У Дніпрі, в Музеї АТО, 12 квітня відкрили фотодокументальну виставку про дисидентський рух в Україні. Частина експозиції, підготовлена Дніпровським товариством політв’язнів та репресованих, розповідає про представників руху опору радянській владі, які жили в Дніпрі.
На виставці представлені особистості чотирьох дніпрян. Серед них – Василь Макух, якого через акт самоспалення, вчинений на знак протесту проти русифікації України та введення радянських військ до Чехословаччини, називають «першим українським смолоскипом волі», Іван Сокульський, поет і публіцист, член Української Гельсінської групи, який був тричі засуджений через антирадянську діяльність і відбув в ув’язненні понад 12 років, Микола Береславський, національно свідомий українець, один із авторів самвидаву, та Григорій Нечипоренко, член підпілля Організації українських націоналістів у Дніпрі, засуджений до 20 років каторжних робіт.
Як зазначив у коментарі Радіо Свобода керівник Дніпровського товариства політв’язнів та репресованих Іван Дремлюга, це не всі постаті дніпровського спротиву, біографії багатьох ще належить дослідити.
«Наше Товариство започаткувало проект – зробити відомими всіх тих борців за Україну, які проживали або пов’язані з Січеславщиною. Перші чотири портрети – це початок нашої дослідницької роботи. Ці люди свідомо йшли своїм шляхом, вони знали, що можуть бути ув’язнені, запроторені в табори, багато хто там і помер. Але вони йшли, аби засвітити свою свічку в тій загальній темряві», – зазначив він.
Загалом на виставці «Геть від ворожої Москви» представлені матеріали про понад 60 учасників руху опору з різних міст України. На відкриття в Дніпрі запросили істориків, громадських активістів, молодь, а також родичів місцевих борців проти радянської влади.
Про пережите її родиною розповіла вдова поета й правозахисника Івана Сокульського Орина. Вона показала свої та доньчині листи до чоловіка в ув’язнення, а також листівки, які вони надсилали, прикріплюючи пучки духм’яних трав.
«Звіробій, м’яту, чебрець ми прикріплювали ниточками на листівку. Спершу це все проходило. Але одного разу Іван в листі написав: «У нас сьогодні велике свято – пахне в камері травами, ми такий смачний п’ємо чай!» Після цього наші ці «хитрощі» перестали доходити… У Дніпрі я прожила 40 років, спільного життя з Іваном Сокульським було всього-на-всього сім, адже він тричі був засуджений. Я за 13 років його ув’язнення мала тільки одне побачення особисте – три доби разом з матір’ю та донькою, інші побачення були по дві хвилини. Усі ці роки ми, родини засуджених, намагалися триматися спільно, обмінюватись інформацією», – поділилась Орина Сокульська, показуючи листи до чоловіка в ув’язнення.
Почесною гостею виставки стала остання жінка-політв’язень у Дніпрі, письменниця Марія Зосіменко-Бонацька, засуджена за зв’язок з УПА. Їй вручили державну нагороду – Орден Княгині Ольги.
