В’язень сумління за радянських часів, віце-ректор Українського католицького університету, публіцист Мирослав Маринович презентував у Львові книжку «Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми», в якій розмірковує над вченням владики через призму сучасних викликів. Зокрема, автор намагався зрозуміти спосіб думання митрополита Андрея Шептицького, те, як він розрізняв добро і зло, правду і брехню. Моральні настанови провідника УГКЦ Андрея Шептицького Мирослав Маринович переніс на нинішню ситуацію в Україні, Європі, США, Росії.
Розмірковуючи над проповідницькою спадщиною Андрея Шептицького, Мирослав Маринович відповідає на численні складні запитання сьогодення словами митрополита. Адже провідник церкви понад 40 років (1901–1944 роки) Андрей Шептицький досить часто випереджав сучасників і був багатьом незрозумілий. Бо мислив стратегічно, на сотню літ уперед. При цьому у нього була відсутня мова ненависті навіть у найважчі роки Другої світової війни.
«Працю для майбутнього вважаю справою у сто разів важливішою, аніж усе, що можна зробити для теперішньої хвилини. Маємо тепер закласти у християнські організації нашого народу ті цеглинки, на яких послідовники наші будуть будувати», – писав митрополит Андрей Шептицький.
Його філософія і вчення базувались на християнських засадах і до сьогодні він залишається духовним, моральним лідером українців, а однією з таких «цеглинок», наголошує Мирослав Маринович, була відданість митрополита принципу «позитивної суми», тобто співпраці, з якої всі мають зиск.
Кир Андрей не лише був на вістрі своєї епохи, а й багато в чому випереджав їїМирослав Маринович
«У цій книзі зроблено спробу простежити за проявами логіки «нульової суми» (win-lose) й «позитивної суми» (win-win) у посланнях і життєвій поставі митрополита Шептицького. Вони не були однозначними. З одного боку, кир Андрей не лише був на вістрі своєї епохи, а й багато в чому випереджав її. З іншого боку, він був дитям епохи й увібрав у себе тогочасні світоглядні та віросповідні константи, які станом на сьогодні вже зазнали еволюційних змін», – зауважує Мирослав Маринович.
Богослов’я для митрополита Андрея Шептицького було підґрунтям у сферах економічних стосунків, національній, міжрелігійній і міжконфесійній, державотворчій.
Мирослав Маринович пише про те, що принципи митрополита Андрея Шептицького актуальні і можуть відіграти важливу роль у найближчому майбутньому України.
Митрополит Шептицький вміє потрапити в сам епіцентр наших проблем зі своїми пропозиціямиМирослав Маринович
«Якщо розділити вчення митрополита у богословській сфері, то там, де йдеться про стосунки між групами людей на горизонтальному рівні, він дотримується дуже чітко «позитивної суми». А коли йдеться про вертикаль – Бог і диявол, добро і зло, правда і неправда, тут немає «позитивної суми», бо співпраця з дияволом не дає «доданої вартості». Ось як митрополит сприймав, що було в його голові. Митрополит Шептицький вміє потрапити в сам епіцентр наших проблем зі своїми пропозиціями, переконаннями. Українці вміють не слухати митрополита Андрея. Це вони успішно вміють і це показали обидві війни – Перша і Другова світові. Він волав, кричав до нас, українців, часом так боляче дивитись, коли читаєш його праці, в який відчай він інколи потрапляв, що люди його не чують», – каже Мирослав Маринович.
Духовне і економічне зростання народу
Митрополит Андрей Шептицький розумів, що народ має зростати не лише духовно, але й економічно. Він виробив економічну модель, де християнська мораль була головною засадою у веденні підприємництва. Важливою була ініціатива знизу, освіта, реформи, просвіта. Митрополит у кожному селі заснував хату-читальню, започаткував кооперативний рух, залучивши до нього тисячі людей. Він зумів налагодити співпрацю з громадами, а на основі церковних братств створив асоціації і товариства. Людина і її гідність були в центрі кооперативного руху.
Митрополит заснував українське страхове товариство «Дністер» і у 1917 році 96% акціонерів були українцями. Кооперативи «Маслосоюз» і «Центросоюз» контролювали до 50% всього експорту Польщі, це при тому, що українці становили тоді 16% від усього населення Галичини.
Андрей Шептицький виходив із богословських міркуваньМирослав Маринович
«Митрополит Андрей Шептицький мислив не категоріями, так званої «позитивної чи нульової суми», це новітні терміни, але він виходив із богословських міркувань. Аби не лише світськими термінами думати, коли ми говоримо про них, але давати богословську основу. Шептицький вперше почав активно впроваджувати цю формулу на економічному тлі. У 1904 році опублікував своє послання «О квестії соціальній», де наголошує на пошануванні права, як бідних, так і багатих. Якщо ми хочемо піднести Україну – дивімося на досвід Шептицького. Ми поки що діємо так, щоб утримати свій край, дивимось, у кого позичити гроші, насправді має бути інша модель: яким чином організувати суспільство так, щоб була «додана вартість» і все пішло вгору», – каже Мирослав Маринович.
Автор книжки, осмислюючи і досліджуючи спадщину, діяльність митрополита Андрея Шептицького, наголошує, що за його життя відбулася більшість етапів глобальної трансформації суспільства від логіки «нульової суми» (тобто коли наша перемога означає їхню поразку і, навпаки) і до логіки «позитивної суми». І Андрей Шептицький не був байдужим спостерігачем, а намагався провадити свій народ.
Мирослав Маринович відповідає на запитання: «Як бути Україні: йти за Шептицьким, тобто до співпраці на користь добра, чи й собі вдягнути майку «нульової суми»? Найбільше уваги варто приділити українському національному майбутньому, яке в умовах нинішньої глобалізації прямим чином пов’язане зі світовими тенденціями. Автор говорить про світові проблеми на тлі виклику з боку Росії.
Добро і зло
Якщо ми не протиставимося Росії, ми будемо знищеніМирослав Маринович
«Найголовніший виклик – це виклик Росії. Бо Росія породжена «нульовою сумою». Яка засаднича логіка в Росії?. Це формула третього Риму, який протистоїть першому. З цього почалася Росія – протистояти Заходу. Скільки вона не існує, всюди маємо формулу протистояння Заходу. Як реагує Європа? Європа, з одного боку, не хоче відмовлятися від своєї логіки «позитивної суми», але Росія її змушує, так, як змусив свого часу Гітлер Європу до цього. Те саме сьогодні Україна говорить: якщо ми не протиставимося Росії, ми будемо знищені і буде знищений порядок, на якому ми стоїмо. Європа старається не зачіпати Росію, старається втягнути її в діалог, а Росія у цей час позбавляє людей можливості розрізняти добро і зло, правду і облуду, тобто робити те саме, про що говорив Андрей Шептицький: що це божевілля і Росія змушує світ бути отим божевіллям, яке не може розрізнити. Як це діє в Україні? Українці масово перестали розуміти, де добро, де зло в Україні, де стояти, кого підтримувати. Повне сум’яття в головах. А то і є той ефект, який чинить Росія по всьому світові, передусім в Україні. Це є разюче і ефективне. І ми при цьому розуміємо, як ми можемо перемогти Росію. Тільки тоді, коли Україна буде успішною, ми можемо подолати Росію».
Зневірені, розсварені і схильні до різного роду безчестя українці – це той сценарій, який намагається втілити КремльМирослав Маринович
«По перше, не зраджуймо своїй природі, якщо ми стаємо на «нульову суму». Бо у нас органічно є те, що відрізняє нас від Путіна. Якщо ми станемо на точку зору Путіна, то відновляться всі наші традиційні українські противленства і розчеплюється єдність, здобута на Майдані, тобто він нас послаблює і тоді нас легко завоювати», – зазначає Миринович.
Зневірені, розсварені і схильні до різного роду безчестя українці – це той сценарій, який намагається втілити Кремль, і чому українці не мають піддатись, наголосив Мирослав Маринович під час презентації книжки «Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми».
