Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу в результаті парламентських виборів може в черговий раз стати на чолі уряду, сформувавши коаліцію з право-релігійними партіями, незважаючи на дуже щільний результат свого головного право-центричного суперника. Про це повідомляє агенство Reuters.
Як виглядає, консервативна партія «Лікуд» Беньяміна Нетаньягу здобуває достатньо голосів для отримання 65 мандатів в ізраїльському парламенті, Кнесеті, в якому 120 депутатських місць. І, вочевидь, вона зможе сформувати майбутню правлячу коаліцію, а Нетаньягу зможе вп’яте стати прем’єром – що є рекордом в історії Ізраїлю.
Це ніч колосальної перемогиБеньямін Нетаньягу
Нетаньягу здобув чотири додаткових місця у порівнянні з попередньої коаліцією.
«Це ніч колосальної перемоги», – сказав 69-річний Нетаньягу у своїй пізній промові у виборчому штабі «Лікуду» після вівторкових виборів.
«Він – чарівник», – вигукував натовп по тому, як в небо здійнялися феєрверки, а Нетаньягу цілував свою дружину Сару.
Виклик Нетаньягу кинув лідер партії «Синє і біле» і колишній генерал Бенні Ґанц, який набрав рівну з Нетаньягу кількість мандатів в новому Кнесеті.
Небо виглядає похмурим та воно не приховає сонця надії, яке ми дали ізраїльському народу та суспільствуБенні Ґанц
Якщо він не відмовиться від передвиборчих обіцянок не бути партнером Нетаньягу і не сформує з ним широку коаліцію, Ґанца очікує роль ліво-центричного опозиціонера.
«Хоча небо виглядає похмурим… але воно не може приховати сонця надії, яке ми дали ізраїльському народу та суспільству», – сказав 59-річний Ґанц у своєму відкритому листі до прихильників.
Якщо Нетаньягу знову стане прем’єром, він у липні стане головою уряду, який очолюватиме кабінет найдовше, перебравши рекорд у батька-засновника Ізраїлю Давида Бен-Гуріона. Але цього може й не статися якщо проти Нетаньягу буде продовжено розслідування щодо корупції і це призведе до його відставки.
Імунітет?
Рішення про кримінальну відповідальність може бути після слухання щодо перегляду, під час якого Нетаньягу може доводити, що його мають залишити в спокої з міркувань національних інтересів.
Деякі політичні експерти передбачають, що Нетаньягу може ухвалити закон, який заборонить суд над чинним прем'єр-міністром.
Під час виборчої кампанії партії-суперниці звинувачували одна одну в корупції, сприянні фанатизму та слабкості в питаннях безпеки.
Нетаньягу акцентував на своїх близьких стосунках із президентом США Дональдом Трампом, який порадував ізраїльтян та розлютив палестинців своїм визнанням Єрусалима як столиці Ізраїлю в 2017 році і перенесенням американського посольства з Тель-Авіву до Єрусалима у травні минулого року.
Двома тижнями перед виборами Трамп підписав декларацію (Нетаньягу був поруч із ним у Білому домі) та визнав суверенітет Ізраїлю над окупованими Голанськими висотами, які були захоплені у Сирії під час війни на Близькому Сході 1967 року.
Під час досить несподіваного пороту під час передвиборчої кампанії, Нетаньягу ще більше розлютив палестинців обіцянкою анексувати єврейські поселення на окупованому Західному березі ріки Йордан в разі своєї перемоги.
Палестинці хотіли би утворити свою державу на Західному березі та в смузі Газа, а за свою столицю бачать Східний Єрусалим.
Ізраїльтяни проголосували за забережня статусу кво. Вони сказали «ні» миру і «так» окупаціїСаеб Ерекат
Ця виборча обіцянка Нетаньягу розглядалася радше як спроба залучити правих виборців аніж як реальна зміна політики. Але з кроками Трампа щодо Єрусалима і Голанських висот, прем’єр-міністр може відчувати, що руки в нього розв’язані у плані анексії.
Коментуючи ізраїльські вибори, головний палестинський переговорник Саеб Ерекат сказав: «Ізраїльтяни проголосували за забережня статусу кво. Вони сказали «ні» миру і «так» окупації».
Останній раунд ізраїльсько-палестинських переговорів за посередництва США зазнав провалу в 2014 році.
Як очікується, після цих виборів Трамп та його адміністрація оприлюднять довгоочікуваний план близькосхідного врегулювання. Якщо він включатиме ізраїльські поступки палестинцям, імовірні коаліційні партнери Нетаньягу, швидше за все, виступлять проти плану.
Коли будуть вже оприлюднені остаточні результати, президент Рувен Рівлін попросить партії, що набрали найбільше голосів, визначитись, кого б вони хотіли бачити наступним прем’єр-міністром. Потім президент запропонує лідерові партії сформувати урядову коаліцію і дасть кандидатові 28 днів із можливістю продовження цього періоду на два тижні якщо в цьому буде потреба.
