за людьми право жити незалежно за свій власний рахунок», – каже європейський чиновник, вважаючи саме це найбільшим викликом у допомозі ЄС східному українському регіону.
Слід уникати кроків, що розділяють людей – Ваґнер
У пошуку вирішення проблеми допомоги Донбасу міжнародні партнери, на думку Пітера Ваґнера, повинні «уникати всього, що може сіяти розбрат» між українцями, що живуть і на територіях контрольованих урядом, і на територіях, що перебувають під контролем підтримуваним Росією сепаратистів.
«Разом із українським урядом ми повинні уникати будь-яких кроків, що розділяють людей. Це стосується і, підконтрольних українському урядові територій, і не просторі, що не є під контролем уряду. У цьому особливо важлива роль відводиться ЗМІ і саме тому ЄС надає підтримку місцевій пресі», – каже Пітер Ваґнер.
Тим часом, Стен Вайцман, радник із питань миробудування й розвитку в українському офісі ООН, вважає, що ніхто не ставить під сумнів статус непідконтрольних територій Донбасу, які перебувають в руках угруповань так званих ДНР/ЛНР».
«Всі визнають, що це – Україна. Міжнародна спільнота стоїть твердо на боці міцної, незалежної, мирної та єдиної України. Але це має бути побудоване саме її громадянами, на базі спільного бачення того, до чого саме вони прагнуть», – каже він.
Зі свого боку, канадський дипломат Роман Ващук наголошує, що ніхто також не ставить під сумнів те, що на сході України йде «оркестрований Росією збройний конфлікт».
«Нажаль, це все, що ми можемо зробити для підтримки на Донбасі зв’язків та згуртованості людей, преси чи, скажімо, програм із допомоги освіті, аж до того моменту, коли нарешті настане зміна курсу Москви. Без цього, дива у відновленні мир в регіоні не настане», – каже він.
Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі спільно з Європейським фондом підтримки демократії та у співпраці з Представництвом ООН в Україні 6 грудня організували конференцію, на якій були представлені погляди на сьогодення й майбутні перспективи Донбасу.
Крім того, там обговорювалася діяльність ЄС, ООН та міжнародної спільноти у питаннях безпеки, відновлення та створення основи для міцного миру в цьому регіоні.
